Рішення № 80574490, 26.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2019 року № 640/19709/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) Подільської районної в м. Києві державної адміністрації особи (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 9/6, код ЄДРПОУ 37333608)провизнання незаконною відмови, зобов'язання вчинити дії за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - Єрмакова В.В.

На підставі ч.1 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 лютого 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч.3 ст.243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) Подільської районної в м. Києві державної адміністрації особи (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати незаконною відмову Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації від 26 жовтня 2018 року в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1;

- визнати незаконною відмову Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації від 26 жовтня 2018 року в реєстрації місця проживання ОСОБА_3 а в будинку АДРЕСА_1;

- зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1;

- зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження з повідомлення (викликом), призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2019 року

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає що він та його неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, ? частина якого належить ОСОБА_1 на праві приватної власності його матері ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.03.2001 року.

Позивач, 26.10.2018 року звернувся до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної у місті Києві державної адміністрації із заявами з переліком усіх необхідних документів про реєстрацію свого місця проживання та неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Посадовою особою відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної у місті Києві державної адміністрації прийнято рішення про відмову в реєстрації місця проживання, яка мотивована п.11 Постанови Кабінету міністрів України від 02.03.2016 року №207, а саме: не надано письмову згоду співвласника даного житла.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними з тих підстав, що власником ? будинку за адресою: АДРЕСА_1, є мати позивача - ОСОБА_4, яка надала до органу приватизації письмову згоду на реєстрацію позивача та свого неповнолітнього сина проживання в належній їй частині будинку. При цьому, зазначає, що інша частина будинку, яка повністю відокремлена від частини будинку, яка належить матері ОСОБА_4 та має окремий вихід і окремий двір, належала ОСОБА_5 та його матері - ОСОБА_6, однак, в 2002 році ОСОБА_6 померла. Спадкоємець - ОСОБА_5 до цього часу належним чином не оформив своє право власності на належну йому частину будинку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_3 відмовлено на законних підставах, оскільки позивачем при надано письмову згоду співвласника даного житла.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження, регулює Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі Закон №1382-IV).

Згідно визначення, наведеного у статті 3 вказаного Закону, реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з вимогами ст.6 Закону №1382-IV для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до ст.10 Закону № 1382-IV, правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної статті Кабінет Міністрів України постановою від 02.03.2016 року №207 затвердив Правила реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі Правила № 207).

Відповідно до ст.10 Закону №1382-IV, правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної статті Кабінет Міністрів України постановою від 02.03.2016 року №207 затвердив Правила реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі Правила №207).

Відповідно до п.18 Правил №207 для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Згідно з пунктом 11 Правил №207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Так, обґрунтовуючи свою відмову у реєстрації місця проживання позивача відповідач посилається на відсутність згоди на реєстрацію одного із співвласників будинку.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, 26.10.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію його місця проживання та неповнолітнього свого сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1. Вказана заява містила, також, письмові заяви (згоди) власників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, тобто, усіх співвласників квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючих у ній на момент розгляду справи.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що відсутня згода усіх співвласників квартири, оскільки, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 підтверджується смерть ОСОБА_6 від 20.12.2002 року.

Згідно п.11 Правил №207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем надано перелік усіх передбаченим чинним законодавством документів, а відтак відмова відповідача у реєстрації місця проживання з підстав не надання згоди одного співвласника є необґрунтованою, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції, справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

За правилами ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Визнати незаконною відмову Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації від 26 жовтня 2018 року в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1.

Визнати незаконною відмову Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації від 26 жовтня 2018 року в реєстрації місця проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) особи Подільської в м. Києві районної державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 9/6, код ЄДРПОУ 37333608).судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2019 року.

Суддя Н.М. Клименчук