Ухвала суду № 80585548, 20.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 626/37/13-к

Номер провадження № 1-кп/629/137/19

У Х В А Л А

20 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., суддів: Каращука Т.О., Ткаченка О.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012000000000019 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, судді Ленінського районного суду м. Полтави, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 1-а, кв. 35, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в:

05 вересня 2018 року до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області з апеляційного суду Харківської області надійшла ухвала від 27 серпня 2018 року про відмову в задоволенні подання голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області про зміну підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012000000000019 від 21.11.2012 року.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 вересня 2018 року призначено підготовче судове засідання.

До проведення підготовчого судового засідання до суду надійшли письмові скарги адвоката ОСОБА_3 на незаконність дій слідчого та незаконність дій і бездіяльність слідчого та прокурора.

Під час підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні захисник ОСОБА_3 заявив клопотання про задоволення скарг.

В обґрунтування скарги на незаконні дії слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 зазначив, що слідчим 20.09.2012 року було прийнято постанову про прийняття кримінальної справи до свого провадження. Але разом з цим, зазначена постанова є незаконною, оскільки відповідно до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР за № 42012000000000019 від 21.11.2012 року, постанова про порушення кримінальної справи відносно його підзахисного була винесена 21.08.2012 року заступником Генерального прокурора України ОСОБА_5. В цей же день, а саме 21.08.2012 року в.о. начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 була винесена постанова про доручення розслідування даної кримінальної справи декільком слідчим та визначено старшого групи слідчих – слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_7, який 21.08.2012 року своєю постановою прийняв до свого провадження дане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 Відповідно до ст. 114 КПК України (в редакції 1960 року) слідчий, який був призначений старшим групи (а це слідчий Генеральної прокуратури України ОСОБА_7В.) відповідає за справу в цілому, оскільки він з самого початку досудового розслідування прийняв справу до свого провадження. Будь-яких постанов, щодо зміни керівника групи слідчих Іванова А.В. чи усунення останнього від розслідування в даній справі, або включення слідчого Харлова О.О. до групи слідчих в цій справі, обвинувачений ОСОБА_1 не отримував. Таким чином, вважає, що постанови старшого слідчого в особливо важливих справа Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 20.09.2012 року та від 31.10.2012 року були винесені останнім незаконно, а тому, всі слідчі дії та процесуальні документи, які проводились та були прийняті останнім у даному кримінальному провадженні, були незаконними та неправомірними, оскільки, останні проводились та приймались у не законний та не у процесуальний спосіб і неналежним суб’єктом. Просив визнати дії старшого слідчого в особливо важливих справ Генеральної прокуратури України ОСОБА_4, щодо провадження останнім досудового розслідування у даному кримінальному провадженні незаконними.

В обґрунтування скарги на незаконні дії та бездіяльність слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та Генерального прокурора України ОСОБА_8 зазначив, що досудове розслідування по даній кримінальній справі у відношенні ОСОБА_1 завершилося 17.12.2012 року, а обвинувальний акт складено 27.12.2012 року (під час дії КПК від 13.04.2012 року) та враховуючи вимоги Перехідних положень КПК від 13.04.2012 року, кримінальна справа повинна розслідуватися згідно з положеннями КПК – 2012 року. Також, зазначив, що його підзахисному взагалі не вручалася підозра у вчиненні інкримінованого правопорушення, в зв’язку з чим порушено його право на захист, оскільки право на захист особа набуває одночасно з отриманням статусу підозрюваного, тобто з моменту повідомлення про підозру або з моменту затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Так, при завершенні досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування 17.12.2012 року органом досудового слідства письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено не було. Внаслідок чого йому не повідомлялося йому про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу та він був позбавлений можливості надавати усні, письмові пояснення з приводу підозри, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні. Крім цього, звернув увагу суду на те, що стороні обвинувачення законодавчо не надано право вручати повідомлення про підозру на стадії завершення досудового розслідування, а отже, при поверненні обвинувального акту прокурору та на те, що порушені права обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування, фактично вже не можуть бути поновлені. У подальшому це може бути предметом розгляду та оцінки судом цих доказів, з точки зору їх належності та допустимості, під час розгляду даного кримінального провадження по суті. В зв’язку з чим просив визнати бездіяльність слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 щодо направлення останнім до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_1, який не набув статусу підозрюваного по даному кримінальному провадженню. Також просив визнати бездіяльність Генерального прокурора України ОСОБА_8 щодо неповідомлення та не вручення підозри ОСОБА_1 по вищевказаному кримінальному провадженню. Крім цього, просив визнати факт порушення обвинуваченого ОСОБА_1 права на захист у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 42012000000000019 від 21.11.2012 року та визнати його таким, який не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та просив задовольнити скарги. Крім цього заявив клопотання про виклик свідків та допит їх в судовому засіданні, як свідків захисту, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Прокурор Новіков Ю.О. заперечував проти задоволення скарг та клопотання обвинуваченого щодо виклику свідків, зазначив, що вони є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, які надійшли до суду зі скаргами, та обвинувальний акт, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Розглянувши скарги захисника ОСОБА_3, щодо відсутності повноважень слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні та визнання бездіяльності слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 і Генерального прокурора України ОСОБА_8, суд приймає їх до уваги, але вказує на те, що дані обставини не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, відповідно до ст. 291 КПК України. Оцінку процесуальним діям суд надасть під час судових засідань та при прийняття рішення за результатами розгляду даного кримінального провадження.

Щодо скарги про визнання обвинуваченого таким, що не набув статусу підозрюваного і порушення його права на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення-твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 227 КПК України містить виключний перелік відомостей, які повинні міститися у письмовому повідомлення про підозру, яке складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Таким чином, серед іншого, правом на викладення змісту підозри, правової кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислого викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, наділені прокурор та слідчий.

Таким чином слід прийти до висновку, що прокурор або слідчий, в межах своїх повноважень, сам формує зміст підозри в тих межах, в яких вважає її доведеними. Процесуальна діяльність прокурора полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Диспозиція ст. 314 КПК України не передбачає надання правової оцінки якості обвинувачення, як і ст. 291 даного кодексу.

Стаття ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України закріплює одне з найважливіших положень демократичної, правової держави.

У процесуальному значенні презумпцію невинуватості необхідно розглядати як вимогу, що визначає правове положення учасників кримінального судочинства, і насамперед підозрюваного, обвинуваченого, як основу їхніх процесуальних прав, гарантію всебічного, повного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Презумпція невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (ст. 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Таким чином, враховуючи принцип змагальності, наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення (злочину), суд з’ясує під час судового розгляду, а тому відсутні підстави для задоволення скарг адвоката ОСОБА_3.

Встановлено, що в обвинувальному акті викладені фактичні обставини злочину, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1, зазначена правова кваліфікація його дій, а також сформульовано пред’явлене йому обвинувачення в тих межах, які прокурор вважає доведеними. Ці обставини свідчать про те, що зміст обвинувального акту повністю відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

При цьому, слід зазначити, що згідно зі ст. 283 КПК України направлення прокурором обвинувального акту до суду є формою закінчення досудового розслідування. У разі повернення обвинувального акту прокурору для дооформлення, прокурор має вжити заходи лише на усунення недоліків щодо змісту акту як процесуального документу.

Усунення недоліків, допущених при досудовому розслідуванні, під час дооформлення обвинувального акту законом не допускається. Тому наступні, після повернення обвинувального акту процесуальні, слідчі дії не можна буде вважати законними, оскільки такі дії не передбачені КПК України та фактично є додатковим розслідуванням.

Разом з тим, законодавець у КПК України 2012 року відмовився від інституту додаткових розслідувань. В ньому не міститься навіть юридичного визначення «відновлення досудового слідства». Не вбачається можливості проведення додаткових слідчих дій чи процесуальних дій із аналізу норм КПК України, відповідно до яких, після закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України, повернення до цієї стадії неможливе.

А тому всі доводи сторони захисту наведені як підстави для задоволення скарг підлягають з'ясуванню судом під час судового розгляду та мають значення при оцінці доказів.

В зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що зазначені скарги захисника, необхідно долучити до кримінального провадження для врахування доводів скарг під час судового розгляду та під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті при ухвалені остаточного рішення у даному кримінальному провадженні..

Так, ч. 2 ст. 307 КПК України закріплено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов’язання припинити дію;

3) зобов’язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Отже, визнання дій чи бездіяльності слідчого неправомірними не передбачено чинним КПК України.

За змістом цих статей у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

За наявності підстав для призначення судового розгляду суд проводить необхідні підготовчі дії та постановляє відповідну ухвалу, оскільки захисником у скаргах не доведені існування будь-яких обставин які б перешкоджали призначенню обвинувального акту до судового розгляду.

Відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.

Підстав для прийняття рішень по справі, передбачених пп.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, а саме: затвердження або відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості чи про примирення, повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження, повернення обвинувального акту, немає.

Кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонним суду Харківської області.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що в даній справі є достатньо підстав для її розгляду в судовому засіданні, вислухавши думку прокурора, який наполягав на проведенні підготовчого судового засідання та призначення справи до основного слухання, обвинуваченого, захисника, які не заперечували проти думки прокурора та призначенні справи до судового засідання, суд вважає за необхідне провести підготовче судове засідання.

Відповідно до ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання розглядає клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для їх допиту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 скористався своїм правом та заявив клопотання про виклик свідків, яке на думку колегії суддів підлягає задоволенню.

Судом визначено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні та призначено справу до слухання у відкритому судовому засіданні, який здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та свідків.

Також, на підставі п.6 ч.3 ст. 314 та ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає необхідним доручити органу пробації скласти досудову доповідь.

Керуючись ст.ст. 31, 183, 303, 314, 314-1, 315, 316, 371, 372, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012000000000019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 07 травня 2019 року на 11-00 годину.

Доручити органу пробації в строк до 07 травня 2019 року скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох професійних суддів, у відкритому судовому засіданні, з викликом: прокурора, обвинуваченого, захисника та свідків.

Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1

Викликати в наступне судове засідання наступних свідків: ОСОБА_13 (36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, б. 19, кв. 4), ОСОБА_10 (36022, м. Полтава, вул. А.Кукоби, 37), ОСОБА_11 (36022, м. Полтава, вул. А.Кукоби, 37), ОСОБА_12 (36002, м. Полтава, вул. Матросова, б. 27).

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про задоволення скарг – відмовити.

Скарги захисника ОСОБА_3 - долучити до кримінального провадження для врахування доводів скарг під час судового розгляду та під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті при ухвалені остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.А. Смірнова

Судді: Т.О. Каращук

ОСОБА_14