Рішення № 80570390, 20.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 р. Справа№200/1089/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85372, Донецька область, Покровський р-н, с.Новоєлизаветівка, вул.Широка, буд.8) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13). Позивач просив визнати протиправними дії щодо невиплати пенсії з 01.05.2017 по 31.10.2017; зобов’язати виплатити заборгованість по пенсії з 01.05.2017 по 31.10.2017. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що видана довідка, при цьому відповідачем безпідставно в порушення вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не здійснено виплату пенсії.

23 січня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, зобов'язано відповідача надати відомості щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, рішення про зупинення виплати пенсії. Ухвала отримана відповідачем 24.01.2019.

11 лютого 2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судове засідання призначене на 19 березня 2019 року представники сторін не з’явилися. Враховуючи те, що спірним питанням є нарахування та виплата пенсії, яка є єдиним джерелом існування для позивача, а для розгляду вказаної категорії справи пріоритетним є швидке вирішення, суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України; місце реєстрації, згідно паспортних даних м.Макіївка Донецької області; зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа в с.Новоєлизаветівка Донецької області; перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії.

Виплата пенсії за період з 01.05.2017 по 31.10.2017 (включно) не здійснена, про що зазначено в листі Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27.09.2018 №10257/02/25 за підписом першого заступника начальника управління ОСОБА_2

Підставою для зупинення виплати пенсії є здійснення обміну інформацією з Єдиною базою внутрішньо переміщених осіб, про що зазначено також у цьому листі.

Доказів нарахування пенсії 01.05.2017 по 31.10.2017 (включно) відповідачем не надано.

Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Спірним питання є припинення виплати та невиплата належної пенсії позивачу.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

Рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними.

Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.

Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що буд-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки “на умовах передбачених законом” і повинно переслідувати легітимну мету. Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно із ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, враховуючи те, що припинення виплати пенсії з 01.05.2017 здійснено без прийняття відповідного рішення, а невиплата пенсії позивачу не відповідає зазначеним критеріям правомірності, та виражається у бездіяльності відповідача, тобто наявна пасивна поведінка, суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, для повного захисту прав позивача, враховуючи відсутність нарахування, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування сум пенсій за період 01.05.2017 по 31.10.2017 (включно).

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2019 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 768,40 грн.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2017 по 31.10.2017 (включно).

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) здійснити нарахування та виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85372, Донецька область, Покровський р-н, с.Новоєлизаветівка, вул.Широка, буд.8) за період з 01.05.2017 по 31.10.2017 (включно).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.