Рішення № 80574843, 20.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2019 року № 826/14977/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпрозобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_2 в межах позовної давності індексацію пенсії, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням показника індексу інфляції по Україні за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно 224,4%, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що індексація пенсії позивача безпідставно не поводилась у спірний період, з урахуванням того, що відповідно до листа Державної служби статистики України від 05.06.2018 №15.2-20-924ПІ, індекс інфляції за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно становив 224,4%. Крім того, за твердженням представника позивача, безпідставним також є застосування з 01.10.2017 при розрахунку пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, оскільки у попередній редакції ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» така величина становила 1,35%, відтак, застосування по відношенню до позивача меншої величини є звуженням вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності, що суперечить положенням ст. 22 Конституції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву.

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 13.06.2018, в якій просив повідомити здійснену останній індексацію пенсії помісячно з 01.01.2014 по жовтень 2017 року, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 224,4%, та повідомити, яка кратність у відсотковому значенні коефіцієнт стажу застосовується до пенсії ОСОБА_3

У відповідь на вказану заяву, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 03.07.2018 №31821/02/К-2818 повідомило, що законодавчі підстави для індексації пенсії ОСОБА_1 відсутні, оскільки остання перебуває на обліку як працюючий пенсіонер, а у разі коли особа працює та отримує інший грошовий дохід, в першу чергу індексується оплата праці, у силу положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, є Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (101 відсотка - до 01.01.2016).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У силу ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних положень Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078), тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на період, за який позивач просить здійснити індексацію пенсії.

При цьому, суд звертає увагу на помилковість посилання представника позивача на не можливість застосування положень Порядку №1078 у силу того, що норму ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якою передбачалось, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, визнано неконституційною, оскільки вказаний Порядок №1078 не скасовано і в силу ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» є обов'язковим для виконання.

Приписами п. 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що індексація пенсії проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. При цьому, величина індексу споживчих цін за відповідний місяць має перевищувати поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка та 101 відсотка (до 01.01.2016).

Натомість, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 03.07.2018 №31821/02/К-2818 вбачається, що ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером, що не заперечувалось позивачем та її представником під час судового розгляду справи.

Згідно з п. 4 Порядку №1078, у разі коли особа працює та отримує інший грошовий дохід, в першу чергу індексується оплата праці. Якщо така особа працює і одночасно навчається за денною формою навчання або з відривом від виробництва у клінічній ординатурі, аспірантурі і докторантурі, в першу чергу індексується стипендія.

У силу п. 9 Порядку №1078, працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації.

У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Підприємства, установи та організації зобов'язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати органам, які призначають і виплачують пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. На підставі поданої інформації органи, які призначають і виплачують пенсію, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюють перерахунок сум індексації пенсій, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії.

Необхідно зазначити, що, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, при зверненні до пенсійного органу позивачем відповідної довідки подано не було.

Крім того, суд звертає увагу, що розрахунок індексації пенсії позивача, наведений у позовній заяві (1312*224,4%=2944,12 грн.) не відповідає приписам Порядку №1078.

З огляду на все викладене, підстави для проведення позивачу індексації пенсії, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахування показника індексу інфляції по Україні за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно 224,4%, відсутні, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав законної сили 11.10.2017, у ч. 1 ст. 25 Закону №1058-ІV друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».

Пунктом 4-3 Розділу XV Закону №1058-ІV прямо передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При цьому внесені до Закону №1058-ІV зміни неконституційними не визнавались.

Отже, підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%, також відсутні.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 246, 257-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 02225, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок