Рішення № 80570345, 07.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 р. Справа№200/13860/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкарьова І.В.

за участю:

секретаря Заїченко Я.В.

позивач не з'явився,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльність протиправною та зобов’язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року; зобов’язання відповідача виплатити пенсію з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року з урахуванням та виплатою компетенції втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача. Проте, йому було виплачено лише поточну пенсію, а заборгованість пенсії за період з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року та з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року залишилась не виплаченою, що, на думку позивача, не відповідає чинному законодавству та порушує його конституційні права.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у справі № 200/13777/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 16 січня 2019 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що пенсійну справу взято на облік з особливістю переселенець зареєстрований. Однак з 01 жовтня 2018 року виплату пенсії було припинено на центральному рівні на підставі інформації з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю внутрішньо переміщених осіб. У в зв’язку з чим просить суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії ВВ 268052, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач є пенсіонером по інвалідності (пенсійне посвідчення серії ААЕ № 155212) та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 29 травня 2018 року № НОМЕР_2.

Як вбачається з листа відповідача від 30 жовтня 2018 року № 704/171/а, позивач перебуває на обліку управління як внутрішньо переміщена особа у липні 2018 року після надходження до управління інформації щодо контролю осіб з числа внутрішньо переміщених осіб виплату пенсії позивача автоматично припинено. Станом на жовтень 2018 року виплата пенсії позивачу поновлена. Щодо виплати нарахованої суми боргу з пенсії у розмірі 5983,66 грн. за період 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року відповідач зазначив, що виплата цих сум буде здійснена на умовах окремого порядку за умови надходження фінансування.

Отже, спірними питанням у справі є правомірність не виплати позивачеві пенсії за минулий час.

Суд зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (Пз/9901/20/18) за позовом ОСОБА_3 до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

У своєму рішенні від 03 травня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України справ, є такі (пункт 113 рішення):

1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який/яка є внутрішньо переміщеною особою;

2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3– 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV);

4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії).

Окрім того, Верховним Судом було визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. А саме – у пункті 114 рішення зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах, в яких позивач:

1) є громадянином України;

2) має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи;

3) є пенсіонером та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону № 1058-IV.

Поновлення виплати пенсії потребує здійснення додаткових дій позивачем.

Відповідач право позивача на отримання пенсії не заперечує.

На підставі досліджених матеріалів адміністративної справи № 200/13860/18-а суд доходить висновку, що вона відповідає ознакам типової справи, наявні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Обставини, які виключають типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм – відсутні. Отже, зазначена справа розглядається як типова.

Суд зазначає, що в силу вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені нормами статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Судом не встановлено, що виплата пенсії позивача у червні 2018 року була припинена з підстав, передбачених нормами зазначеної статті Закону з прийняттям відповідного рішення.

Щодо відмови відповідача у виплаті заборгованості з пенсії за минулий час, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не може посилатися на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, оскільки порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій. Отже, не здійснюючи виплату належних сум пенсії за минулий час, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати, суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” № 2050-ІІІ (надалі – Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (надалі – Порядок № 159).

Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії (довічне грошове утримання), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2018 року № 522/5664/17 (провадження № К/9901/2999/17).

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо можливості звернення постанови до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає наступне.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Згідно з положеннями частини 1 зазначеної статті при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог позивача, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року; зобов’язання відповідача виплатити пенсію з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року з урахуванням та виплатою компетенції втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованості з пенсії за період з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року.

Зобов'язати Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушення строків виплати пенсії.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов’язання ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2018 по 31 вересня 2018 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушення строків виплати пенсії – у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258, 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, площа Соборна, 3) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації:Донецька область, АДРЕСА_1).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 07 березня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 18 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шинкарьова І.В.