Рішення № 80577572, 18.03.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження 2/712/1127/19

Справа № 712/1398/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича 19) про стягнення невиплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати, посилаючись на те, що згідно наказу № 10 від 15 березня 2017 року був прийнятий на роботу до ФОП «Островська Оксана Олегівна» на посаду шеф кухаря. Наказом № 0415/к від 15 квітня 2018 року звільнений з роботи за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні заробітна плата не була виплачена. Станом на 31 січня 2019 року загальна заборгованість відповідача по заробітній платі становить 34 750 грн.

Оскільки відповідач належним чином з ним не розрахувався, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

04 лютого 2019 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Позивач до судового засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв’язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

З письмової згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами трудового законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно наказу № 10 від 15 березня 2017 року був прийнятий на роботу до ФОП «Островська Оксана Олегівна» на посаду шеф кухаря. Наказом № 0415/к від 15 квітня 2018 року звільнений з роботи за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Як зазначає позивача з дня фактичного звільнення – 15 квітня 2019 року по день звернення до суду – 31 січня 2019 року, позивачу заробітна плата не була виплачена.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За правилами ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Така правова позиція, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, викладена в постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 р. у справі № 6-144цс1.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, який перевірений судом, середньомісячна заробітна плата згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, становить 3 461 грн. 50 коп., середньоденна заробітна плата становить 173 грн. 75 коп.

З дня фактичного звільнення -15 квітня 2018 року по день звернення до суду – 31 січня 2019 року кількість днів затримки становить 200 днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 34 750 грн. (200 днів х 173,75 грн. = 34 750 грн.)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. ст.ст.12,13,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 116,117, 233, 235 КЗпП України, суд –

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код 32296003600, юридична адреса: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича 19, на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 34 750 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

ГОЛОВУЮЧИЙ: