Рішення № 80573833, 19.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 р. № 520/1296/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (64305, Харківська область, м.Ізюм, вул. Пржевальського, 15, ІПН НОМЕР_1) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, Харківська область, м.Ізюм, просп. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 40387920) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд :

- визнати протиправними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, код ЄДРГІОУ 40387920, щодо не виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН НОМЕР_1 пенсії за період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р. включно.

- зобов’язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, код ЄДРПОУ 40387920, виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 пенсії за період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р. включно, однією сумою негайно після проголошення судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області . Позивачем зазначено, що відповідачем призупинено безпідставно виплату пенсії, вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Відповідач до суду на час прийняття рішення у справі не надав до суду відзиву на позовну заяву.

За приписами частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером, який отримує пенсії по інвалідності, має ІІІ групу інвалідності, що підтврджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 13.07.2018 року серія 12 ААА № 713500.

У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у Донецькій області, позивач була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Ізюм Харківської області, де стала на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.07.2016 року № 6337-26115.

Як встановлено судом, позивач перебуває на пенсійному обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до умов Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У період з липня по жовтень 2018 року виплату пенсію позивачу здійснено не було.

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Ізюмського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України Харківської області про поновлення виплати пенсії.

Згідно рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради Харківської області від 11.07.2018 року позивачу поновлено пенсійні виплати.

ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду у Харківській області №ЛІ-8757955 від 05.12.2018 року повідомлено, що виплата сум за минулий період буде здійснюватися відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 "деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Вважаючи незаконною несплату заборгованості зі сплати пенсії, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Статті 19, 22,46 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради Харківської області від 11.07.2018 року позивачу поновлено пенсійні виплати, проте заборгованість зі сплати пенсійних виплат за період з липня по жовтень 2018 року виплачено не було, що підтверджується матеріалами даної судової справи.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності, і таке втручання не було законним, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, з підстав викладених вище.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (64305, Харківська область, м.Ізюм, вул. Пржевальського, 15, ІПН НОМЕР_1) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, Харківська область, м.Ізюм, просп. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 40387920) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, Харківська область, м.Ізюм, просп. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 40387920) щодо не виплати ОСОБА_1 (64305, Харківська область, м.Ізюм, вул. Пржевальського, 15, ІПН НОМЕР_1) пенсії за період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р.

Зобов’язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, Харківська область, м.Ізюм, просп. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 40387920) виплатити ОСОБА_1 (64305, Харківська область, м.Ізюм, вул. Пржевальського, 15, ІПН НОМЕР_1)пенсії за період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.