Рішення № 80577250, 20.03.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/287/19

2-а/694/94/19

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд, Черкаської області в складі

головуючого судді: Дудніченко В.М.

при секретарі: Літвін Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову серії ДП18 № 071968 від 13 лютого 2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену помічником чергового СРПП № 3 Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області сержантом поліції ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

ОСОБА_1 мотивує свої позовні вимоги тим, що постановою про адміністративне правопорушення серія ДП18 № 071968 від 13 лютого 2019 року, винесеною помічником чергового СРПП № 3 Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області сержантом поліції ОСОБА_2,на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за нібито допущене ним порушення вимог п. 2.1 «г» ПДР України та складено адміністративний протокол про те, що він 13.02.2019 року близько 18 год. 50 хв. в м. Звенигородка Черкаської області рухаючись по вул..Кримського керуючи автомобілем НОМЕР_1 нібито не мав при собі полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.

Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, як незаконна, із наступних підстав:

13 лютого 2019 року після 18 год. він на належному йому легковому автомобілі марки ВАЗ-2104, державний номерний знак НОМЕР_2, дійсно рухався по вулиці Кримського в м. Звенигородка Черкаської області, його безпричинно зупинив патрульний поліції, подаючи відповідний сигнал про зупинку.

Після зупинки співробітник поліції йому не представився, причину зупинки - не пояснив (у послідуючому йому стало відомо, що це був помічник чергового СРПП № 3 Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області сержант поліції ОСОБА_2). На його заперечення про причину зупинки, він повідомив, що зараз знайде причину зупинки. Після чого він склав відносно нього протокол про нібито порушення ним вимог ст. 126 КУпАП та виніс зазначену вище постанову про накладення на нього адміністративного стягненняу вигляді штрафу в сумі 425 грн. З даною постановою про накладення на нього адміністративного стягнення він не погоджується та вважає та обставини які викладені в ній надумані та безпідставні. Так як копія полісу № АМ/6435523 він мав при собі під час руху.

Також ОСОБА_1 зауважує, що такі неправомірні дії щодо нього - збоку працівників відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, носять систематичний характер. Що свідчить про умисне предвзяте відношення відносно нього з їх боку. Дана обставина підтверджується рішенням Звенигородського районного суду від 14.02.2019 у справі № 694/164/19.

ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідачі - представник Управління патрульної поліції в Черкаській області та помічник чергового СРПП № 3 Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області сержант поліції ОСОБА_2 про день час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням

Відповідач, є суб'єктом владних повноважень, без поважних причин у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, тому такі дії суд кваліфікує як визнання позову останнім.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 071968 від 13 лютого 2019 року близько 18 год. 50 хв. в м. Звенигородка Черкаської області рухаючись по вул..Кримського керуючи автомобілем НОМЕР_1 нібито не мав при собі полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно постанови серії ДП18 № 071968 від 13 лютого 2019, винесеної інспектором поліції на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

Відповідно до п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 статті 258 КУпАП органи Національної поліції України звільнено від обов'язку складати протокол про адміністративне правопорушення а посилання на належні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено у статтею 251 КУпАП, повинні міститися в постанові про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини вчинення даного правопорушення викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 071968 від 13 лютого 2019, а тому вони вказують на вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а його посилання на відсутність факту порушення ним ПДР спростовуються даною постановою, а тому суд вважає їх надуманими та такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, та вбачає дану постанову в частині визнання винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення законною. Поряд з тим, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження відсутності у його діях складу даного правопорушення, зокрема доказу того, що він виконав вимоги п.2.1 «ґ» встановлених ПДР України.

Так, проаналізувавши положення ПДР України, матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність у діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП. Однак за відсутності будь-яких інших доказів на підставі яких поліцейським патрульної поліції вирішена справа, не відображення в постанові наслідків, що настали та які б враховувались при визначенні ступеню суспільної небезпечності адміністративного правопорушення, а також враховуючи те, що діями позивача не було створено перешкод або ж шкоди іншим учасникам дорожнього руху, суд приходить до висновку про малозначність даного правопорушення.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вищенаведене, обставини за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, яке не потягло за собою негативних наслідків та в результаті вчинення якого не було спричинено будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 121, 122, 159-164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 293-295 КАС України, суд, --

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 071968 від 13 лютого 2019 року, винесену помічником чергового СРПП № 3 Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області сержантом поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн- змінити в частині заходу стягнення.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши усне зауваження.

Відповідно до ч. 4 ст 286 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя