Постанова № 80571370, 14.03.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6026/18

Провадження № 1-кс/362/612/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Корнієнко С.В., за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1, прокурора – Народовець А.В., слідчого –Бурковської С.М., підозрюваного – ОСОБА_2В, захисника –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4, погодженого з прокурором Васильківського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2В, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відомості про яке 20.09.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110140002350.

За матеріалами клопотання вбачається, що що 11 вересня 2016 року, близько 03 год. 10 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимим 02.07.2004 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2, ст.190, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього особистого майна, 30.12.2010 року звільнений умовно- достроково, з не відбутим строком покарання 1(один) рік 7(сім) місяців 19 днів, перебуваючи неподалік від АЗС «БРСМ», розташованої за адресою: вул. Декабристів, 147, в м. Василькові, Київської області, помітив незнайомого йому раніше ОСОБА_6, та завів з ним розмову, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_7 пішли до магазину розміщеного на АЗС БРСМ за вищевказаною адресою, де придбали пляшку горілки, ємкістю 250 мл., та розпочали спільне вживання алкогольних напоїв. Під час спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_7 дістав з кишені своїх штанів мобільний телефон марки «Meizu», Imei -1- 86181033657763, Imei -2- 861681033657771, сірого кольору та потримавши його в руках поклав до задньої кишені своїх штанів.

В цей час у ОСОБА_2. виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Meizu», Imei -1- 86181033657763, Imei -2- 861681033657771, що належить ОСОБА_6, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, користуючись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно від ОСОБА_7 дістав з задньої кишені його штанів вищевказаний мобільний телефон та поклав його до кишені своєї куртки, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому, ОСОБА_2 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши своїми протиправними діями ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 3000,00 гривень.

20.09.2016 року, вказаний факт внесено до ЄРДР за № 12016110140002350, по факту таємного викрадення чужого майна,( крадіжці) вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_2 підтверджується показами потерпілого ОСОБА_6, показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2

21.09.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

21.09.2016 року до Васильківського міськрайонного суду подано клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2 надав розписку слідчому судді Васильківського міськрайонного суду про явку до суду на вказаний час, для розгляду клопотання, але на вказаний час ОСОБА_2 до слідчого судді не з’явився, про що, 23.09.2016 року, слідчим суддею Васильківського міськрайонного суду винесено ухвалу про привід підозрюваного ОСОБА_2 до Васильківського міськрайонного суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

28.10.2016 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області подано клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_2 та клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2016 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою розгляду клопотання щодо обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 28.10.2016 ОСОБА_2 оголошено у розшук.

16.05.2017 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області подано клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_2В, яке ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2017 року задоволено.

Прокурор в клопотання вказав, що підозрюваний ОСОБА_2, маючи непогашені судимості, підозрюється у скоєнні злочину, що свідчить про те, що з метою уникнення відповідальності на даний момент він переховується від органів досудового розслідування та його місце знаходження не відоме.

Слідчий поліції у клопотанні на обґрунтування необхідності арешту підозрюваного посилається на те, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, крім того з 2016 року, останній переховувався від органів досудового слідства.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий, в проваджені якого перебуває кримінальне провадження, клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний та захисник підозрюваного просили обрати міру запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою.

Заслухавши учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, виходячи з наступного.

За положеннями ч.1 ст.177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

У відповідності до положень ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так,ОСОБА_2, підозрюється у обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середнього ступеня тяжкості, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне ОСОБА_2, не має постійного місця роботи, тривалий час переховувався від органів досудового слідства, останній може змінювати місце свого проживання, що дає підстави вважати про його можливе уникнення від явки до органів слідства та суду, а застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім того, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3., Львівської обл., громадянина України, українця, офіційно не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Львівська область. Дрогобицький район, м. Стебник, вул. Січових Стрільців, буд. 9, кв.З, раніше судимого, 02.07.2004 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2, ст.190, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 189, ч.З ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього особистого майна, 30.12.2010 року звільнений умовно-достроково, з не відбутим строком покарання 1(один) рік 7(сім) місяців 19 дні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, строком на 60 днів, а саме до 10 травня 2019 року, включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч.5 ст.182 КПК України, у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_2 покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 8 ч.5 ст.194 КПК України:

?прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Згідно із ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок № 37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до ч.ч.3 і 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України підозрюваному, обвинуваченому роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Корнієнко С.В.