Рішення № 80574193, 18.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/54/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною вимоги та її скасування,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною вимоги від 07.11.2018 № Ф-3686-53 та її скасування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскільки вона підприємницьку діяльність не здійснювала у зв'язку з її припиненням, то підстави для нарахування ЄСВ та, відповідно, складення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 № Ф-3686-53 є протиправним.

Ухвалою суду від 22.01.2019 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, слухання справи призначено без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача в межах встановленого строку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та наполягає на тому, що на момент зняття з обліку в Чернігівській ОДПІ ФОП ОСОБА_1 державна реєстрація фізичних осіб - підприємців регулювалась, як і в даний час, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". 24.02.2005 позивач знята з обліку в Чернігівській ОДПІ, але припинення підприємницької діяльності не здійснила, як це передбачено ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Враховуючи зазначені обставини, ГУ ДФС у Чернігівській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить в їх задоволенні відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов на позов, встановив наступне.

29.04.2002 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа- підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (переєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 9-10).

31.03.2004 за власним бажанням позивача припинено підприємницьку діяльність та 24.05.2005 знято з обліку, номер зняття з обліку №10/28-115.

Згідно інтегрованої картки платника ІС «Податковий блок», по коду платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок) 31.10.2018 нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8448,00 грн. (704,00 грн. х 12 міс. = 8448,00 грн.) та за 1, 2, 3 квартали 2018 року (819,06 грн. х 9 міс. = 7371,54 грн.), всього в сумі 15819,54 грн., яка платником залишається не сплаченою.

07.11.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3686-53 на суму 15819,54 грн. (а.с.7).

Вважаючи вищевказану вимогу відповідача протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду, в якому просить її скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон N 2464-VI).

Згідно абз.2 п.1 ст. 4 розділу II Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пп.2.4 п.2 ст. 6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У зв'язку з набранням чинності Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податку на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити бузу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону), норма діяла протягом 2017 року.

З 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесені зміни до Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Цим Законом встановлено нові строки сплати єдиного внеску для фізичних осіб- підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства.

З 01.01.2018 року вказані категорії зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок.

Загальна сума заборгованості на 31.10.2018 по єдиному соціальному внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність становила в сумі 15819,54 грн.

Згідно з наявними даними в інформаційних системах ДФС України, 24.02.2005 внесено запис про зняття з обліку ОСОБА_1 за основним місцем. Проте, відомості про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 станом на 01.02.2019 відсутні.

Відповідно до п.9 ст.47 Закону України від 15.05.2003 p. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; - довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття фізичної особи - підприємця з обліку як платника податків; - довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку; - довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.

Відомості про припинення державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 в ЄДР відсутні.

Отже, оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3686-53 від 07.11.2018 у сумі 15819,54 грн є такою, що винесена відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, за результатом виявлених порушень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність свого рішення, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача - відсутні.

На підставі ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення складено 18.03.2019.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 39392183).

Суддя І.І. Соломко