Рішення № 80590660, 14.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2019Справа № 910/1459/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Парапанова Ю.Ю. (представник за довіреністю)

від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 14.03.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено та підписано 21.03.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

07 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 05.02.2019 року до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - 4195,89 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 89 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АК/7564916.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі № 910/1459/19 позовну заяву б/н від 05.02.2019 року Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству "Страхова група "ТАС" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду від 11.02.2019 року було направлено Приватному акціонерному товариству "Страхова група "ТАС" за адресою: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за адресою для кореспонденції: 61002, м. Харків, вул. Куликівська, 2, яка вказана в позовній заяві.

18.02.2019 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 11.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1459/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 14.03.2019 року.

04.03.2019 року через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-09/6595 від 28.02.2019 року.

В судовому засіданні 14.03.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2019 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 26.02.2019 року з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку на відповідному конверті «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за адресою: 03056, м. Київ, пров. Індустріальний, 23, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 20.02.2019 року у справі № 910/1459/19 є 22.02.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (надалі - позивач, страховик) та ОСОБА_2 (надалі - страхувальник) укладено договір укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» № FO-00064859 (надалі - договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, ДТП.

Також, 20.03.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (надалі - позивач, страховик) та ОСОБА_2 (надалі - страхувальник) укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/5940718, строк дії якого з 21.03.2018 року по 20.03.2019 року.

Відповідний страховий випадок настав 02.06.2018 року по вул. Чорновола, 45 у м. Львові, за участю автомобіля «Toyota Highlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та застрахованого автомобіля «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_4.

ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Toyota Highlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, проявила неуважність до дорожньої обстав ноки та допустила зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

У відповідності до ремонтної калькуляції № 08100_17 від 03.07.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 6743,16 грн., коефіцієнт зносу замінених складових - 2547,27 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 4195,89 грн. (6743,16 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 2547,27 грн. (коефіцієнт зносу замінених складових) = 4195,89 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 86410 від 16.07.2018 року. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 18978Р/17/2018 від 12.07.2018 року.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 26.06.2018 року у справі № 462/3363/18 (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 10.9. Правил дорожнього руху України. ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Toyota Highlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7564916.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_3 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АК/7564916, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Toyota Highlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_3 транспортного засобу «Toyota Highlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Як підтверджується матеріалами справи, вартість матеріального збитку автомобіля «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 4195,89 грн.

Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 22, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на те, що полісом № АК/7564916 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000,00 грн. і франшизу в сумі - 0,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_3 транспортного засобу «Toyota Highlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в розмірі - 4195,89 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 89 копійок).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 року встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (код ЄДРПОУ 35265086, адреса: 03056, м. Київ, пров. Індустріальний, 23) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (код ЄДРПОУ 30115243, адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65) грошові кошти: страхового відшкодування в порядку регресу - 4195,89 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 89 копійок) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.03.2019р.

Суддя О.В. Котков