Рішення № 80573396, 11.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5042/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.10.2018 № 3533 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.10.2018 № 661 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідно до наказу ГУНП від 22.10.2018 № 3533;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що передумовою видачі оскаржених організаційно - розпорядчих документів являвся наказ відповідача № 3438 «Про призначення службового розслідування» від 01.10.2018, згідно якого, підставою для призначення та проведення службового розслідування був рапорт за обставин складання на позивача в ніч на 01.09.2018 патрульною поліцією адміністративних матеріалів у сфері забезпечення БДР зафіксованих не в автоматичному режимі, а не за фактом прогулу (відсутності) позивача на службі. У свою чергу у висновку за результатами службового розслідування від 05.10.2018 зазначено, що відомості які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що підтвердились, натомість на момент накладення і виконання дисциплінарних стягнень рішення за наслідками розгляду судом адміністративних матеріалів щодо позивача не було прийнято, а рішення про звільнення позивача зі служби прийняте з інших, не зазначених в наказі про проведення службового розслідування мотивів (підстав).

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та в відповіді на відзив від 28.01.2019 (вх. № 2919 ), просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 27.12.2018 (вх. № 41683), у якому зазначає, що службовим розслідуванням встановлено, що 30.09.2018 інспектор СРПП № 3 ПП Кам’янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1І, ввівши в оману керівництво підрозділу, без поважних причин не заступив, з 20:00 год. 30.09.2018 по 08:00 год. 01.10.2018 на службу, у складі наряду СРПП № 3 ПП Кам’янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області. Згідно пояснень ОСОБА_4 01.10.2018 патрулюючи автодорогу сполученням Ковель-Жовква, 146 км., о 01:20 год. ним помічено автомобіль НОМЕР_1, який виїхав з території кафе «Марічка», що за адресою вул. Чорновола, 54, с. Боянець, Жовківського району у якого не освічувався державний номерний знак у темну пору доби та при зупинці водій даного транспортного засобу не увімкнув аварійних показників, чим порушив вимоги п.п. 29б, 9.9б ПДР України. Під час перевірки документів було встановлено водія ТЗ - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 Окрім того у водія були виявлені ознаки алкогольного сп’яніння однак позивач від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився. На підтвердження вищевказаного працівниками поліції 01.10.2018 о 01:40 год, складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 159794 та постанову про адміністративне правопорушення від 01.10.2018 серії НК № 624494. Дана обставина є прямим доказом відсутності у вказаний період часу позивача на службі, оскільки в період з 30.09.2018 з 20:00 год. по 08:00 год. 01.10.2018 він повинен був знаходитись на службі. Факт відсутності позивача на службі засвідчується і актом відсутності на службі від 30.09.2018, який складено і підписано капітаном поліції ОСОБА_5, капітаном поліції ОСОБА_6, майором поліції ОСОБА_7, капітаном поліції ОСОБА_8 у присутності начальника Кам’янка-Бузького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_9 За грубе порушення службової дисципліни основних обов’язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, що виразилось у невиході без поважних причин на службу – прогул, а також відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України на позивача накладено дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби в поліції. Стверджує, що видаючи оскаржений наказ відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Дисциплінарним статутом.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві та запереченні від 19.02.2019 (вх. № 5586) та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 16.08.2004 по 06.11.2015, в Національній поліції з 07.11.2015, на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області з 01.12.2016.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 01.10.2018 № 3438 призначено службове розслідування та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов’язків.

Начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області 05.10.2018 затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.10.2018 № 3533 “Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника поліції Буського ВП Кам’янка-Бузького ВП ГУНП” за грубе порушення службової дисципліни, основних обов’язків поліцейського передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у невиході без поважних причин на службу – прогул, а також у відповідності до п. 4 ст. 40 КЗпП України, на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.10.2018 № 661 о/с “По особовому складу” капітана поліції ОСОБА_1 /0062918/ інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області з 23.10.2018 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Не погоджуючись із вказаними наказами позивач оскаржив їх до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з 2 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів. Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію” підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 4 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” про приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 за № 3460-ІV.

Згідно пункту 9 Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-ІV (із наступними змінами).

Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" від 15.03.2018 № 2337-VIII набрав чинності 07.10.2018.

Оскільки правовідносини, щодо яких до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарну відповідальність мали місце до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" від 15.03.2018 № 2337-VIII, то спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі - Дисциплінарного статуту).

Відповідно до положень ст.ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби”.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 25 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція) службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

За пунктом 8.3 Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Згідно матеріалів справи, позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни, пов'язаного з фактом відсутності капітана поліції ОСОБА_1 на службі в період з 20:00 год 30.09.2018 по 08:00 год 01.10.2018.

У ході службового розслідування, згідно висновку, встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 01.10.2018 о 01:40, грубо порушуючи чинне законодавство, керуючись хибним почуттям власної безкарності, керував автомобілем НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, з не освітленим державним номерним знаком у темну пору доби та при зупинці автомобіля не увімкнув аварійних показників, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст.130 КУпАП. Адміністративні матеріали за ст. 130 КУпАП скеровано до Кам'янка-Бузького районного суду, однак рішення на час службового розслідування не прийнято.

Крім цього розслідуванням, встановлено, що 30.09.2018 інспектор СРПП № З ПП Кам'янка - Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1, ввівши в оману керівництво підрозділу, без поважних причин не заступив, з 20:00 30.09.2018 по 08:00 01.10.2018 на службу, у складі наряду СРПП № 3 ПП Кам'янка - Бузького ВП ГУНП у Львівській області, чим допустив - прогул (відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України та абзацу першого п. 24 постанови № 9, роз’яснення Мін’юсту від 01.02.2011, прогулом вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин).

Такими своїми діями, інспектор СРПП № З ПП Кам'янка - Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1, грубо порушив службову дисципліну, зокрема ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої він, як працівник поліції зобов’язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Дані порушення стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості капітана поліції ОСОБА_1 та повного ігнорування ним вимог наказів та доручень МВС, НП та ГУНП у Львівській області, щодо дотримання поліцейськими службової дисципліни.

Суд звертає увагу, що позивача звільнено зі служби за грубе порушення службової дисципліни, основних обов’язків поліцейського передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у невиході без поважних причин на службу – прогул.

Як встановлено судом, 30.09.2018 позивач мав заступити на службу з 20.00 год. по 08.00 год. 01.10.2018.

30.09.2018 заступником начальника Кам'янка-Бузького відділу поліції - начальником слідчого відділення Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_5, начальником сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції цього ж відділу поліції майором поліції ОСОБА_10, т.в.о. заступника начальника Кам'янка-Бузького відділу поліції капітаном поліції ОСОБА_6, старшим інспектором сектору кадрового забезпечення цього ж відділу капітаном поліції ОСОБА_8 у приміщенні Кам'янка-Бузького ВП ГУНП, що знаходиться за адресою м. Кам'янка-Бузька вул. Незалежності, 22, у присутності начальника відділу поліції підполковника поліції ОСОБА_9, складено цей акт про відсутність на службі з 30.09.2018 з 20.00 години по 08.00 годину 01.10.2018 без поважних причин - інспектора сектора реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1.

Однак суд звертає увагу, що відповідно до книги нарядів Кам’янка-Бузького ВП ГУНП, у п. 6 розстановки нарядів на 30.09.2018 зазначено, що ОСОБА_1 хворий.

Також у журналі реєстрації інструктажів із заходів безпеки при проводженні з табельною вогнепальною зброєю № 109 зазначено, що ОСОБА_1 хворий.

Згідно довідки клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова від 30.09.2018 (10.10 год) ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою у зв’язку з погіршенням стану здоров’я (ниркові коліки).

Факт тимчасової непрацездатності позивача у період з 01.10.2018 по 05.10.2018, з 06.10.2018 по 12.10.2018, з 13.10.2018 по 16.10.2018 підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії № 7, № 8, № 108, за формою затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 201 від 23.03.2016 (а.с. 51-52).

Перелік закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, затверджено Наказом МВС України від 14.06.2017 № 507, у пп. 1 п. 1 вказаного переліку визначено лікувально-профілактичні заклади, зокрема зазначено лікарня.

При цьому, позивачем надано довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії виданих КНП «Добротвірська міська лікарня», КНП Радехівська районна лікарня.

Отже, довідки, підтверджують поважність причини відсутності на роботі з 01.10.2018, видані повноважним медичний закладом, та відповідають встановленим вимогам чинного законодавства, а також, підтверджують непрацездатність позивача.

Також суд звертає увагу, що акт про відсутність на службі ОСОБА_1 складено 30.09.2018, однак ним зафіксовано саме відсутність на службі без поважних причин з 30.09.2018 з 20.00 години по 08.00 годину 01.10.2018. Тобто в акті зафіксовано подію по 08.00 годину 01.10.2018, яка ще не відбулася.

Допитаний у судовому засіданні свідок начальник СРПП № 3 ПП Кам'янка - Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 зазначив, що 29.09.2018 ніс службу з 08:00 год. до 20:00 год. Разом з ним в наряді перебував ОСОБА_1 який в кінці чергування повідомив, що можливо не вийде на службу 30.09.2018 у зв`язку з поганим самопочуттям. Зазначив, що ОСОБА_1 30.09.2018 у першій половині дня зателефонував та повідомив, що не вийде на чергування у зв’язку з поганим самопочуттям та планує звернутись за медичною допомогою у районну лікарню. У зв`язку з чим було внесено зміни у розстановку нарядів.

Відтак, відповідачу було відомо про те, що 30.09.2018 з 20.00 год. позивач не заступить на службу у зв’язку з хворобою, оскільки ОСОБА_1 про це повідомив безпосереднього керівника та про що зроблені відповідні записи у розстановки нарядів на 30.09.2018, у журналі реєстрації інструктажів із заходів безпеки при проводженні з табельною вогнепальною зброєю № 109, та в подальшому позивачем надані відповідачу довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського.

Однак, з урахуванням дослідження письмових доказів, судом встановлено, що в матеріалах службового розслідування, які стали підставою прийняття оскаржених наказів не зазначено та не враховано, що ОСОБА_1 повідомив безпосереднього керівника про що зроблені відповідні записи у розстановки нарядів на 30.09.2018 та у журналі реєстрації інструктажів із заходів безпеки при проводженні з табельною вогнепальною зброєю № 109.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 також зазначив, що повідомив начальника СРПП № 3 ПП Кам'янка - Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 що у зв’язку з поганим самопочуттям на службу 30.09.2018 о 20:00 не заступить, а також повідомив, що планує звернутись за медичною допомогою у районну лікарню.

Суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_10 та покази ОСОБА_1, як свідка, оскільки такі надані під присягою та знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку а також не містять розбіжностей. Крім цього аналогічні пояснення ОСОБА_11 зазначені у висновку службового розслідування.

У матеріалах справи міститься довідка КНП «Камянка-Бузька центральна районна лікарня» від 01.10.2018 (03:50 год) № 3256, згідно якої встановлено діагноз ОСОБА_1 - гіпертонічний криз. Крім того, по вимозі хворого взято кров на етанол.

Належним чином зафіксованих даних про те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння у матеріалах справи немає.

У висновку службового розслідування, перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння обґрунтовано наявністю запаху з порожнини рота, не чітка вимова, почервоніння обличчя, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Суд зазначає, що стан алкогольного сп'яніння не може бути підтверджений поясненнями інших осіб або показаннями свідків. Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, допустимим доказом стану алкогольного сп'яніння позивача має бути тільки документ про проходження позивачем медичного огляду з даного питання.

Разом з тим, суд зазначає, що постановою Камянка-Бузького районного суду м. Львова від 16.01.2019 у справі № 446/1954/18 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України закрито, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не встановлено. Ця постанова не оскаржена та набрала законної сили. (а.с. 138).

Враховуючи зазначене, позивачем доведено поважність не прибуття на службу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, відтак ОСОБА_1 в період часу з 30.09.2018 з 20.00 год. по 08.00 год. 01.10.2018. не допустив прогул без поважних причин (в.т.ч. відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня).

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що до позивача було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення в вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, без належних не це підстав, що було доведено та документально підтверджено в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накази Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 05.10.2018 № 3533 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та від 22.10.2018 № 661 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідно до наказу ГУНП від 22.10.2018 № 3533 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що судом встановлено протиправність звільнення позивача зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області з 24.10.2018, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100). Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивача звільнено з роботи з 23.10.2018, відповідно 23.10.2018 є останнім днем роботи, за який відповідачем виплачено позивачу грошове забезпечення при проведенні розрахунку при звільненні.

Тому, тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок винесення протиправного наказу відповідача, необхідно обраховувати з 24.10.2018 по 11.03.2018, що становить 139 календарних днів (жовтень 2017 року - 8, листопад 2017 року - 30, грудень 2017 року - 31, січень 2018 року - 31, лютий 2018 року - 28, березень 2017 року - 11.)

Згідно з довідкою про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 29.10.2018 № 291 грошове забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2018 року – 9964,28 грн, за вересень 2018 року – 7564,28 грн.

Отже, середньомісячна заробітна плата позивача становить 8764,13 грн, середньоденна заробітна плата позивача становить 287,35 грн.

Таким чином, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.10.2018 по 11.03.2018, що підлягає виплаті позивачу становить 39941,65 грн (287,35 грн * 139 календарних днів).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, слід допустити до негайного виконання рішення суду частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.10.2018 № 3533 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.10.2018 № 661 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідно до наказу ГУНП від 22.10.2018 № 3533.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектору сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області з 24.10.2018, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, Львівська область, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (вул. Д.Галицького, 5 ос., смт. Добротвір, Камянка-Бузький район, Львівська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 39941 (тридцять дев'ять тисяч дев’ятсот сорок одна) грн 65 коп., з урахуванням податків, зборів та обов’язкових платежів.

6. Рішення частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектору сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в розмірі 8764,13 грн, з урахуванням податків, зборів та обов’язкових платежів, звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.03.2019.

Суддя Костецький Н.В.