Рішення № 80570310, 18.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 р. Справа№200/1866/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, визнати протиправним та скасування рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2827 від 03 вересня 2018 року, зобов’язання Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 серпня 2018 року про переведення з одного виду пенсії (за віком) на іншій (по втраті годувальника), згідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області визнання протиправними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, визнати протиправним та скасування рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2827 від 03 вересня 2018 року, зобов’язання Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 серпня 2018 року про переведення з одного виду пенсії (за віком) на іншій (по втраті годувальника), згідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Добропільському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком. 27 серпня 2018 року позивач звернулась до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення її на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у зв’язку зі смертю її чоловіка. Проте отримала відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, у зв’язку із відсутністю довідки про сумісне проживання з померлим годувальником ОСОБА_2 Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та такими, що підлягає скасування, оскільки прийнято з порушенням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місця розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач перебуває на обліку в Добропільському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. 27 серпня 2018 року позивач звернувся до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Відповідач зазначає, що управлінням прийнято рішення № 2827 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, у зв’язку з відсутністю довідки, про сумісне проживання з померлим годувальником. Відповідач зазначає, що позивачем не було дотримано вимог порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 22-1. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місця розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05 березня 2019 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач, представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з’явились, суд приходить висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії ВЕ 452914, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а.с.7-8).

ОСОБА_1 була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Макіївка до АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 11.09.2017 року № НОМЕР_2 (а.с. 9).

З матеріалів справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії ІІІ-НО № 262452 (а.с. 11).

26 липня 2017 року ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії ІІ-НО № 002717, видане Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 12)

27 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № про призначення/перерахунок пенсії, відповідно до якої просила перевести її на пенсію у зв’язку з втратою годувальника (а.с. 13).

Рішенням Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2827 від 03 вересня 2018 про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший від 03.09.2018 року позивачу відмовлено у переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846) затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пунктом 2.3 2.1 цього розділу не надав довідку про сумісне проживання з померлим годувальником ОСОБА_2С (а.с. 14).

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов’язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Статтею 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058- IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_3), — незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

За правилами частин другої та третьої цієї ж статті непрацездатними членами сім’ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 рокі; 3) чоловік (дружина), а вразі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Згідно з статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Постановою УПФ України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).

Пунктом 1.5 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Заяву до органу, що призначає пенсію, про запит пенсійної справи особи, яка потребує опіки (піклування), якій опікуна (піклувальника) не призначено і яка перебуває на довготривалому лікуванні у закладі охорони здоров’я, подає адміністрація цього закладу.

Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Адміністрація виправного закладу, де пенсіонер відбуває покарання, надсилає органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням цього закладу повідомлення про прибуття засудженого до закладу та довідку цього закладу із зазначенням реквізитів для перерахування пенсії.

Пунктом 2.3 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, а саме: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 5) документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника).

Суд вказує на те, що зазначений перелік документів є вичерпним.

Відповідно абз. 2 п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно пункту 1.7. Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визнання права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. Уразі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідно до п. 2.16 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

Отже на думку позивача основним документом який підтверджує факт сумісного проживання є паспорт громадянина України.

Суд зазначає, що паспорт громадянина України є документом що засвідчує родинні стосунки, але не є документом, що підтверджує факт перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Так суд звертає увагу на те, що пункт 2.11 Порядку № 22-1 визначає, що документами, які засвідчують факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, є довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

З аналізу вищезазначених норм вважається, що документами які підтверджують факт на перебування на утриманні є довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою та рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні.

Судом встановлено, що при зверненні з заявою № 2827 від 27.08.2018 року про переведення з одного виду пенсії (за віком) на інший (у зв’язку з втратою годувальника) Позивач надала наступні документи: заяву № 2827 від 27.08.2018 року; копія свідоцтва про смерть II-HO № 002717 від 22.09.2017 року; копія свідоцтва про укладення шлюбу ІІІ-НО № 262452; довідки з Фонду соціального страхування України Донецької області; копія паспорту громадянина України; копія ідентифікаційного номеру.

Відповідно до вищезазначеного вбачається, що позивачем при зверненні з заявою № 2827 від 27.08.2018 року не надано доказів сумісного проживання з померлим годувальником ОСОБА_2

Стосовно посилання позивача на наявність довідки про сумісне проживання з померлим годувальником ОСОБА_2 № 205 від 05.10.2018 року видана Комунальним підприємством «Жилищник 2» м. Макіївки Донецької області, суд не бере до уваги вищезазначену довідку, оскільки на момент звернення позивача до Добрпопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 2827 від 27.08.2018 року про переведення пенсії за віком на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зазначена довідка до управління надана не була. Крім того суд вказує на те, що довідка видана вже після прийняття спірного рішення.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що довідка про сумісне проживання видана КП «Жилищник – 2» та містить штамп незаконного формування «Донецька народна республіка».

Відповідно ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Суд зазначає будь-які органи, їх посадові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку , не передбаченому Законом.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З огляду на вищевикладене, довідка від 05.10.2018 року № 205, яка надана позивачем до матеріалів адміністративного позову не є належним доказом в розумінні статті 73 КАС України, оскільки видана установою створеною не відповідності до законодавства України, містить печатку та штамп так званої «Донецька народна республіка»

Аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють підстави та порядок призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає, що позивач не надала всі документи, необхідні для переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином, на думку суду належним доказом, що підтверджує факт сумісного проживання є судове рішення про встановлення факту сумісного проживання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач приймаючи рішення № 2827 про відмову переведенні з одного виду пенсії на інший діяв у межах та у спосіб визначений законом, в зв’язку з чим спірне рішення відповідає, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, визнати протиправним та скасування рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2827 від 03 вересня 2018 року, зобов’язання Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 серпня 2018 року про переведення з одного виду пенсії (за віком) на іншій (по втраті годувальника), згідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням правової оцінки наданої судом задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, визнати протиправним та скасування рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2827 від 03 вересня 2018 року, зобов’язання Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 серпня 2018 року про переведення з одного виду пенсії (за віком) на іншій (по втраті годувальника), згідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням правової оцінки наданої судом – відмовити.

Повний текст рушення складено та підписано 18 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.