Рішення № 80590709, 21.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019

м. Дніпро

Справа № 904/616/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю охоронного агентства "Альфа-Січ", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

про стягнення 18 491,24 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю охоронне агентство "Альфа-Січ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради про стягнення суми основного боргу у розмірі 41 698,92 грн., пені у розмірі 4 307,64 грн., 3% річних у розмірі 726,14грн. та інфляційної складової у розмірі 3 457,46грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання охоронних послуг № 010603 від 01.06.2018 з оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач, 07.03.2019 надав на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10 000 грн., пеню у розмірі 4 307,64 грн., 3% річних у розмірі 726,14грн. та інфляційну складову у розмірі 3 457,46грн. Відповідне зменшення відбулось внаслідок часткового погашення відповідачем суми основного боргу під час провадження у справі. Дана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзиву на позов не надав.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю охоронним агентством "Альфа-Січ" (виконавець) та Комунальним підприємством "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради (замовник) було укладено договір надання охоронних послуг № 010603 від 01.06.2018 (договір).

Відповідно до п. 11.1. договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 28.08.2018 включно.

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується за плату здійснювати послуги (код ДК 021-2015 (CPV) – 75240000-0 "Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку") на території замовника, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Філосовська, буд. 39а, а також об’єктів та іншого майна, що належить замовнику і знаходиться на території охоронюваний об’єктів, які перераховані у дислокації (об’єкт).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, надав відповідачу охоронні послуги. Факт надання відповідних послуг підтверджується актами прийняття-передачі виконаних послуг № 125 від 30.06.2018 на суму 22 348,8 грн., № 145 від 31.07.2018 на суму 23 093,76 грн., № 164 від 28.08.2018 на суму 20 858,88 грн.

Між сторонами, 16.11.2018 підписано акт звіряння взаємних розрахунків, у якому відповідач підтверджує наявність у Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради суми основної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю охоронним агентством "Альфа-Січ" у загальному розмірі 66 301,44 грн.

Відповідно до п. 2.7. договору, розрахунки за послуги здійснюються замовником у національній валюті України – гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставленого рахунку у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним.

З урахуванням положень п. 2.7. договору, строк виконання відповідачем своїх зобов’язань:

- за актом № 125 від 30.06.2018 на суму 22 348,8 грн. настав 30.07.2018;

- за актом № 145 від 31.07.2018 на суму 23 093,76 грн. настав 30.08.2018;

- за актом № 164 від 28.08.2018 на суму 20 858,88 грн. настав 30.09.2018.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив надані послуги у повному обсязі та належні строки. Так, відповідачем здійснено наступні оплати: 29.11.2018 на суму 6 093,76 грн., 20.12.2018 на суму 9 000 грн., 22.12.2018 на суму 8 000 грн. – в рахунок погашення заборгованості за актом прийняття-передачі виконаних послуг № 145 від 31.07.2018; 28.12.2018 на суму 10 000 грн., 18.02.2019 на суму 12 348,8 грн. – в рахунок погашення заборгованості за актом прийняття-передачі виконаних послуг № 125 від 30.06.2018.; 22.02.2019 на суму 10 858,88 грн. – в рахунок погашення заборгованості за актом прийняття-передачі виконаних послуг № 164 від 28.08.2018.

Внаслідок цього у Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю охоронного агентства "Альфа-Січ" у розмірі 10 000 грн.

За таких обставин, вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10 000 грн. слід задовольнити.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об’єкта нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 8.1. договору, позивач нарахував відповідачу пеню за загальний період з 31.07.2018 по 31.01.2019 у розмірі 4 307,64 грн.

Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано загального правила здійснення нарахувань штрафних санкцій, відповідно до якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, належний розрахунок пені, що підлягає до стягнення з відповідача, є таким.

За актом № 125 від 30.06.2018:

- на суму 22 348,8 грн. за період з 31.07.2018 по 27.12.2018 – 1 641,57 грн.;

- на суму 12 348,8 грн. за період з 28.12.2018 по 26.01.2019 – 1 824,26 грн.

За актом № 145 від 31.07.2018:

- на суму 23 093,76 грн. за період з 31.08.2018 по 28.11.2018 – 1 022,77 грн.:

- на суму 17 000 грн. за період з 29.11.2018 по 19.12.2018 – 176,05 грн.;

- на суму 8 000грн. за період з 20.12.2018 по 21.12.2018 – 7,89 грн.

За актом №164 від 28.08.2018 за період з 01.10.2018 по 31.01.2019 – 1 265,25 грн.

А отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 307,64 грн. слід задовольнити частково на суму 4 296,22 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 11,42 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову у розмірі 3 457,46грн. за загальний період з серпня 2018 по грудень 2018 та 3% річних у розмірі 726,14грн. за загальний період з 31.07.2018 по 31.01.2019.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційної складової у розмірі 3 457,46грн. слід задовольнити.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування 3% річних не було враховано загального правила здійснення нарахувань штрафних санкцій, відповідно до якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, належний розрахунок 3% річних, що підлягає до стягнення з відповідача, є таким.

За актом № 125 від 30.06.2018:

- на суму 22 348,8 грн. за період з 31.07.2018 по 27.12.2018 – 275,53 грн.;

- на суму 12 348,8 грн. за період з 28.12.2018 по 26.01.2019 – 30,45 грн.

За актом № 145 від 31.07.2018:

- на суму 23 093,76 грн. за період з 31.08.2018 по 28.11.2018 – 170,83 грн.:

- на суму 17 000 грн. за період з 29.11.2018 по 19.12.2018 – 29,34 грн.;

- на суму 8 000грн. за період з 20.12.2018 по 21.12.2018 – 1,32 грн.

За актом №164 від 28.08.2018 за період з 01.10.2018 по 31.01.2019 – 210,87 грн.

А отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 726,14грн. слід задовольнити частково на суму 718,34грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 7,8 грн. слід відмовити.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача суму витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1000грн., понесених підприємством під час провадження у справі.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати позивача з оплати послуг адвоката підтверджуються договором про надання правової допомоги № 10 від 21.01.2019; рахунком-фактурою № 4 від 23.01.2019; банківською квитанцією № 0.0.1249778414.1 від 24.01.2019; детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 15.02.2019; актом виконаних робіт від 15.02.2019.

Заявлена позивачем до стягнення сума сплачених витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності та об'єктивності з урахуванням характеру та складності спору між сторонами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем заявлено не було.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52; код ЄДРПОУ: 05455707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю охоронного агентства "Альфа-Січ" (місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Робоча, 23-В; код ЄДРПОУ: 39350709) суму основного боргу у розмірі 10 000 грн., пеню у розмірі 4 296,22 грн., 3% річних у розмірі 718,34 грн., суму інфляційної складової у розмірі 3 457,46 грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 1 919,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 998,96 грн.

Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 11,42 грн. та 3% річних у розмірі 7,8 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.03.2019.

Суддя Ніколенко М.О.