Рішення № 80578796, 20.03.2019, Оболонський районний суд міста Києва

20.03.2019 Справа № 756/3641/19

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний №756/3641/19

Провадження №2/756/3700/19

УХВАЛА

20 березня 2019 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва О.В. Диба,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Двадцять перша київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за заповітом, однак, в порушення вимог ст.175 ЦПК України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі, а саме:

- позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір за заявлену вимогу немайнового характеру;

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.

Як убачається з позовної заяви, позивачем заявлено одну немайнового характеру (вимога встановити факт, що має юридичне значення), за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. Разом з тим, матеріали справи містять оригінал квитанції на суму 384,20 грн., що не дає змоги дійти висновку про виконання позивачем вимог закону щодо сплати судового збору за вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід надати доказ про сплату ним судового збору в розмірі, який визначений нормами чинного законодавства України, а саме: доплатити судовий збір в розмірі 384,20 грн. за вимогу немайнового характеру

За приписами ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

- позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір заявлену вимогу майнового характеру;

Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Як убачається з позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на частину квартири, ринкова вартість якої загалом становить 1 268 387,75 грн., а відповідно 1/4 частини квартири, право власності на яку просить визначити позивач - 317 096,94 грн.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за заявлену вимогу майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3 170,96 грн. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у вказаному розмірі та на підтвердження сплати надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

- позивачем не надано належним чином засвідчених копій письмових доказів;

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам не всі, надані позивачем копії письмових доказів, засвідчені належним чином, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним письмових доказів.

- позивачем не надано додатків та копій до позовної заяви відповідно до кількості учасників;

Частиною 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно переліку додатків до позовної заяви позивачем вказано, що вона надає копії позовної заяви з додатками для інших учасників процесу.

Проте матеріали, додані до позовної заяви, вказаних примірників не містять, про що начальником відділу з документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Оболонського районного суду м. Києва складено відповідний акт.

Таким чином, позивачу необхідно надати копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників.

Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527), треті особи: ОСОБА_2 (дата народження невідомо, РНОКПП невідомо, АДРЕСА_1), ОСОБА_3(дата народження невідомо, РНОКПП невідомо, АДРЕСА_1), Двадцять перша київська державна нотаріальна контора (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 11, кв. 37, код ЄДРПОУ 39055921) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за заповітом - залишити без руху;

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Диба