Рішення № 80586639, 15.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22771/17

Провадження № 2/761/591/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді Мальцева Д.О.

при секретарі Фецяк Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Київський страховий дім» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Київський страховий дім» (далі по тексту - Відповідач), відповідно до якого просила стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування за Договором (Полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/5021152 у сумі 51 044, 47 грн., пеню в розмірі 1 534, 24 грн., витрати по інфляції в розмірі 1 800, 00 грн., 3 % річних 164, 00 грн. та судовий збір.

В подальшому просила зменшила позовні вимоги, остаточно просила стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування за Договором (Полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/5021152 у сумі 20 759, 78 грн., пеню в розмірі 8 647, 11 грн., витрати по інфляції в розмірі 3 359, 14 грн., 3 % річних 886, 00 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 1 015, 20 грн. та судовий збір.

1.Стислий виклад позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2016 в м. Херсон по вул. Червонопрапорна на регульованому перехресті з вул. Робоча відбулась ДТП за участю автомобілю «MITSUBISHI OUTLANDER”, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, автомобіля «PEUGEOT 206», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ГАЗ 3302», д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області № 766/14554/16-п від 23.11.2016 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передстаречого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у відповідача згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/5021152 (далі по тексту - Поліс), розмір страхової суми на одного потерпілого становить 100 000 грн., розмір франшизи - нуль.

З врахуванням тієї обставини, що іншою особою - ОСОБА_4 було укладено Договір страхування, за яким ліміт відповідальності становить 150 000, 00 грн. Відтак, ліміт відповідальності винної особи в межах зазначених вище договорів становить 250 000, 00 грн.

ДТП за участю автомобіля позивача та ОСОБА_2 є страховим випадком у відповідності до положень чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач має право на відшкодування шкоди за рахунок страхової виплати.

Згідно Звіту № 120 експертного автотоварознавчого дослідження для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ, ринкова вартість автомобіля «PEUGEOT 206» складає 160 690, 68 грн., вартість відновлюваного ремонту - 162 121, 79 грн.

Вказаний Звіт позивачем надано відповідачу, після чого 21.03.2017 страхове відшкодування було виплачене позивачу в розмірі 66 976, 53 грн. При цьому, страховиком розрахунок завданих збитків було зроблено на підставі Звіту № 39/79.12.16, за яким вартість ТЗ до ДТП становить 152 406, 53 грн., а відновлюваний ремонт становить 85 930, 00 грн.

Позивач не погодився з таким розрахунком страхової виплати, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

При цьому, матеріальна шкода не була відшкодована позивачу в повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 625, 992 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту - Закон), просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення виконання зобов'язань, а також інфляційні втрати та 3 % річних.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні, зазначив, що позивачем не було надано до страхової компанії доказів вартості транспортного засобу до та після ДТП. Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», автомобіль позивача вважається фізично знищеним, а тому останній має відшкодовуватись різниця між вартістю ТЗ до та після ДТП. Тому відповідачем було зібрано додаткові документи щодо визначення вказаної вартості та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 66 976, 53 грн. Вказані кошти були перераховані на рахунок позивача. Крім того, позивачем не було надано всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, а тому відповідачем було замовлено відповідні звіти, у зв'язку з чим і збільшується строк для прийняття рішення для виплати страхового відшкодування. Відтак, страховиком не було прострочена виплата страхового відшкодування.

В своїй відповіді на відзив позивач пояснив, що обов'язок потерпілої особи надати страховику документи про визначення матеріального збитку виникає в разі відсутності огляду автомобіля з боку страховика. Оскільки відповідач 16.11.2017 було направив на огляд пошкодженого транспортного засобу свого представника, то, відповідно, такий висновок мав скласти сам. Відтак твердження відповідача про продовження строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, 01.03.2017 - останній день для здійснення відповідачем такої виплати, при цьому відповідач провів виплату лише 21.03.2017. При цьому, розрахунок сум страхового відшкодування відповідачем зроблено наступним чином: вартість ТЗ до ДТП - 152 406, 53 грн.-вартість ТЗ після ДТП 85930, 00 грн.+витрати на евакуацію ТЗ 500 грн.

2.Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання.

04.07.2017 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-1400 від 28.11.17 року щодо повторного автоматичного розподілу справи, вказана справа була передана до провадження судді Мальцева Д.О.

29.11.2017 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду.

06.02.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. у зв'язку із набуттям чинності змін, відповідно до яких ЦПК України викладено в новій редакції, прийнято рішення про продовження розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

06.02.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.02.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив.

28.02.2018 ухвалою суду по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу за клопотанням представника позивача, провадження по справі зупинено.

25.04.2018 ухвалою суду виправлено описку в ухвалі суду про призначення експертизи.

04.07.2018 на адресу суду надійшов висновок експерта.

09.07.2018 ухвалою суду поновлено провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

17.09.2018 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

14.11.2018 ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

28.01.2019 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи відсутністю позивача, представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом, які підтверджені наданими доказами по справі, зміст спірних правовідносин.

Так, автомобіль «PEUGEOT 206», д.н.з. НОМЕР_3 належить позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6.

07.11.2016 в м. Херсон по вул. Червонопрапорна на регульованому перехресті з вул. Робоча відбулась ДТП за участю автомобілю «MITSUBISHI OUTLANDER”, д.н.з. НОМЕР_2 та під керуванням ОСОБА_2, автомобіля «PEUGEOT 206», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ГАЗ 3302», д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області № 766/14554/16-п від 23.11.2016 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передстаречого ст. 124 КУпАП.

Крім того, постановою встановлено, що в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постанова набрала законної сили 05.12.2016.

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.11.2016 встановлено вину відповідача у вчиненні зазначеного ДТП, а також факт завдання матеріальної шкоди автомобілю позивача.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ СК «Київський страховий дім» у відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/5021152, розмір страхової суми на одного потерпілого становить 100 000 грн., розмір франшизи - нуль.

07.11.2016 відповідач отримав повідомлення від ОСОБА_2 та позивача про подію, що може бути страховим випадком.

30.11.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, до заяви додала Звіт № 120.

Відповідно до Звіту № 120 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 30.11.2016, складеного на замовлення позивача ФОП ОСОБА_5, ринкова вартість автомобіля «PEUGEOT 206», д.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП 07.11.2016 становить 160 690, 68 грн., вартість відновлюваного ремонту складає 162 121, 79 грн. (з ПДВ на запасні частини); вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0, 547) складає 100 154, 27 грн. (з ПДВ на запасні частині).

Вартість матеріального збитку становить 160 690, 68 грн.

Відповідно до Звіту № 39/79.12.16 про утилізаційну вартість КТЗ від 05.12.2016, складеного на замовлення відповідача ФОП «Ткачук Максим Сергійович», утилізаційна вартість автомобіля позивача становить 55 252, 86 грн., ринкова вартість непошкодженого КТЗ становить 152 406, 53 грн.

Відповідно до Звіту № 39/79.03.17_2 про визначення ринкової вартості післяаварійного КТЗ від 10.03.2017, зробленого на замовлення відповідача ФОП «Ткачук Максим Сергійович», ринкова вартість післяаварійного КТЗ становить 85 930, 00 грн.

Згідно Наказу № 712-8201/1/1 від 03.03.2017 ПрАТ СК «Київський страховий дім», прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 66 976, 53 грн.

Згідно платіжних доручень № 17944 та № 17945 від 21.03.2017 позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 30 000, 00 грн. та 36 976, 53 грн. відповідно шляхом зарахування вказаних коштів на рахунок позивача.

Відповідно до Висновку експерта № 12-2/439 від 27.06.2018, складеного судовим експертом КНДЕКЦ МВС України С.Ю. Левченко на підставі ухвали суду від 28.02.2019, ринкова вартість «PEUGEOT 206» д.н.з. НОМЕР_3 на день ДТП /07.11.2016/ становить 150 485, 57 грн.; вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 87 736, 31 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «PEUGEOT 206», д.н.з. НОМЕР_3 становить 87 736, 31 грн.

При цьому, дослідженням встановлено, що автомобіль «PEUGEOT 206», д.н.з. НОМЕР_3 після ДТП не вважається фізично знищеним, його вартість після ДТП становить 62 746, 26 грн.

4.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Положеннями ч. 1 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Крім того, пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно вимог п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

При цьому, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Положеннями п. 36.5 ст. 36 Закону визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до частини першої статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Проаналізувавши норми статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 7 червня 2017 року у справі № 6-282цс17.

При цьому, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

В свою чергу, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

5.Оцінка доказів. Висновки суду.

В судовому засіданні встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, винної в ДТП - ОСОБА_2 була застрахована у відповідача, ліміт відповідальності 100 000, 00 грн.

Позивачем вчасно повідомлено та надано відповідачу всі необхідні документи для виплати йому страхового відшкодування по ДТП, в тому числі і звіт про визначення вартості завданого матеріального збитку ТЗ.

90 днів з дня отримання Страховиком заяви про страхове відшкодування спливали 01.03.2017.

Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування лише 21.03.2017 в розмірі 66 976, 53 грн.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу автомобіля позивача становить 87 736, 31 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази, що спростовували б зазначені обставини, суду не надав.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення недоплачена сума страхового відшкодування, що становить різницю між вартістю відновлюваного ремонту та виплаченою відповідачем раніше сумою страхового відшкодування: 87 736, 31 грн. - 66 976, 53 грн. = 20 759, 78 грн.

Крім того, підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача за період з 22.03.2017 по 23.08.2018, 519 днів прострочення, сума боргу - 20 759, 78 грн., а саме: пеня в розмірі 8 647, 11 грн., витрати по інфляції - 3 359, 14 грн., 3 % річних - 886, 00 грн.

6.Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно положень ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, за проведення автотоварознавчої експертизи КНДЕКЦ МВС України, призначеної за клопотанням представника позивача ухвалою суду від 28.02.2018 позивачем сплачено 1 015, 20 грн. /квитанція від 15.05.2018 № 0.0.1035752677.1

При цьому, в матеріалах справи наявний Висновок експерта № 12-2/439 від 27.06.2018, складеного судовим експертом КНДЕКЦ МВС України С.Ю. Левченко на підставі ухвали суду від 28.02.2019.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення грошові кошти в якості витрат на проведення експертизи в розмірі 1 015, 20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 22, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Київський страховий дім» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Київський страховий дім» /дані: код ЄДРПОУ - 25201716, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41/ на користь ОСОБА_1 /дані: і.п.н. - НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_1/ суму страхового відшкодування в розмірі 20 759, 78 грн., пеню - 8 647, 11 грн., витрати по інфляції - 3 359, 14 грн., 3 % річних - 886, 00 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 1 015, 20 грн. та судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: