Рішення № 80573254, 18.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/100/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду К.М. Притула, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Дергеокадастру у Кіровоградській області (вих. № Т-10021/0-5130/0/17-18 від 27.07.2018р.) у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у встановлений чинним законодавством термін надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач листом від 27.02.2019 року повідомив про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області. На думку позивача, така відмова є протиправною та суперечить чинному законодавству.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.02.2019 року на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та зазначає, що дії відповідача не порушують норм чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню с наступних підстав.

10.07.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області.

Листом від 27.07.2018 року Т-10021/0-5130/0/17-18 позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог на підставі відсутності інформації про членство у сільськогосподарському підприємстві (а.с.7).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 123 ЗК України, за якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених правових норм Земельного кодексу України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Відповідно до ч.6. ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою містила: графічні матеріали із зазначенням бажаного розташування земельної ділянки, копія паспорта та ідентифікаційного номера, копія трудової книжки та копія посвідчення учасника бойових дій. Отримання цих документів підтверджено відміткою ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області про отримання документів 10.07.2018 року (а.с.5).

Враховуючи викладене, ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області відмовило в надані дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, які не передбачені Земельним кодексом України.

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що із аналізу статей 118, 122 Земельного кодексу України вбачається, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розроблення проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні ним вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Щодо вимоги забов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у встановлений чинним законодавством термін надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. У зв'язку з цим, найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права - визнати дії протиправними та зобов'язати повторно розглянути відповідну заяву по суті з наданням обґрунтованої відповіді.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобов’язання відповідача прийняти рішення та видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Проте, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та обирати найбільш ефективний спосіб захисту прав Позивача з можливих, а саме, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул.Гагаріна,21,с.Косівка,Олександрійський район, Кіровоградська область,28030 ІН НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова,26,м.Кропивницький,25030 ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Дергеокадастру у Кіровоградській області (вих. № Т-10021/0-5130/0/17-18 від 27.07.2018р.) у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області;

Забов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5.2 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Косівської сільської ради (за межами населеного пункту) Олександрійського району Кіровоградської області.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4