Рішення № 80573274, 20.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/123/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України (далі – відповідач) про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості UA901000/2018/000213/1 від 14.12.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA901010/2018/00355 від 14.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2018 нею було придбано автомобіль марки AUDI; модель А6 QUATRO 2.8 FSI; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова) WAUZZ4G4DN080840; календарний рік виготовлення – 15.11.2012; модельний рік виготовлення – 2013; робочий об'єм циліндрів двигуна - 2773 см. куб; тип двигуна – бензиновий; потужність двигуна – 150 КВТ; такий, що був у використанні. Відповідно до договору вартість такого автомобіля склала 18000,00 CHF (швейцарських франків). Однак, 14.12.2018 відповідачем було винесене спірне рішення про коригування митної вартості товару, згідно якого митну вартість належного автомобіля скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України, тобто, за резервним методом на рівні 26637,32 CHF (швейцарських франків). Крім того, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією з посиланням на винесення рішення про коригування митної вартості.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві на позовну заяву вказав, що у відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно до ст.64 МКУ, а саме за резервним методом на рівні 26637,32 СНР (23600 EUR) за одиницю. За основу визначення митної вартості взято інформацію про ринкову вартість автомобіля AUDI; модель А6 QUATRO 2012 року випуску; модельний рік випуску 2013; з інтернет джерела – електронного довідника Super SCHWACKE враховуючи VIN-код WAUZZ4G4DN080840, технічні характеристики, показники одометра (а.с.87-89).

Дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2018 позивачем придбано автомобіль марки AUDI; модель А6 QUATRO 2.8 FSI; ідентифікаційний № WAUZZ4G4DN080840; 2012 календарного року виготовлення; 2013 модельного року виготовлення; робочий об'єм циліндрів двигуна – 2773 см. куб; тип двигуна – бензиновий; потужність двигуна – 150 кВт; такий, що був у використанні.

Відповідно до договору вартість такого автомобіля склала 18000,00 CHF (швейцарських франків).

3 метою митного оформлення вказаного автомобіля 13.12.2018 до Кіровоградської митниці ДФС представником ОСОБА_2 було подану вантажну митну декларацію №UA901010/2018/011533, у якій митну вартість товару вказано з використанням основного методу її визначення – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з вартості товару, зазначеної в договорі.

До митної декларації також було додано наступні документи: договір; рахунок-фактуру (інвойс) 2018-11-01 від 30.11.2018; декларацію про походження товару від 30.11.2018; уніфіковану митну квитанцію МД-1 20501М №0357007 від 06.12.2018; митну декларацію; акт про проведення огляду (переогляду) UA205010/2018/317959 від 06.12.2018; свідоцтво про реєстрацію ТЗ 215.088.649 від 04.12.2018; фінансову гарантію у вигляді грошової застави від 05.12.2018; копію митної декларації країни відправлення № 18CHWE000008956514.1 від 30.11.2018; документ, що підтверджує право власності громадянина на транспортний засіб б/н від 30.11.2018; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердженого колісного ТЗ UА.008.45710-18 від 11.12.2018 (а.с.24-43).

14.12.2018 р. Кіровоградською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості № UА901000/2018/000213/1, відповідно до якого митну вартість даного автомобіля скориговано та визначено на підставі ст.64 МК України – за резервним методом визначення митної вартості (а.с.21-22).

Рішення вмотивовано тим, що у зв'язку з проведенням порівняння рівня заявленої митної вартості ТЗ з рівнями митної вартості автомобілів марки AUDI; модель А6 QUATRO, з технічними характеристиками (робочий об'єм циліндрів двигуна 2773 см3, потужність двигуна 150 кВт) 2012 календарний рік випуску; 2013 модельний рік випуску; з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну.

Додатково проведено перевірку ТЗ AUDI, модель А6 QUATRO, по інформаційному електронному довіднику Super SCHWAСКЕ враховуючи VIN-код WAUZZ4G4DN080840, показники одометра (зафіксований при перетині митного кордону України і відображений в Акті митного огляду № UА205010/2018/317959 від 06.12.2018) та встановлено, що відповідно до заявлених даних вартість ТЗ становить 23600,00 EUR (26637,32 CHF).

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів 14.12.2018 р. митницею також було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA901010/2018/00355, згідно якої за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з причин коригування митної вартості товару та її визначення на підставі ст. 64 МК України (а.с.23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі – МК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно з ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частина 4 ст. 58 МК України вказує, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця (ч. 5 ст. 58 Кодексу).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом та не заперечується, позивачем разом із МД було надано в паперовому вигляді документи, необхідні для митного оформлення: договір; рахунок-фактуру (інвойс) 2018-11-01 від 30.11.2018; декларацію про походження товару від 30.11.2018; уніфіковану митну квитанцію МД-1 20501М №0357007 від 06.12.2018; митну декларацію; акт про проведення огляду (переогляду) UA205010/2018/317959 від 06.12.2018; свідоцтво про реєстрацію ТЗ 215.088.649 від 04.12.2018; фінансову гарантію у вигляді грошової застави від 05.12.2018; копію митної декларації країни відправлення 18CHWE000008956514.1 від 30.11.2018; документ, що підтверджує право власності громадянина на транспортний засіб б/н від 30.11.2018; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердженого колісного ТЗ UА.008.45710-18 від 11.12.2018.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 коментованої статті Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 5 статті 54 МК України передбачає, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованого ТЗ було визначено позивачем за основним методом на рівні 18000,00 CHF (швейцарських франків).

Водночас, коригування митної вартості товару на рівні 26637,32 CHF (23600,00 EUR) було проведено відповідачем у зв'язку із тим, що при здійсненні контрою за правильністю визначення митної вартості декларованого автомобіля було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості транспортного засобу (ТЗ) з рівнями митної вартості автомобіля марки AUDI із рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий ніж вартості та їх рівні вищезгаданих товарів по митним оформлень проведеним митницями України в митному режимі "Імпорт" в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну.

Додатково, було проведено перевірку згідно інформаційного електронного довідника Super SCHWAСКЕ та встановлено, що вартість ТЗ становить 23600,00 EUR. Вищезазначена інформація призвела до виникнення сумнівів у відповідача у правильності визначення митної вартості. При цьому, за результатами процедури консультування між митницею та декларантом не надано додаткову цінову інформацію.

Отже, згідно ст.64 Митного кодексу України митну вартість товару було визначено за резервним методом, а за основу її визначення взято інформацію про ринкову вартість автомобіля з інтернет джерела – електронного довідника Super SCHWAСКЕ.

Однак, суд вказує на протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом – за ціною договору.

Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Суд констатує, що відповідач, реалізовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого ч.5 ст.54 МК України, не довів перед судом наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов’язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Крім того, відповідачем аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару. Ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи відповідач не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Також, у рішенні про коригування митної вартості товару відповідач посилається на те, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий ніж вартості та їх рівні вищезгаданих товарів по митним оформлень проведеним митницями України в митному режимі "Імпорт" в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну. Однак, у відзиві представник відповідача зазначає те, що цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст.ст.59, 60 та з урахуванням положень ст. 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці, так і у декларанта, не виявлено. Для визначення митної вартості товару за МВВ згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація як у митниці, так і у декларанта, відсутня.

Відповідачем до суду також не надано роздруківку інформації з ПІК ЄАІС ДФС.

У рішенні про коригування митної вартості товару відповідач додатково зазначає те, що проведено перевірку згідно інформаційного електронного довідника Super SCHWAСКЕ та встановлено, що вартість ТЗ становить 26637,32 CHF (23600,00 EUR). У поданому відзиві представник відповідача чітко вказав те, що за основу визначення митної вартості взято інформацію про ринкову вартість автомобіля з інтернет джерела – електронного довідника Super SCHWAСКЕ, з врахуванням технічних характеристик, показників одометра та інформації щодо номеру кузова (ідентифікаційний номер, Vin –код).

Суд критично ставиться до такої інформації Schwacke, яка, як свідчить матеріали справи, по суті й визначила митну вартість на рівні 26637,32 CHF (23600,00 EUR) (а.с.97-99, 100-102), виходячи із наступних мотивів.

По-перше, відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Super Schwacke.

Зокрема, за змістом пункту 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689, на який посилається представник відповідача, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

У спірних відносинах інформація із програмного продукту Schwacke від 13.12.2018 є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач жодним чином не аргументував наявність у Schwacke відповідної ліцензії на право здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, в т.ч. тих, які продаються чи придбаваються на території Швейцарії. Не послався відповідач на нормативно-правовий акт, відомчий наказ, міжурядову угоду чи міжнародний договір тощо, які б надавали право замовляти та використовувати відповідну оцінку автомобілів.

Відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу за допомогою програмного комплексу Schwaсke від 13.12.2018 з врахуванням ПДВ. Однак, безпосередній переклад із німецької на українську мови витягу з програмного комплексу Schwaсke від 13.12.2018 свідчить про наявність у ньому інформацію про два види вартості: "Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 23600 EUR" - "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ 23600 EUR " та "Еinkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 20200 EUR"- "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ 20200 EUR". Однак, будь-якого обґрунтування щодо застосування під час корегування митної вартості товару саме вартості 23600 EUR відповідач не зазначив.

Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту Schwacke від 13.12.2018 після даних про "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ" і "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ" містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "підлягає технічній експертизі". Тобто, в будь-якому випадку оцінка Schwacke була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля.

Відповідач не довів, що така інформація про реальний стан транспортного засобу була передана для оцінки за допомогою програмного продукту Schwacke.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст.59-63 МК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідач, приймаючи спірні рішення діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн. (а.с.2-3).

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2018 року № UA901000/2018/000213/1.

Визнати протиправним і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.12.2018 року № UA901010/2018/00355.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України (код – 39640963) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3