Ухвала суду № 80590781, 20.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.03.2019Справа № 910/422/19Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310; ідентифікаційний код 00186520)

до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570)

про визнання договору недійсним

Представники сторін:

від позивача: Нижник О.М. - представник

від відповідача: Каратун Т.В. - представник

від третьої особи: Мисник Н.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" з позовом до Національного банку України, в якому просить суд визнати недійсним з моменту укладання договір застави № 38 від 25.03.2015, укладений між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу С.А. Михайленком та зареєстрований в реєстрі за № 653.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що вищевказаний договір застави підлягає визнанню недійсним, як такий, що укладений із грубим порушення вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статей 11, 12 Закону України "Про заставу".

З огляду на викладене вище, розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справа № 910/422/19 підлягає одноособовому розгляду в порядку загального позовного провадження, враховуючи характер спірних правовідносин, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Крім того, позивач у своєму позові просить суд залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 відкрито провадження у справі, залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк", підготовче засідання призначено на 06.02.2019.

29.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи, в якому остання просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також до даних письмових пояснень третьою особою додано клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та залишити позовну заяву позовну заяву без розгляду.

04.02.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та клопотання щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні.

У підготовчому засіданні 06.02.2019 судом оголошено перерву до 13.02.2019 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

12.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про повернення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/422/19 у закритому судовому засіданні.

У підготовчому засіданні 13.02.2019 судом у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.02.2018.

У підготовчому засіданні 27.02.2019 розглянувши клопотання відповідача та третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду, суд ухвалив відмовити у їх задоволенні з підстав необґрунтованості та безпідставності їх заявлення, зокрема, з огляду на те, що право позивача на звернення до господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Дана інформація занесена до протоколу судового засіданні від 27.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 закрито підготовче провадження, судове засідання призначено на 20.03.2019.

20.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 20.03.2019 представник позивача підтримав подану ним заяву та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи вирішення даного питання залишили на розсуд суду.

У поданій заяві позивач вказує, що у зв'язку з великою кількістю судових справ, у Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" вважає за необхідне зібрати додаткові докази та уточнити свою правову позицію з приводу предмету спору, а тому просить суд залишити дану позовну заяву без розгляду.

Розглянувши подану позивачем заяву, заслухавши пояснення представників сторін та оглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Приписами пункту 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вказує, що як вбачається із бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", заява про залишення позову без розгляду була подана позивачем до канцелярії суду 20.03.2019 о 10:57 год., в той час, як ухвалою суду від 27.02.2019 судове засідання призначено на 20.03.2019 о 11:30 год.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.

Частиною 2 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Так, судом встановлено, що заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду підписана уповноваженою особою, а саме - адвокатом (представником за довіреністю № 204-4016 від 28.08.2018) - Нижником О.М.

Зі змісту заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду вбачається, що вказана заява не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відтак, огляду на викладене вище та враховуючи те, що позивач скористався наданим йому правом та подав заяву про залишення позову без розгляду до канцелярії суду 20.03.2019 о 10:57 год., а саме, до моменту оголошення головуючим судового засідання відкритим, а отже, до початку розгляду справи по суті згідно зі ст. 201 Господарського процесуального кодексу України, то за таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити подану позивачем заяву та залишити позов без розгляду.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Так, приписами пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Суд вказує, що з огляду на те, що позовна заява залишена без розгляду саме за заявою позивача, суд не вбачає правових підстав для повернення сплаченої суми судового рішення.

Керуючись ст. 42, 201, п. 5 ч. 1 ст. 226 та 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ :

1. Заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про залишення позову без розгляду - задовольнити.

2. Позовну заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Національного банку України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання договору недійсним - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 20.03.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов