Рішення № 80578346, 25.02.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1086/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

20.01.17 ОСОБА_1 пред'явила у суді позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просила суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 25.12.2015 року внаслідок перерахунку до 60% від суми заробітної плати, пенсії, яка була призначена та нарахована позивачу з 06.05.2011 року у розмірі 90% від суми заробітної плати;

2) зобов'язати відповідача здійснювати, починаю з 25.12.2015 року обчислення та виплату пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, включених до розрахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 756/673/16-а від 02.03.2016 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду № 756/673/16-а від 27.04.2016 року, та здійснити індексацію пенсії з урахуванням відповідних витрат.

Позивач у судове засідання не з'явилась, до суду звернулась із заявою, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, а розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача свого права на участь у судовому засіданні також не використав, до суду подав заяву, в якій у задоволенні позову просив відмовити повністю, розгляд справи просив провести без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.16 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю. (а.с. 9-11)

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02.03.2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та відповідно зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на підставі довідки про складові заробітної плати № 25/4-4/913 від 04 травня 2011 року, виданої Державною митною службою України, включити у розрахунок пенсії ОСОБА_1 складові оплати праці: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення - починаючи з 25 грудня 2015 року. У задоволенні решти вимог відмовлено.

15.09.2016 року позивач звернулась до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Києві із заявою про включення в розмір пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, включених до розрахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 756/673/16-а від 02.03.2016 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду № 756/673/16-а від 27.04.2016 року.

Як вбачається з відповіді Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Києві від 10.01.2017 року до заробітної плати для обчислення пенсії позивача включено суми, зокрема, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення. Однак, при цьому було здійснено перерахунок пенсії з 25.12.2015 року.

Відтак, відповідачем було зменшено розмір вже нарахованої пенсії з 90% до 60% від суми заробітної плати. Це сталося в контексті того, що позивачеві було проведено перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги.

Проте, позивач зазначає, що відповідними судовими рішенням було виключно зобов'язано відповідача включити до складових заробітної плати з яких обраховується пенсія позивача 2 види допомог, а не зобов'язано здійснити перерахунок, в розумінні положення що призводить до зменшення розміру пенсії.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державну службу».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 33 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до частини першої ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною першою статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Вищевказаними судовими рішенням відповідача було зобов'язано включити до складових заробітної плати з яких обраховується пенсія позивача допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення.

Відтак, вказаними судовими рішеннями позивачем було захищене своє право на пенсійне забезпечення, що полягає у включенні до розміру заробітної плати з яких обраховується пенсія позивача 2 видів матеріальних допомог. Відтак, вказана подія не може вважати новою підставою для призначення та/або перерахунку пенсії позивача, а є виключно актом, що нівелює допущені порушення в обрахунку пенсії.

Таким чином, правової підстави призначення пенсії позивача не змінились, підстав обраховувати розмір пенсії за законодавством чинним станом на 25.12.2015 року , як стверджує відповідач, су не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 25.12.2015 року внаслідок перерахунку до 60% від суми заробітної плати, пенсії, яка була призначена та нарахована позивачу з 06.05.2011 року у розмірі 90% від суми заробітної плати.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаю з 25.12.2015 року обчислення та виплату пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, включених до розрахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 756/673/16-а від 02.03.2016 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду № 756/673/16-а від 27.04.2016 року, та здійснити індексацію пенсії з урахуванням відповідних витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Суддя О. В. Васильченко