Рішення № 80590652, 19.02.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2487/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит»

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області

про стягнення 193 679,17 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1

вiдповiдача: ОСОБА_2

третьої особи: ОСОБА_3

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (надалі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (надалі – відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області ( надалі – третя особа) про стягнення 193 679,17 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі № 911/2487/18, підготовче засідання призначено на 10.01.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 09.01.2019 року представником відповідача подано відзив на позов б/н від 08.01.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 10.01.2019 року представником третьої особи подано пояснення № 06-25-15/68 від 04.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2019 року відкладено підготовче засідання на 24.01.2019 року.

У підготовчому засіданні 24.01.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, клопотав про долучення до матеріалів справи додаткової угоди № 40 від 30.12.2016 року. Представник відповідача проти позову заперечував.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 24.01.2019 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.02.2019 року.

В судовому засіданні 07.02.2019 року оголошувалась перерва до 19.02.2019 року.

У судовому засіданні 19.02.2019 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечував.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв’язку з чим, в судовому засіданні 19.02.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, згідно з п. 6.4.11 «Договору про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом» №286/2/16/4 від 25.03.2016 року (Договір №286/2/16/4 від 25.03.2016 року), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Візит» (відповідач) передбачено протягом 20 діб після підписання цього договору укласти прямі договори з постачальними організаціями, а у разі технічної неможливості укладання прямих договорів, укласти з балансоутримувачем фондів договори про відшкодування вартості комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих в процесі надання послуг з харчування. Нарахування плати за спожиті ТОВ «Візит» комунальні послуги та енергоносії здійснюється з моменту (початку) надання послуг з харчування особового складу.

Своєчасно проводити оплату за спожиті комунальні послуги та енергоносії у терміни, визначені в укладених договорах про відшкодування вартості комунальних послуг та енергоносіїв.

Щомісяця до 10 числа, що йде за звітним провести звірку розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії з балансоутримувачем з обов’язковим складанням актів звіряння.

Плата за теплову енергію, що надається до місць загального користування (обідні зали, холи, вестистибюлі, роздягальні, умивальні) здійснюються на площі з розрахунку штатної чисельності особового складу військової частини, відповідно до норм розквартирування військ, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05.01.2011 року №5. Споживання теплової енергії у технологічних приміщеннях (варочні цехи, склади та ін.) оплачуються в повному обсязі (позивач зазначив, що примірники оригіналу відповідного Договору знаходяться у Міністерстві оборони України та відповідача).

Відповідно до п. 1.1 Договору №38 від 01.04.2016 року «Про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг за харчування» та додаткової угоди №41 від 30.12.2016 року до Договору №38 від 01.04.2016 року (далі - Договір №38), укладених між КЕВ міста Житомир та ТОВ «Візит», КЕВ міста Житомир забезпечує ТОВ «Візит» електричною енергією, отриманою від ПАТ ЕК «Житомиробленерго» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Пунктом 1.2 зазначеного Договору №38 передбачено, що ТОВ «Візит» відшкодовує КЕВ міста Житомир вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування для кожної військової частини, до площ якої має доступ ТОВ «Візит» згідно наказу Міністра оборони України від 28.12.2011 року № 846 та здійснює інші платежі згідно з умовами цих договорів.

Згідно з п.2.3.2 вказаного вище Договору №38 відшкодування вартості за спожиту електричну енергію здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої КЕВ міста Житомир калькуляції.

Як зазначає позивач, ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, проведеною Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, зокрема, щодо повноти відшкодування вартості спожитої електроенергії встановлено, що ТОВ «Візит» у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, згідно виставлених рахунків та Довідок-розрахунків відшкодування вартості спожитої електроенергії по їдальнях КЕВ міста Житомир відшкодувало тільки вартість спожитої активної електроенергії, яку включено в розрахунок на відшкодування.

Таким чином встановлено, що до Довідок-розрахунків відшкодування вартості спожитої електроенергії по їдальнях КЕВ міста Житомир не було включено понесені витрати КЕВ міста Житомир за перетікання реактивної електроенергії, за яку КЕВ міста Житомир за рахунок коштів загального фонду розрахувалось з ПАТ ЕК «Житомиробленерго» в повному обсязі.

Згідно з п. 4.1 п.п. 4.1.1 «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року №19 (далі – Методика №19) при відсутності у споживача приладів обліку реактивних перетікань споживання реактивної енергії в точці, де відсутні прилади обліку, за розрахунковий період береться рівним споживанню активної електроенергії з урахуванням нормативного коефіцієнта потужності.

В листі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 07.08.2013 року №03/11-3674 «Щодо розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» зазначено, що відповідно до вимог пункту 5.5 Методики у випадку якщо електропередавальна організація здійснює розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з основним споживачем, ураховуючи перетікання субспоживача (в тому числі населених пунктів або транзитні перетікання інших електропередавальних організацій), то за наявності як у основного, так і у субспоживача приладів обліку реактивної електроенергії споживання субспоживача віднімається від споживання, значення якого зафіксоване на межі розділу електромереж електропередавальної організації та основного споживача.

У разі відсутності приладів обліку реактивної електроенергії у субспоживача або основного споживача для розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії використовуються обсяги споживання реактивної електроенергії, що визначаються розрахунковим шляхом (п. 4.1 Методики №19), але в цьому випадку плата основного споживача визначається без віднімання обсягів споживання реактивної електроенергії субспоживача, в тому числі населених пунктів або транзитні перетікання інших електропередавальних організацій.

Для визначення транзитних перетікань субспоживачів або іншої електропередавальної організації основний споживач має бути забезпечений засобами обліку перетікання реактивної електроенергії по всім приєднанням.

Отже, з врахуванням положень листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 07.08.2013 року №03/11-3674 «Щодо розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» ТОВ «Візит» також повинно повністю відшкодовувати витрати за перетікання реактивної електроенергії.

Однак, у процесі надання послуг з харчування, зокрема, Договору №38 від 01.04.2016 року КЕВ міста Житомир помилково не нараховувались та не виставлялись рахунки ТОВ «Візит» на відшкодування понесених витрат за перетікання реактивної електроенергії, що було виявлено в ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

Внаслідок чого КЕВ міста Житомир покрито витрати за комунальні послуги та енергоносії, зокрема, за перетікання реактивної електроенергії, спожитої ТОВ «Візит» під час надання ним послуг з харчування на загальну суму 88 961,66 грн., з яких: 59 131,51 грн. за 2016 рік та 29 830,15 грн. за 2017 рік.

Відповідні витрати покриті за рахунок бюджетних коштів і незаявлення їх до відшкодування завдає збитки Державному бюджету України, що виявлено в ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області і відповідні порушення підлягають усуненню.

Також, позивач в позові зазначає, що у ході ревізії встановлено, що відповідно до договорів позики нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України КЕВ міста Житомир укладено з ТОВ «Візит» Договір №36 від 01.04.2016 року «Про відшкодування вартості теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування» (далі Договір №36 від 01.04.2016 року).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №36 від 01.04.2016 року ТОВ «Візит» відшкодовує КЕВ міста Житомир вартість наданої теплової енергії, спожитої ним у кожній військовій частині до площ якої має доступ у процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю харчування № 286/2/16/4 від 25.03.2016 року.

Відповідно до пункту 1.3 Договору № 36 розмір тарифу встановлюється КЕВ міста Житомир на основі калькуляцій або виходячи за вартості тарифу прямих постачальників.

Згідно з п. 1.4 Договору № 36 відшкодування вартості наданих послуг здійснюється згідно з розрахунковими даними, виходячи з вартості встановлених тарифів відповідних постачальних організацій та калькуляцій, ТОВ «Візит» відшкодовує вартість спожитої теплової енергії на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки.

Ревізією повноти відшкодування вартості спожитої теплової енергії встановлено, що ТОВ «Візит» у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, згідно виставлених рахунків та розрахунків відшкодування вартості теплової енергії по їдальнях, спожитої в процесі надання послуг з харчування, встановлено, що до розрахунків відшкодування вартості теплової енергії спожитої в процесі надання послуг з харчування за січень-березень 2017 року (ТОВ «Візит») включалась оплата праці працівників, які працюють на котельнях військових частин, згідно штатного розпису за 2016 рік.

Згідно з п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово комунальні послуги» від 01.06.2011 року №869 (далі Постанова №869) де вказано, що у разі змін протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаної із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитись перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за яким відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Крім того, відповідно до п.п.2 п. 3.2 розділу 3 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 року №377 (далі Порядок № 377) до складу планової виробничої собівартості включаються прямі витрати на оплату праці та згідно пункту 1.9 у разі зміни протягом строку дії тарифів величина окремих витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, витрат на покриття втрат ліцензіата, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планового прибутку, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення, що призвело до зміни тарифних витрат більше ніж на 2% від установленого рівня.

Мінімальна заробітна плата в 2017 році у порівнянні з груднем 2016 року зросла вдвічі та становила 3 200 грн., проте, КЕВ міста Житомир у 2017 році до розрахунку включалась оплата праці працівників, які працюють на котельнях військових частин, згідно штатного розпису за 2016 рік на рівні 1 491,67 грн.

Таким чином, КЕВ міста Житомир внаслідок не проведення належного коригування тарифів на теплову енергію у відповідності до пункту 8 Постанови №869 та пункту 1.9 Порядку №377 фактично покрило витрати ТОВ «Візит» на суму 104 717,51 грн. за 2017 рік, що підтверджується розрахунком (реєстром) Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

Позивач зазначає, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на адресу КЕВ міста Житомира направлявся лист про усунення порушень, виявлених під час проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності.

В свою чергу, КЕВ міста Житомира на адресу ТОВ «Візит» направлялись відповідні листи за №2752 від 07.06.2018 року та №2742 від 07.06.2018 року щодо сплати заборгованостей за перетікання реактивної електроенергії та спожитої теплової енергії відповідно. Також, на адресу ТОВ «Візит» КЕВ міста Житомира було направлено претензії №2810 від 12.06.2018 року, №2807 від 12.06.2018 року та №3013 від 22.06.2018 року зі сплати вищевказаних заборгованостей, які залишені без задоволення.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що підставою виникнення господарських правовідносин між КЕВ м. Житомир та ТОВ «ВІЗИТ» щодо забезпечення електричною електроенергією у 2016 році був Договір № 38 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 2273), спожитої в процесі надання послуг з харчування від 01.04.2016 року, із додатковою угодою № 44 від 30.12.2016 року, в якому мова йде лише про відшкодування активної електроенергії.

Відповідно до п. 1.2 Розділу І Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, (чинною на момент виникнення правовідносин) (далі - Правила) електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п. 6.33 Правил величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною рганізацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до п. 5.5 Правил договір про постачання електричної енергії має містити умови про порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом).

Таким чином, відповідач стверджує, що у договорі про постачання електричної енергії, укладеному між ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» та КЕВ м. Житомир, обов’язковим є зазначення порядку обліку та розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії. Однак, договори про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, не містять таких вимог, тому відсутні підстави для відшкодування.

При цьому, відповідач наголошує про виконання зобов’язань по відшкодуванню вартості за спожиту електричну енергію у відповідності до укладеного з ним Договору.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат за постачання теплової енергії, відповідач зазначив, що підставою виникнення господарських правовідносин між КЕВ м. Житомир та ТОВ «ВІЗИТ» щодо забезпечення тепловою енергією у 2016 році був Договір № 36 про відшкодування вартості теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування від 01.04.2016 року.

Пунктом 2.3 Договору № 36 від 01.04.2016 року встановлені обов’язки Сторони2 (ТОВ «ВІЗИТ»). Відповідно до п.п. 2.3.4, 2.3.9 зазначеного договору Сторона2 зобов’язується після отримання від Сторони1 рахунку-фактури, актів виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки Сторони1, своєчасно проводити оплату за надані послуги Стороні1. Щомісяця до 15 числа, наступного за звітним, проводити звірку за надані послуги з Стороною1 з обов’язковим складанням актів звіряння.

На виконання п. 6.1 Договору № 36 від 01.04.2016 року КЕВ м. Житомир щомісячно до 07 числа, наступного за звітним, надавав рахунки-фактури та акти виконаних робіт, що були підставою для розрахунків вартості спожитої теплової енергії, що підлягала відшкодуванню, та акти звірок для здійснення оплати наданих послуг.

На виконання п. 6.2 зазначеного договору відповідачем щомісячно до 20 числа здійснювалась оплата наданих послуг з поверненням підписаних актів виконаних робіт та актів звірок. ТОВ «ВІЗИТ» належним чином виконувало свої зобов’язання по відшкодуванню вартості наданої теплової енергії. Всі документи, що були підставою для розрахунків складались безпосередньо позивачем та надавалась ТОВ «ВІЗИТ».

Також, відповідач заперечував посилання позивача на норми постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 року № 869 та Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 року № 377, оскільки КЕВ м. Житомир не є ліцензіатом у сфері теплопостачання та не є постачальником послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

У п.п. 9.1 та 9.2 Договору №36 від 01.04.2016 року визначено строк його дії, а саме: з моменту підписання до 31.12.2016 року, з можливістю пролонгації у разі укладання між сторонами додаткової угоди. Однак, відповідач стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази укладення додаткової угоди до Договору №36 від 01.04.2016 року, якою було б продовжено строк його дії. Отже, дія Договору № 36 від 01.04.2016 року припиналась 31.12.2016 року. У зв’язку із зазначеним у відповідача не виникає обов’язку по відшкодуванню витрат за постачання теплової енергії у 2017 року.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши викладені в позові обставини та заперечення відповідача, враховуючи пояснення Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та надані учасниками провадження докази, суд зазначає, що з огляду на п. 1.1., 1.2. Договору №38 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, предметом відповідного Договору є забезпечення позивачем відповідача електричною енергією, отриманою від ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Передбачено, що відповідач відшкодовує позивачу вартість саме електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Також, п. 2.1. Договору № 38 визначено, що під час вирішення питань, які виникають під час виконання Договору, але не врегульовані його умовами, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України.

Таким чином, Договором № 38 передбачено зобов’язання відповідача відшкодовувати позивачу вартість спожитої електроенергії, отриманої від ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» за відповідним договором з постачальником електроенергії, відносини з яким також регулюються нормами чинного законодавства.

При цьому, наведене в Договорі № 38 зобов’язання стосується загального поняття спожитої електроенергії, яке включає в себе витрати основного споживача (позивача) перед постачальником з оплати і активної і реактивної електроенергії.

Договір № 38 не містить застережень про відшкодування витрат саме на оплату спожитої активної електроенергії.

Крім того, згідно з п. 6.1. Договору №38 облік електроенергії спожитої стороною здійснюється згідно засобів обліку. У разі відсутності засобів обліку обсяги спожитої електроенергії визначаються стороною1 шляхом розрахунку.

Відповідач не надав суду доказів щодо наявності в нього власних засобів обліку електроенергії, тому відповідні витрати підлягають відшкодуванню за розрахунком позивача, в тому числі обґрунтовано відкоригованим.

Таким чином, вимоги позивача про достягнення з відповідача 88 961,66 грн. витрат за перетікання реактивної електроенергії за період фактичного електроспоживання 2016-2017 роки (який не заперечується відповідачем) правомірні і обґрунтовані. Крім того, відповідні обставини виявлені під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області і заявлені з метою усунення порушень та фактичного відшкодування витрат без застосування відповідальності за прострочення. У зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення 88 961,66 грн. витрат за перетікання реактивної електроенергії підлягають задоволенню.

За умовами Договору № 36 про відшкодування вартості теплової енергії, відповідач зобов’язаний відшкодовувати позивачу вартість наданої теплової енергії, спожитої у кожній військовій частині в залежності від займаних площ, за встановленими позивачем тарифами на основі калькуляції або виходячи з вартості тарифу прямих постачальників.

Таким чином, умовами відповідного Договору № 36 визначено порядок відшкодування відповідачем вартості наданої теплової енергії, яка виробляється в котельнях самого позивача і норми відповідного законодавства застосовуються позивачем в підтвердження обґрунтованості визначених ним тарифів.

Позивачем надано докази продовження дії Договору № 36 на 2017 рік згідно з додатковою угодою № 40 від 30.12.2016 року.

Таким чином, вимоги позивача про достягнення з відповідача 104 717,51 грн. фактичних витрат на забезпечення тепловою енергією приміщень, в яких відповідач надавав в 2016-2017 роках послуги з харчування військових, розрахованих (приведених у відповідність до фактичних показників у відповідний період діяльності) правомірні і обґрунтовані. Крім того, відповідні обставини виявлені під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області і заявлені з метою усунення порушень та фактичного відшкодування витрат без застосування відповідальності за прострочення. У зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, ст.ст. 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про стягнення 193 679,17 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (09161, Київська область, Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Заводська, 23, код ЄДРПОУ 22206848) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, місто Житомир, вулиця Дмитра Донцова, 20, код ЄДРПОУ 08492505) 88 961,66 грн. витрат за перетікання реактивної енергії, 104 717,51 грн. витрат на теплопостачання та 2905,19 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

повне рішення складено 18.03.2019 року

Суддя А.Ю. Кошик