Рішення № 80591081, 12.03.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2019 Справа №914/171/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", м. Теребовля Тернопільської області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Дикало Олега Павловича, м. Трускавець Львівської області

про стягнення 19 568 грн. 52 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

за участю секретаря Іванів Н.С.

Представники сторін:

від позивача: Легеза Г.І. - представник

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ

Процесуальні дії у справі:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до Фізичної особи - підприємця Дикало Олега Павловича про стягнення 19 568 грн. 52 коп., з яких: 12 499 грн. 99 коп. - основного боргу, 2 500 грн. 00 коп. - штрафу, 2 037 грн. 67 коп. - пені, 1 591 грн. 78 коп. - 28% річних, 939 грн. 08 коп. - інфляційних втрат. У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.02.2019 р. (після усунення позивачем недоліків позовної заяви згідно ухвали суду від 04.02.2019 р. про залишення позовної заяви без руху) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.03.2019 р.

11.03.2019 р. позивач подав на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень № @2PL600176 від 31.01.2019 р. та № @2PL878432 від 19.02.2019 р. про сплату відповідачем частини основного боргу.

12.03.2019 р. позивач подав на адресу клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № @2PL568987 від 12.03.2019 р. про сплату відповідачем частини основного боргу.

В судовому засіданні 12.03.2019 р. представник позивача надала суду пояснення по суті позовних вимог, зазначила, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив усю суму основного боргу, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, явки повноважного представника в судове засідання 12.03.2019 р. не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням Вх.№7794/19 від 22.02.2019 р. про вручення поштового відправлення, яке відповідач отримав 15.02.2019 р. особисто.

Позиція позивача:

У позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги наступним. Згідно з Договором поставки товарів №РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., укладеного між ТзОВ «Ферозіт» та ФОП Дикало О.П., позивач, як постачальник, зобов'язався поставляти товар, а відповідач, як покупець, приймати і проводити оплату товару у розмірах та у строки, передбачені договором. У вказаному договорі сторони обумовили, що перехід права власності на поставлену партію товару відбувається в момент підписання накладної (п. 2.5. договору); форма оплати - передоплата в розмірі 0 відсотків від загальної вартості партії «Товару», що поставляється, решта суми - протягом 30 календарних днів від дати отримання товару (п. 4.1. договору). На виконання та відповідно до умов вказаного договору, постачальником було поставлено та передано у власність покупця товар на суму 48 378 ,26 грн. Позивач зазначає, що обов'язок щодо поставки товару виконано в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № ЗА000003037 від 12 червня 2018 року.

Відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 7 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до позовної заяви, а також згідно з накладною на повернення від покупця № ЗА000000006 від 27 листопада 2018 р., ФОП Дикало О.П. повернув постачальнику товар на загальну суму 28 378,27 грн. Однак, в порушення умов договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018р. відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати поставленого товару в повному обсязі. Так, станом на день подання позову до суду сума основного боргу складала 12 499,99 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу ФОП Дикало О.П. претензія вих. № 622 від 05.12.2018 р. про прострочення виконання договору поставки товарів №РЕ/ЗА/0064/17 від 01.06.2018 р. Відповіді від відповідача не було отримано.

Згідно з п. 5.3. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару, більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми неоплаченого товару. Розмір штрафу за прострочення оплати товару більше, ніж на 30 календарних днів, а саме за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) згідно з розрахунком позивача складає 2 500,00 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. та п. 5.2. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р. відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сума пені за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) згідно з розрахунком позивача складає 2037,67 грн.

У п 5.5. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., передбачено, що за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику 28% річних від простроченої суми. 28% річних від простроченої суми за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) згідно з розрахунком позивача складають 1 591,78 грн.

Інфляційне збільшення суми боргу за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) згідно з розрахунком позивача складає 939,08 грн.

Позиція відповідача:

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча ухвалу суду від 13.02.2019 р. про відкриття провадження у справі (якою серед іншого було встановлено строк відповідачу у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов) відповідач отримав 15.02.2019 р., що підтверджується повідомленням за вхідним номером канцелярії суду 7794/19 від 22.02.2019 р. про вручення поштового відправлення.

Також слід зазначити, що станом на день розгляду справи відповідач у повному обсязі сплатив позивачу основну суму боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №@2PL600176 від 31.01.2019 р. на суму 1500,00 грн., №@2PL878432 від 19.02.2019 р.на суму 1500,00 грн. та №@2PL568987 від 12.03.2019 р. на суму 9500,00 грн.

Обставини, встановлені судом:

01.06.2018 р. ТзОВ «Ферозіт» (позивач), як постачальник, та ФОП Дикало О.П. (відповідач), як покупець, уклали договір поставки товару №РЕ/ЗА/0064/18, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (товар), для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язується приймати цей товар тасвоєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.7.1. цей договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31 грудня 2018 р., а в частині розрахунків, нарахування пені, штрафу, процентів річних, інфляційних втрат - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Також, у п.п.1.2., 1.3., 2.5. договору поставки товару №РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., сторони погодили, що асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних (в подальшому - «Накладні»); «Накладні» мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між сторонами, вони мають також силу додатків до договору і є його невід'ємною частиною; перехід права власності на поставлену партію «Товару» відбувається в момент підписання «Накладної».

На виконання перелічених умов договору, відповідно до видаткової накладної №ЗА000003037 від 12.06.2018 р., позивач передав відповідачу товар на загальну суму 48 378,26 грн. Видаткова накладна №ЗА000003037 від 12.06.2018 р. підписана зі сторони відповідача без розшифрування прізвища та ініціалів особи, що отримувала товар, однак засвідчена круглою печаткою ФОП Дикало О.П., що відповідає умовам п.7.8 договору, відповідно до якого покупець погоджується на те, що постачальник не зобов'язаний перевіряти і, відповідно, не несе відповідальності за дійсність підпису та повноваження особи покупця, що підписує цей договір, видаткові накладні та будь-які інші документи на виконання цього договору; покупець цим підтверджує та схвалює будь-який документ, підписаний від його імені на виконання цього договору, якщо він містить відбиток печатки покупця (в разі її наявності).

Порядок розрахунків сторони обумовили в п.п. 4.1, 4.2 договору поставки товарів №РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., а саме передбачили форму оплати: передоплата в розмірі - відсотків від загальної вартості партії товару, що поставляється, та узгодили, що решта суми сплачується протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця; розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку вгривнях на поточний банківський рахунок постачальника, загальна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання продукції у відповідності із цим договором.

Відповідач оплатив частину вартості товару, про що зазначено позивачем у позовній заяві, а також підтверджується платіжними дорученнями № @2РЬ925750 від 09.10.2018 р. на суму 5 000,00 грн. та № @2РЬ436936 від 26.10.2018 р. на суму 2 500,00 грн.

Крім того, відповідно до накладної на повернення від покупця №ЗА000000006 від 27.11.2018 р., відповідач повернув позивачу 12 найменувань товару на загальну суму 28 378,27 грн.

Відтак, сума основного боргу за поставлений позивачем відповідно до видаткової накладної №ЗА000003037 від 12.06.2018 р. товар, на момент подання позову до суду становила 12 499,99 грн.

До позовної заяви додано копію претензії №622 від 05.12.2018 р.про прострочення виконання договору поставки товарів №РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р. на суму 12 499,99 грн. з вимогою перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість в термін до 15 грудня 2018 року.

Станом на день розгляду справи, відповідач(після звернення позивача з даним позовом) у повному обсязі сплатив позивачу основну суму боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №@2PL600176 від 31.01.2019 р. на суму 1500,00 грн., №@2PL878432 від 19.02.2019 р.на суму 1500,00 грн. та №@2PL568987 від 12.03.2019 р. на суму 9500,00 грн.

Позивач розрахував, що інфляційне збільшення суми боргу за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) складає 939,08 грн. Однак, суд при здійсненні перевірки вказаного розрахунку, з'ясував, що позивач помилково враховував індекс інфляції за січень 2019 року - 101,50%, хоча за даними Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) за січень 2019 року становить 101,0%. Відтак, із врахуванням вірного індексу, інфляційне збільшення суми основного боргу за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) становить 872 грн. 88 коп.

Згідно з п. 5.3. договору поставки товарів №РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару, більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.

На підставі цього пункту позивач нарахував штраф за прострочення оплати товару більше, ніж на 30 календарних днів, а саме за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. у розмірі 2 500,00 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідно до п. 5.2. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р. відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сума пені за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) згідно з розрахунком позивача складає 2 037,67 грн.

У п 5.5. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., передбачено, що за про-строчення оплати покупець сплачує постачальнику 28% річних від простроченої суми. 28% річних від простроченої суми за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) згідно з розрахунком позивача складають 1 591,78 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р. сторони домовилися, що спеціальна позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу,процентів річних, втрат від інфляції) встановлюється в три роки.

Врахувавши наведене, зваживши досліджені докази та обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Зокрема, на користь позивача необхідно стягнути 2 500 грн. 00 коп. - штрафу, 2 037 грн.67 коп. - пені, 1 591 грн.78 коп. - 28% річних, 872 грн. 88 коп. - інфляційних втрат, 687 грн. 41 коп. - судового збору, відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 66 грн. 20 коп. та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 12 499 грн. 00 коп. основного боргу, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.06.2018 р. ТзОВ «Ферозіт» (позивач), як постачальник, та ФОП Дикало О.П. (відповідач), як покупець, уклали договір поставки товару №РЕ/ЗА/0064/18, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (товар), для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12 499,99 грн., однак вказана заборгованість була повністю сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями №@2PL600176 від 31.01.2019 р. на суму 1500,00 грн., №@2PL878432 від 19.02.2019 р. на суму 1500,00 грн. та №@2PL568987 від 12.03.2019 р. на суму 9500,00 грн., наданими суду позивачем.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 231 ГПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 12 499,99 грн. провадження у справі слід закрити.

Згідно із статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.4.1.договору поставки товарів №РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., строк сплати вартості товару - 30 календарних днів від дати отримання товару. Товар отримано відповідачем 12.06.2018 р., що підтверджується видатковою накладною №ЗА000003037 від 12 червня 2018 року.

Згідно з п. 5.3. договору поставки товарів №РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару, більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.

Відтак позивач правомірно нарахував відповідачу штраф за прострочення оплати товару більше, ніж на 30 календарних днів, а саме за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) у розмірі 2 500,00 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідно до п. 5.2. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р. відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відтак позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) в розмірі 2 037,67 грн.

У п 5.5. договору поставки № РЕ/ЗА/0064/18 від 01.06.2018 р., передбачено, що за про-строчення оплати покупець сплачує постачальнику 28% річних від простроченої суми.

Відтак позивач правомірно нарахував відповідачу 28% річних від простроченої суми за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) в розмірі 1 591,78 грн.

Позивач розрахував, що інфляційне збільшення суми боргу за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) складає 939,08 грн. Однак, суд при здійсненні перевірки вказаного розрахунку, з'ясував, що позивач помилково враховував індекс інфляції за січень 2019 року - 101,50%, хоча за даними Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) за січень 2019 року становить 101,0%.

Відтак, із врахуванням вірного індексу, інфляційне збільшення суми основного боргу за період з 12.08.2018 р. по 24.01.2019 р. (166 календарних дні) становить 872,88 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 66,20 грн. слід відмовити

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням №30214 від 24.01.2019 р. в розмірі 1 921,00 грн. та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно з випискою суду від 25.01.2019 р., покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 687 грн. 41 коп. Судовий збір в розмірі 6 грн. 50 коп., пропорційно до позовних вимог в розмірі 66,20 грн. в задоволенні яких відмовлено, покладається на позивача. Судовий збір в розмірі 1 227 грн. 09 коп., пропорційно до позовних вимог в розмірі 12 499,99 грн. провадження за якими закрито за відсутністю предмета спору, може бути повернутий в порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231 (п.2 ч.1), 236-241, 247, 250, 251,252, 327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дикала Олега Павловича (АДРЕСА_1,реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт»(48100,Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Шевченка, буд. 171, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37961273) 2 500 грн. 00 коп. - штрафу, 2 037 грн. 67 коп. - пені, 1 591 грн.78 коп. - 28% річних, 872 грн. 88коп. - інфляційних втрат, 687 грн. 41 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 66 грн. 20 коп.-відмовити.

4. В частині позовних вимог про стягнення 12 499 грн. 00 коп. основного боргу - провадження у справі закрити.

5. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повне рішення складено 21.03.2019 р.

Суддя Морозюк А.Я.