Рішення № 80584931, 15.03.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/2179/18

2/621/137/19

РІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Іванова О. В.

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

у с т а н о в и в:

20.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від її щомісячного заробітку (доходу) починаючи з 30.01.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування позову зазначив, що з 28.07.2007 по 30.06.2016 перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Під час шлюбу у них народились діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

До серпня 2017 року відповідач разом з дітьми проживала в належній йому на праві приватної власності квартирі № 62, яка знаходиться в будинку № 5 по вул. Спортивній в смт Слобожанське Зміївського району Харківської області.

20.11.2017 відповідач виїхала з належної йому квартири разом з молодшим сином ОСОБА_6 та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Він зі старшим сином проживає в належній йому квартирі.

Відповідач не надає йому ніякої матеріальної допомоги на утримання сина.

Відповідач працює на Зміївській ТЕ, де отримує регулярний та достатній дохід. Вона є молодою та здоровою жінкою, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання їхнього сина.

30.01.2018 він вже звертався з аналогічним позовом до суду (справа №621/192/18).

Під час розгляду цієї справи відповідач 03.07.2018 направила йому СМС-повідомлення в якому попросила, щоб він забрав свій позов про стягнення з неї аліментів, а вона не буде стягувати аліменти з нього на утримання їхнього молодшого сина.

Він погодився на такі умови утримання їхніх дітей і 03.07.2018 звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду.

03.07.2018 судом залишено його позовну заяву про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 без розгляду.

Відповідач обманула його і замість того, щоб забрати свій позов про стягнення аліментів на дітей, як вони домовилися, 15.08.2018 уточнила свій позов по справі №621/1181/17, в якому просила суд стягнути з нього аліменти на утримання їхнього молодшого сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, сама відповідач в утриманні їхнього старшого сина ОСОБА_7 ніякої участі не бере з листопада 2017 року.

Вважав, що є підстави стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_7, який проживає з ним та перебуває на його утриманні з листопада 2017 за минулий час, а саме з 30.01.2018.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 11.09.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судовий розгляд на 09.10.2018.

09.10.2018, 22.11.2018 за клопотанням відповідача відкладено судовий розгляд.

02.01.2019 відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, в якому позов визнала частково. Згодна на стягнення з неї аліментів з дня подачі до суду позову в розмірі 1/6 частини від її заробітку (а. с. 41-44).

09.01.2019 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, у якій надано критичну оцінку відзиву на позовну заяву (а. с. 79-80).

09.01.2019 за клопотанням відповідача відкладено судовий розгляд.

15.02.2019 судовий розгляд відкладено в зв'язку з відрядженням судді.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 під час розгляду справи підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 під час розгляду справи позовні вимоги визнала частково та не заперечував проти стягування з неї аліментів на користь позивача у розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку починаючи з 20 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Даними свідоцтв про шлюб Серія 1-ВЛ № 063642 та про народження Серія 1-ВЛ № 139639, Серія І-ВЛ №346228, рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30.06.2016, копії яких додані до позовної заяви, підтверджується, що сторони зареєстрували шлюб 28.07.2007, від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, 30.06.2016 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а. с. 5-8).

З актів обстеження умов проживання від 22.01.2018, складеного провідним спеціалістом служби у справах дітей ОСОБА_8, головним спеціалістом служби у справах дітей Зміївської РДА ОСОБА_9, та від 23.05.2018, складеного головним спеціалістом служби у справах дітей Зміївської РДА ОСОБА_9, провідним спеціалістом служби у справах дітей ОСОБА_10, вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та проживає ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, умови проживання задовільні, у дитини є окрема кімната, обладнана необхідними меблями, комп'ютерною технікою. Стосунки в сім'ї доброзичливі, батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина (а. с. 9, 10).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2018 у справі №621/191/18 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини із батьком, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 47-50, 81-83).

З 30.01.2018 у провадженні суду перебувала позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №621/192/18). 03.07.2018 позивач ОСОБА_1 подав заяву про залишення позову без розгляду, чим розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.07.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (а. с. 11, 45).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.09.2018 у справі №621/1052/17 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання сервітуту припиненим та позбавлення права користування житлом (а. с. 46).

На підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2018 у справі №621/1181/17 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.06.2017 і досягнення дитиною повноліття (а. с. 51-52).

З довідки № 318, виданої Зміївською ТЕС ПАТ "Центренерго" 28.09.2018, вбачається, що ОСОБА_3 працює з 18.01.2011 року на підприємстві Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго" на посаді комірника, форма працевлаштування - постійна, її заробіток і податки складають за період з 01.03.2018 до 01.08.2018 нараховано - 54 256 грн 87 к., податки - 10 580 грн 08 к., сплачено - 43 676 грн 79 к., середньомісячна заробітна плата - 9 042 грн 81 к. (а. с. 95).

Даними свідоцтва про право на спадщину за законом, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 є власником 1/6 частки квартири АДРЕСА_3 (колишня ОСОБА_11) смт Слобожанське (колишнє Комсомольське) Зміївського району Харківської області (а. с. 84, 85).

Позивачем надано докази, якими підтверджуються наступні обставини: разом з позивачем проживає малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідач, яка є матір'ю дитини, проживає окремо; між сторонами не досягнуто згоди щодо участі відповідача в утриманні дитини.

Оскільки утримання неповнолітніх дітей є конституційним обов'язком батьків, з відповідача ОСОБА_3 належить стягувати аліменти на користь позивача на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, незважаючи на вжиття нею заходів щодо участі у вихованні та утриманні сина, зокрема витрат на організацію відпочинку та придбання дитячих речей (а. с. 71-75).

За тих обставин, що сторони мають ще одного спільного сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який часто хворіє (а. с. 53-70), що впливає на матеріальне становище матері, з якою проживає дитина, розмір аліментів, що має стягуватися з відповідача на користь позивача має бути визначений в одній шостій частці заробітку (доходу) матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти підлягають стягуванню починаючи з дня подачі до суду позову у цій справі, а саме з 20.08.2018.

Підстав для застосування положень ч. 2 ст. 191 СК України немає, оскільки надана позивачем копія ухвали про залишення його позову про стягнення аліментів без розгляду не містить жодних даних про те, що відповідач ухилялася від сплати аліментів. Також, сам факт подання позивачем заяви про залишення без розгляду його позовної заяви про стягнення аліментів спростовує його доводи, що ним вживалися заходи для одержання аліментів, але він не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати.

Доводи як позивача, так і відповідача про існування між ними домовленостей щодо низки цивільних справ, які розглядалися судами протягом 2017-2018 років не підтверджені належними та достовірними доказами, а тому не впливають на вирішення спору.

Даними довідки про доходи відповідача підтверджується достатність її заробітку (доходу) для визначення мінімального розміру аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, шляхом стягування з відповідача аліментів у розмірі однієї шостої частки її заробітку (доходу), але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з 20.08.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

У решті позову ОСОБА_1 належить відмовити.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі однієї шостої частини її заробітку (доходу), але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

У решті позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 к., які перерахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В частині стягування аліментів рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район смт Слобожанське, вул. Спортивна, б. 5, кв. 62, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_3, місце проживання зареєстроване за адресою: 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, вул. Спортивна, б. 5, кв. 60, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Повне рішення складене 20.03.2019.

Головуючий: В. В. Овдієнко