Постанова № 80577734, 15.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/262/19 Справа № 693/1384/18 Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія:ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2019 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 на постанову судді Жашківського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм навантажувача ТОВ «Напої Плюс», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП України, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 050438 від 05.12.2018 року, 29.11.2018 року о 16 год. 45 хв. в м. Жашків Черкаської області по вул. Костромській водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем ОСОБА_5, д.н.з. НОМЕР_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу серії ОБ № 050437 від 05.12.2018 року, 29.11.2018 року о 16 год. 40 хв. в м. Жашків Черкаської області по вул. Костромській водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем в приміщенні Жашківської ЦРЛ. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції за більш серйозне з числа вчинених правопорушень, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в сумі 384 грн. 20 коп.

Не погоджуючись із постановою судді Жашківського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року, захисник ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; прийняти в цій частині нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом було безпідставно відхилено клопотання сторони захисту про повернення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП на дооформлення, з огляду на те, що протоколи відносно ОСОБА_3 були складені з порушенням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП.

Апелянт також вказує на відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про керування ОСОБА_3 автомобілем в стані алкогольного сп’яніння 29.11.2018 року о 16 год.40 хв., тоді як до моменту скоєння ДТП – 16 год. 45 хв. поліцейський не мав належних доказів перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп’яніння та не мав права складати протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, апелянт вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки алкотестер «Алкофор-105», за допомогою якого лікарем Жашківської ЦРЛ проводилось визначення стану алкогольного сп’яніння у ОСОБА_3, не має підтвердженої сертифікації на території України, а тому отримані результати не можуть вважатись належними та допустимими доказами. Альтернативні дослідження, які б підтверджували перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння, в матеріалах справи відсутні.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, суддя вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Оскільки апелянтом оскаржується постанова судді в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу лише в цій частині.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з’ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Не зважаючи на позицію ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ОБ № 050437 від 05.12.2018, згідно якого водій ОСОБА_3 29.11.2018 року о 16 год. 40 хв. в м. Жашків Черкаської області по вул. Костромській керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем в приміщенні Жашківської ЦРЛ. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- висновком чергового лікаря Жашківської ЦРЛ ОСОБА_7 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.11.2018 року, згідно якого ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп’яніння;

- поясненнями свідка ОСОБА_8 від 29.11.2018 року про те, що вона припаркувала свій автомобіль ОСОБА_5, д.н.з. НОМЕР_3, о 16 год. 30 хв. біля будинку за адресою: м. Жашків, вул. Костромська, 30а, та перебувала у будинку. О 17 год. 10 хв. вона почула сильний удар, після чого вийшла на вулицю і побачила, що в її автомобіль НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нерозбірлива мова, ледве тримався на ногах. Даного громадянина було доставлено до Жашківської ЦРЛ для проведення огляду на стан сп’яніння та при необхідності надання медичної допомоги;

- поясненнями свідка ОСОБА_9, про те, що 29.11.2018 року близько 16 год. 40 хв. він разом із своїми неповнолітніми дітьми рухався по тротуару до дому за адресою: м. Жашків, вул. Костромська, 38. Через декілька хвилин водій автомобіля НОМЕР_5, який рухався по дорозі в напрямку автостанції намагався обігнати автомобіль, який їхав попереду, та на великій швидкості після завершення маневру різко повернув вправо, так як не впорався із керуванням і здійснив зіткнення із припаркованим автомобілем марки ОСОБА_5, д.н.з. НОМЕР_3. Коли свідок підійшов до автомобіля, то побачив, що водій перебував із явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, не розбірлива мова;

- поясненнями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, відібраними інспектором Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12, про те, що вони були свідками відмови ОСОБА_3 від підпису протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та надання письмових пояснень.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки лікарем Жашківської ЦРЛ було визначено стан його алкогольного сп’яніння несертифікованим приладом Алкотестер Алкофор 105, спростовуються наданими Жашківською ЦРЛ копіями: сертифікату Міністерства економічного розвитку і торгівлі України серії А № 007491 від 30.03.2015 року, згідно якого Міністерством затверджений тип засобів вимірюваної техніки «Газоаналізатор АлкоФор…», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3577-14, міжповірочний інтервал встановлено 1 рік; свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/1109 від 15.03.2018 року на Газоаналізатор АлкоФор 105 № В1710110281, яке чинне до 15.03.2019 року; свідоцтва про приймання Алкотестера Алкофор 105, серійний номер В1710110281.

Судом першої інстанції вірно вказано, що Алкотестер Алкофор 105 та Газоаналізатор АлкоФор 105 є одним приладом, що підтверджується однаковим серійним номером В1710110281 вказаним у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та свідоцтві про приймання Алкотестера Алкофор 105. Визначення даного факту не потребує спеціальних знань, як того вказує апелянт в апеляційній скарзі.

Твердження апелянта про відсутність альтернативних досліджень, які б підтверджували факт алкогольного сп’яніння ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки лікарем було проведено обстеження, у тому числі і за допомогою спеціального вимірювального приладу, тому додаткових досліджень для визначення стану алкогольного сп’яніння лікарю не потребувалось. Водночас, у разі незгоди із проведеним оглядом, ОСОБА_3 міг самостійно пройти додаткове обстеження для встановлення стану алкогольного сп’яніння, у тому числі за допомогою аналізу крові, сечі тощо.

Посилання апелянта на відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про керування ОСОБА_3 автомобілем в стані алкогольного сп’яніння 29.11.2018 року о 16 год.40 хв., тоді як до моменту скоєння ДТП – 16 год. 45 хв. поліцейський не мав належних доказів перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп’яніння та не мав права складати протокол про адміністративне правопорушення, також є безпідставними. Так, факт перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння було встановлено у Жашківський ЦРЛ 29.11.2018 року о 17 год. 55 хв., згідно даних Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 91 від 29.11.2018 року.

При цьому, логічним є зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_3 керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння о 16 год. 40 хв., тобто до здійснення зіткнення з автомобілем ОСОБА_5, д.н.з. НОМЕР_3, о 16 год. 45 хв., оскільки після вчинення ДТП ОСОБА_3 не керував автомобілем, а був доставлений до Жашківської ЦРЛ для проведення огляду на стан сп’яніння та надання медичної допомоги.

Суддя погоджується із твердженням судді місцевого суду, що порушення при складенні протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказані захисником ОСОБА_3, є несуттєвими, оскільки не впливають на встановлення вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаних правопорушень, а направлення справи на дооформлення могло призвести до затягування розгляду справи та у зв’язку із цим закінчення строку притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, оскільки вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними доказами, які містяться в матеріалах справи, накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на нього у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимогам ст.ст. 33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню та особі правопорушника.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова судді Жашківського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року щодо ОСОБА_3 в частині притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, - відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Биба