Ухвала суду № 80582409, 18.03.2019, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/105/19

провадження № 2/197/566/19

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

18 березня 2019 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря судового засідання Піско Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтан-АМ» про визнання договору міни земельних ділянок недійсним та визнання права власності на них,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії та будь-які правочини відносно спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1225885700:01:008:0392 Широківській районній державній адміністрації з подальшим внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України сторони у судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання (ст. 150 ЦПК України).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,76 га (кадастровий номер 1225885700:01:008:0392) за цільовим призначенням визначена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з використанням надрами, що розташована на території Розилюксембурзької сільської ради перебувала у строковому платному користуванні з правом пролонгації.

Право оренди виникло на підставі договору оренди землі між ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» та Широківською районною державною адміністрацією від 23.11.2017 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено 08.12.2017 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2

Слід зазначити, що в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» чітко зазначено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Тобто, наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору міни земельних ділянок в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику з огляду на те, що предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є розмірним із предметом спору. Що також узгоджується з висновком ВС КЦС викладеним у постанові №752/6255/18 від 21.11.2018 року.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки обраний представником позивача спосіб забезпечення позову не є розмірним із предметом спору, а вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику позивача у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтан-АМ» про визнання договору міни земельних ділянок недійсним та визнання права власності на них.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні - через Широківський районний суд Дніпропетровської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.В. Леонідова