Рішення № 80592172, 12.02.2019, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2712/18

Провадження № 2/140/125/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2019 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., при секретарі Затишняк А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Немирівського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися в суд з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, мотивуючи тим, що 16 травня 1998 року померла їхня мати, ОСОБА_4, яка постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Монастирок, вул. Леонтовича, 13, Немирівського району Вінницької області, який належить спадкодавцю на підставі свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння № 369 виданого 15.11.1990 року виконавчим комітетом Кіровської сільської ради народних депутатів зареєстрованого Тульчинським бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 363 від 15.11.1990 року.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 11.11.1997 року секретарем Кіровської сільської ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області зареєстрований за № 55, відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порівну.

01 листопада 2012 року помер ОСОБА_5.

Таким чином, спадкоємцями за заповітом на майно ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Інших спадкоємців передбачених законом та заповітом немає, а також пережилого чоловіка чи особи, з якою проживала померла і могла перебувати у шлюбі немає.

Вони прийняли спадщину після смерті матері шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до Немирівської державної нотаріальної контори.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов’язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У жовтні 2017 року та у серпня 2018 року вони звернулися до Немирівської державної нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в с. Монастирок, вул. Леонтовича, 13.

Однак, 25.10.2017 року та 21.08.2018 року державним нотаріусом винесено постанови № 1435 та № 1116 про відмову їм у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку вищезазначеного житлового будинку та ОСОБА_2 – на іншу Ѕ частку цього будинку.

Відмова нотаріуса мотивована тим, що на наданому ними свідоцтві на домоволодіння № 369 виданого 15.11.1990 року на ім’я ОСОБА_4 відсутня печатка органу, який видав це свідоцтво, тобто печатка виконавчого комітету Кіровської сільської ради народних депутатів, у зв’язку з чим правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності спадкодавця на цей будинок, не відповідає чинному законодавству, оскільки не скріплений печаткою юридичної особи, яка видала документ.

Таким чином, до звернення до суду з позовною заявою ними були вжиті заходи досудового врегулювання спору шляхом звернення до нотаріальної контори.

Проте нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, і тому вони змушені звернутися до суду з даним позовом, у зв’язку із неможливістю ними як спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі.

Законом України «Про міжнародне приватне право» № 2790-IVвід 23.06.2005 року, зокрема статтями 70,71,73 передбаченого, що іноземці мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод та інтересів (ст. 73); спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був (ст. 70); спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України (ст. 71).

Аналогічні положення містяться в ст. ст. 45,47,48,51 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, СНД: Конвенція, Міжнародний документ від 22.01.1993.

Згідно п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В зв’язку з цим позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просять суд визнати за ними право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не з’явилися надали суду заяву, в якій просять справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі просять їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі позов визнає повністю, не заперечує щоб за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Оцінивши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, так як позовні вимоги визнаються представником відповідача, а також підтверджуються копією паспорта ОСОБА_1 (а.с.8), копією перекладу паспорта ОСОБА_1 (а.с.9), копією посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 (а.с.11), копією паспорта ОСОБА_2 (а.с.12,13), копією перекладу паспорта ОСОБА_2 (а.с.14), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.16), копією дублікату заповіту (а.с.17), копією довідки виконкому ОСОБА_3 сільської ради № 842 від 03.09.2018 року (а.с.18), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а.с.19), копією постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_1 від 25.10.2017 № 1435 (а.с.20), копією постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_2 від 21.08.2018 № 1116 (а.с.21), копією довідки виконкому ОСОБА_3 сільської ради № 799 від 22.08.2018 (а.с.22), копією технічного паспорта на житловий будинок (а.с.23-25), копією державного акта на земельну ділянку IV-055596від 29.07.1996 (а.с.30,31).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328,392,1218,1223, 1268, 1270,1296,1297,1298 Цивільного Кодексу України, ст.ст.247,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Немирівського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина ОСОБА_6 Федерації НОМЕР_2 виданий 1 міським відділом міліції управління внутрішніх справ м. Норильська Красноярського краю 07.02.2002, код підрозділу 243-007, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4 І.АДРЕСА_1, Україна, право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину житлового будинку «Г» загальною площею 62,9 кв. м., в тому числі житловою площею 41,3 кв. м. з відповідною частиною господарських будівель, а саме: погріб «Г/під», літня кухня «А», сарай «В», гараж «В1», сарай «в», огорожа « № 1-2», колодязь «№3», що знаходиться в с. Монастирок, вул. Леонтовича, 13, Немирівського району Вінницької області, що належав ОСОБА_4, яка померла 16 травня 1998 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3, паспорт громадянина ОСОБА_6 Федерації НОМЕР_4 виданий Управлінням внутрішніх справ міста Воркути Республіки Комі 29.07.2003 року, Код підрозділу 112-003, жителя ОСОБА_6 Федерація, Республіка Комі, ПВС УВС АДРЕСА_2, право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину житлового будинку «Г» загальною площею 62,9 кв. м., в тому числі житловою площею 41,3 кв. м. з відповідною частиною господарських будівель, а саме: погріб «Г/під», літня кухня «А», сарай «В», гараж «В1», сарай «в», огорожа « № 1-2», колодязь «№3», що знаходиться в с. Монастирок, вул. Леонтовича, 13, Немирівського району Вінницької області, що належав ОСОБА_4, яка померла 16 травня 1998 року.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Немирівського

районного суду: ОСОБА_7