Рішення № 80573361, 14.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2614/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, другий відповідач Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, другий відповідач Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії у нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні за 2014-2015 роки у кількості 60 діб у розмірі 19480,80 грн.;

- стягнути з Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь позивача компенсацію за невикористані дні відпустки при звільненні за 2014-2015 роках у кількості 60 діб у розмірі 19480,80 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що з 18.09.1996 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, Старобільському РВ ГУМВС України у Луганській області, з 07.11.2015 в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області. Згідно з копіями наказів про відпустку та довідкою Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області від 17.09.2018 №13495/111/43-2018 позивач за час служби в період з 01.01.2014 по 31.12.2014 використав частину чергової відпустки, у кількості 10 діб, з 12.12.2014, наказ Старобільського РВ ГУМВСУ у Луганській області № 28 о/с від 09.12.2014, та за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 використав частину чергової відпустки, у кількості 15 діб, з 11.06.2015, наказ Старобільського РВ ГУМВСУ у Луганській області № 5 о/с від 12.06.2015. На лікарняному у період 2014 - 2015 років перебував з 02.09.2014 - 08.09.2014. Залишок відпустки за 2014 рік складає 30 днів, та залишок за 2015 рік - з 01.01.2015 по 06.11.2015 складає 30 днів. Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач - Головне управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії позов не визнав, надав відзив (арк. спр. 44-48), в обґрунтування якого зазначив, що посилання позивача на норми передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та наказом МВС від 06.04.2016 року № 260 необгрунтовані та такі, що не врегульовують спірні правовідношення. З посиланням на пункт 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 зазначив, що норми спеціального законодавства в загалі не передбачають нарахування та сплату компенсацію за невикористану відпустку минулих років перед звільненням, а тому вимоги позивача про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки за 2014 рік взагалі суперечать зазначеним нормативно-правовим актам.

Відповідач - Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії позов не визнав, надав відзив (арк. спр. 89-92) в якому зазначив, що вимоги позивача про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки при звільненні з ГУМВСУ у Луганській області взагалі необґрунтовані та суперечать діючому законодавству.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, другий відповідач Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні - залишено без розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (арк.спр. 174-176).

Скасовуючи ухвалу Перший апеляційний адміністративний суд у своїй постанові вказав, що грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки є частиною заробітної плати, а тому звернення до суду з вимогами про забов'язання її виплатити не обмежується будь-яким строком.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 справу прийнято до провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.03.2019 (арк.спр. 180).

Ухвалою суду від 04.03.2019 відкладено розгляд справи у зв'язку з витребуванням доказів (арк.спр. 191).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1, з 18.09.1996 проходив службу в органах внутрішніх справ України, Старобільському РВ ГУМВС України у Луганській області до 06.11.2015, звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за спеціальним званням капітан міліції на підставі наказу начальника ГУМВСУ №399 о/с від 06.11.2015, про що свідчить запис в трудовій книжці та запис в наказі про прийняття його на службу в поліцію (а.с.26).

Згідно з копіями наказів про відпустку та довідкою Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області від 17.09.2018 №13495/111/43-2018 позивач за час служби в період з 01.01.2014 по 31.12.2014 використав частину чергової відпустки, у кількості 10 діб, з 12.12.2014, наказ Старобільського РВ ГУМВСУ у Луганській області № 28 о/с від 09.12.2014, та за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 використав частину чергової відпустки, у кількості 15 діб, з 11.06.2015, наказ Старобільського РВ ГУМВСУ у Луганській області № 5 о/с від 12.06.2015. На лікарняному у період 2014 - 2015 років перебував з 02.09.2014 - 08.09.2014. Залишок відпустки за 2014 рік складає 30 днів, та залишок за 2015 рік - з 01.01.2015 по 06.11.2015 складає 22 дні (а.с.50, 51).

Відповідно до наказу Головного управління МВС України у Луганській області від 06.11.2015 № 399 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, цен6тральні органи виконавчої влади (установи, організації) (а.с.201).

З 07.11.2015 позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області до 16.07.2018 (а.с. 38).

Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 13.07.2018 № 287 о/с позивача, інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, який мав спеціальне звання капітан поліції, звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням) з 16.07.2018 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 32 роки 04 місяці 12 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції (стаж служби в поліції для її виплати складає 23 роки), відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 23 доби щорічної чергової основної оплачуваної відпустки (а.с.37).

Отже, як встановлено судом, позивача було звільнено зі служби в органах міліції саме з 06.11.2015.

В листі Старобільського РВ ГУ МВСУ у Луганській області від 05.03.2019 № 2895 зазначено, що за 2014 рік компенсація за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась; за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 згідно наказу Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області від 01.12.2015 №3 «Про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку» ОСОБА_1 встановлено невикористану відпустку в кількості 22 доби. У квітні 2016 року грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 у кількості 22 діб нараховано та перераховано на картковий рахунок на ім'я ОСОБА_1, що підтверджено також розрахунковим листом по заробітній платі позивача з відміткою про отримання позивачем 14.04.2016 суми компенсації за 22 дні відпустки та зведеною відормістю сум для зарахування на рахунки з відміткою Луганського обласного відділення АТ «Ощадбанк» від 14.04.2016 про зарахування вказаної суми на рахунок позивача (арк. спр. 197, 198, 199).

Також з довідки Старобільського РВ ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 06.03.2019 № 2990 вбачається, що капітан міліції ОСОБА_1, інспектор - черговий частини штабу Старобільбського РВ ГУМВС України в Луганській області має право на чергову щорічну оплачувану відпустку за 2015 рік у кількості 45 діб. За період з 01.01.2015 по 06.11.2015 капітан міліції ОСОБА_1 має право на чергову відпустку у кількості 37 діб. Наказом Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області № 5 від 12.06.2015 року капітану міліції ОСОБА_1 було надано частину чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб. Залишок невикористаної відпустки за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 капітану міліції ОСОБА_1 було компенсовано, згідно Наказу Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області № 3 від 01.12.2015 у кількості 22 діб (арк. спр. 200).

Крім того судом встановлено, що з наданого позивачем розрахунку розміру компенсації за невикористану відпустку за 2014, 2015 роки (за час його служби в органах міліції) вбачається, що для розрахунку її розміру позивач використав розмір своєї середньоденної заробітної плати як працівника поліції за травень-червень 2018 року, тому суд вважає такий розрахунок хибним.

Спірним питанням в даній справі є невиплата позивачу сум компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік під час служби в органах міліції, оскільки факт виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік (рік звільнення позивача зі служби в органах міліції) відповідачі довели шляхом надання належних доказів.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з таких вимог чинного законодавства.

Так, згідно статті 83 частини 1 Кодексу законів про працю України, статті 24 частини 1 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Статтею 16 Закону України «Про міліцію» (надалі Закон) зазначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Статтею 18 Закону передбачалося, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114.

На виконання вимог статті 18 Закону було затверджено Положення № 114.

Відповідно до пункту 49 Положення № 114 передбачалося, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: чергові, короткострокові, через хворобу, канікулярні, у зв'язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ, додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням.

Обчислення тривалості відпусток - по добове. Святкові дні, встановлені законодавством неробочими, до тривалості відпусток не включаються.

Пунктом 56 Положення № 114 визначено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що передбачене нею право на отримання грошової компенсації гарантується особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, виключно за відпустку, яку ними не використано в році звільнення.

Таким чином норми спеціального законодавства в загалі не передбачають нарахування та сплату компенсацію за невикористану відпустку минулих років перед звільненням, а тому вимоги позивача про стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки за 2014 рік взагалі суперечать зазначеним нормативно-правовим актам.

Аналогічна позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 по справі № 21-413а14 та постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 816/2250/15.

З листа Старобільського РВ ГУМВС у Луганській області від 05.03.2019 № 2895 вбачається, що за 2014 рік компенсація за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась; за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 згідно наказу Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області від 01.12.2015р. №3 «Про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку» ОСОБА_1 встановлено невикористану відпустку у кількості 22 діб (а.с.199).

У квітні 2016 року грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 у кількості 22 діб нараховано та перераховано на картковий рахунок на ім'я ОСОБА_1 (а.с.197-198).

Таким чином вимоги позивача про стягнення сум компенсації за невикористану відпустку за 2014-2015 роки не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач є учасником бойових дій та звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог пункту тринадцятого частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, другий відповідач Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні за 2014-2015 роки відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 19 березня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян