Ухвала суду № 80584638, 20.03.2019, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 614/894/17

Провадження № 6/618/6/19

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення

20 березня 2019 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Рябоконь Є. А., за участю секретаря судового засідання – Кучеренко О. І., представника заявника (стягувача) – адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна заяву ОСОБА_2 про зміну способу виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дворічанського районного суду з заявою про зміну способу виконання судового рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішення Дворічанського районного суду від 02.03.2018, згідно з яким на його користь з ОСОБА_3 було стягнуто 284270,50 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди від ДТП, до цього часу в повному обсязі не виконане і є обставини, що істотно ускладнюють його виконання, в зв»язку з чим виникла необхідність у зміні способу виконання цього рішення суду шляхом стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на його користь 100000 грн, а решту суми залишити до стягнення з ОСОБА_3 При цьому заявник (стягувач) посилається на положення ст. ст. 22, 36, 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 435, 440 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник заявника (стягувача) – адвокат ОСОБА_1 повністю підтримав заяву ОСОБА_2 з підстав, викладених вище, і просив її задовольнити.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 встановлено наступне.

Рішенням Дворічанського районного суду від 02.03.2018 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 284270 грн 50 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо -транспортної пригоди. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення решти суми матеріальної шкоди, а саме 284270 грн 50 коп, а також моральної шкоди в розмірі 20000 грн 00 коп. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2842 грн 65 коп. судового збору.

Рішення суду набрало законної сили 13.04.2018 і звернуте до виконання.

Процесуальні питання, пов»язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, регламентовані розділом УІ ЦПК України.

Так, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, зокрема, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 33Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення від 24 квітня 2008 року у справі «C.G. та інші проти Болгарії», заява № 1365/07; пункт 170 рішення від 09 січня 2013 року у справі «ОСОБА_4 проти України», заява № 21722/11).

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ, формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31, 32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11).

Враховуючи вище викладене, відповідно до дискреційних повноважень суд вважає, що стягувач як сторона виконавчого провадження може ставити питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому ст. 435 ЦПК України, не лише щодо виконавчих документів, які виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Відповідно до рішення Дворічанського районного суду від 02.03.2018 та виконавчого листа № 2/618/28/18 від 04.06.2018 особою, на яку покладено обов»язок щодо виконання вказаного судового рішення, тобто боржником, є ОСОБА_3, який зобов»язаний відшкодувати ОСОБА_2 заподіяну шкоду.

Виходячи з тлумачення поняття «спосіб виконання судового рішення», суд зазначає, що зміна способу виконання судового рішення полягає у зміні форми цього способу в разі неможливості чи ускладнення його виконання у раніше встановлений спосіб, і не передбачає в такий спосіб заміну боржника.

Як вбачається з заяви ОСОБА_2 і пояснень його представника – адвоката ОСОБА_1, наданих в судовому засіданні, ними фактично ставиться питання про заміну боржника за виконавчим документом, виданим на підставі рішення Дворічанського районного суду від 02.03.2018, тобто про заміну відповідальної за спричинену шкоду особи, встановлену вказаним рішенням суду.

Моторне (транспортне) страхове бюро України, з якого ОСОБА_2 просить стягнути регламентовані виплати, не було учасником справи № 614/894/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і жодним чином не залучалося до її розгляду.

Вирішуючи на стадії виконання рішення суду питання про зміну способу виконання судового рішення, суд не може замінювати особу, відповідальну за відшкодування спричинених збитків (в даному випадку – ОСОБА_3 І.), на іншу особу, зокрема, на Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Заміна відповідальної особи може відбуватися у випадку правонаступництва і т. ін., що не має місця в даному випадку.

Положення Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на які посилається заявник, в даному випадку застосуванню не підлягають.

За таких обставин справи суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу виконання судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, ст. ст. 258 – 261, 354, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу виконання судового рішення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Є. А. Рябоконь