Ухвала суду № 80574060, 20.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3591/18

УХВАЛА

20 березня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Деражнянського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 позовну заяву ОСОБА_1, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження №57362589 від 08.10.2018, було повернуто позивачеві.

Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

19.03.2019 справа №560/3591/18, відповідно до супровідного листа Сьомого апеляційного адміністративного суду за №560/3591/18/4695/2019, була повернута суду першої інстанції.

Згідно із пунктами 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.161 КАС України, та містить такі недоліки.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні.

Отже, за подання даного позову немайнового характеру позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Проте, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору, при цьому позивач, згідно із статтею 5 Закону України "Про судовий збір", не звільнена від сплати судового збору.

Позивач вказує, що сплата судового збору за подання скарги (позовної заяви) в даному випадку Законом України "Про судовий збір" не передбачена, покликаючись на постанову Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №565/256/15-ц та роз'яснення, які містяться в пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах".

Так, в пункті 14 вказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року вказано, що, враховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Однак у даній справі позивач звернулась до суду з позовною заявою, а не зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, тому позивач помилково вважає, що не повинна сплачувати судовий збір. Аналогічна позиція вказана, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №331/7421/17, 26 квітня 2018 року по справі №335/13529/17, від 02 липня 2018 року по справі №814/776/18.

Вказані роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України стосуються виключно сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в цивільному судочинстві, а не за подання позовної заяви, і такий висновок аргументовано саме відсутністю ставки судового збору, яка підлягає сплаті за звернення із скаргою, тоді як у даній справі позивач звернувся із позовною заявою.

Так, відповідно до ст.1 КАС України порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає Кодекс адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Отже, згідно вказаних норм до адміністративного суду як суду першої інстанції подаються позовні заяви. Звернення із скаргами на дії/бездіяльність державного виконавця чинним законодавством України до адміністративних судів не передбачено.

Що стосується постанови Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №565/256/15-ц, то у ній зроблено правовий висновок про те, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Суд звертає увагу на те, що касаційний господарський суд у складі ВС дійшов висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір" у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Касаційного цивільного суду у складі ВС від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, а тому своєю ухвалою від 15.03.2018 передав справу №915/955/15 на розгляд ОСОБА_3 Верховного Суду.

У постанові від 29.05.2018 у справі №915/955/15 ОСОБА_3 Верховного Суду зазначила, що за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду скарг щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС, сплачується судовий збір.

Таким чином, предметом розгляду вказаних судових рішень було питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Отже, доводи позивача про те, що судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови державного виконавця не сплачується, є безпідставними.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ухвалою суду від 05.11.2018 та супровідного листа від 05.11.2018 позовну заяву з додатками було повернуто (направлено) позивачу поштовим зв’язком, і ним отримано 09.11.2018, відповідно до відмітки Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, на даний час в матеріалах справи відсутні оригінал адміністративного позову з додатками, та копія адміністративного позову з додатками для направлення відповідачу.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. також потрібно враховувати, що дотримання позивачем вимог статей 160-161 КАС в ухвалі від 05.11.2018 не перевірялось, так як позов був повернутий на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, що було первинне при прийнятті згаданої ухвали.

Відтак, позивачу з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме: 1) сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо); 2) надати оригінал позовної заяви разом з додатками та копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_4