Ухвала суду № 80588640, 20.03.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8360/17

Провадження № 2/524/73/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Крижановської Я.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Татарінова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 про відвід судді,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» про визнання незаконним наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації втрати коштів за час затримки розрахунку, про відшкодування моральної шкоди.

17.09.2018 року та 19.12.2018 року ОСОБА_1 подавав письмові заяви про відвід судді.

Ухвалами суду від 17.09.2019 року та 19.12.2018 року відводи були визнані необґрунтованими а ухвалами Автозаводського районного сулу м. Кременчука від 18.09.2018 року та 20.12.2018 року (у складі інших суддів) відводи були залишені без задоволення.

В судовому засіданні 20.03.2019 ОСОБА_1 знову заявив про відвід головуючому судді ОСОБА_3

Заяву обгрунтував посиланням на інші дії та процесуальні рішення головуючого судді, які на думку позивача, додають йому нові аргументи на користь упередженості та необ'єктивності судді.

У заяві про відвід міститься також посилання на інформацію з інтеренет-мережі про те, що в Автозаводському районному судді м. Кременчука «промышляет аферистка, мошенница, взяточница судья ОСОБА_3».

ОСОБА_1 вважав також, що суд у складі інших суддів до вирішення його заяв про відвід судді ОСОБА_3 поставився формально.

Представник відповідача Татарінов В.В. вважав аргументи позивача надуманими і проти відводу судді заперечував.

Вирішуючи відвід, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своєму рішенні по справі Oleksandr Volkov проти України від 9 січня 2013 року(остаточне 27/05/2013) Європейський суд з прав людини зазначив, що як правило, поняття «безсторонності» позначає відсутність упередженості чи необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має бути встановлена відповідно до: (і) суб'єктивного критерію, за яким слід звернутися до особистих переконань та поведінки окремого судді, тобто з'ясувати чи суддя суб'єктивно вільний від особистих упереджень або необ'єктивності у окремій справі; та (іі) об'єктивного критерію, згідно з яким слід переконатися, що власне суд за певними показниками, зокрема за його складом, надає достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву щодо його безсторонності. Однак немає чіткого поділу між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю, оскільки поведінка судді може не лише призвести до виникнення об'єктивних застережень щодо його безсторонності з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний критерій), але й може призвести до виникнення питання щодо особистих переконань судді (суб'єктивний критерій). Таким чином, у певних справах, у яких можуть виникати труднощі в отриманні доказів для спростування презумпції про суб'єктивну безсторонність судді, вимога об'єктивної безсторонності становить ще одну важливу гарантію. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певне значення або, іншими словами, «правосуддя не лише повинно здійснюватися, має бути видно, що здійснюється правосуддя». Важливою тут є довіра, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.

Наполеглива позиція ОСОБА_1, який послідовно висловлює недовіру головуючому судді, унеможливлює звичайний судовий розгляд. Недовіра до судді спонукає позивача вислювлювати незгоду з кожною дією судді та стає на заваді розумінню ним справжнього змісту того, що відбувається у судових засіаннях.

Об'єктивно у справі відсутні обставини, які свідчать про упередженість судді.

Попри це суд має поважати право громадянина на розгляд справи судом, якому від довіряє, та забезпечити реалізацію цього права.

На переконання суду позиція позивача та викладені останнім доводи свідчить про те, що будь-яке рішення прийняте судом в такому складі буде сприйнято позивачем, як незаконне та не обґрунтоване. Відсутність довіри до суду в складі головуючого судді ОСОБА_3, викликає у позивача сумніви у неупередженості або об'єктивності судді, що відповідно до п. 5 ст. 36 ЦПК України є підставою для відводу судді.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 12, 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заявлений ОСОБА_1 відвід головуючого судді ОСОБА_3 - задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля» про визнання незаконним наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації втрати коштів за час затримки розрахунку, про відшкодування моральної шкоди - передати до канцелярії Автозаводського районного суду м. Кременчука для проведення автоматичного розподілу.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає та набирає чинності негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлено 20.03.2019 року.

Суддя