
Справа № 279/5964/18
Номер рядка звіту 33
номер провадження 2/279/566/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2019 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення сум безпідставно виплаченої пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення сум безпідставно виплаченої пенсії, зазначивши, що з 13.01.2015 року по 30.09.2016 року відповідач перебувала на обліку в Коростенському об’єднаному УПФ України в Житомирській області, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до п."є" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При зверненні із заявою про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 була попереджена про обов’язок повідомляти Пенсійний фонд про обставини, що можуть вплинути на її пенсійне забезпечення, оскільки відповідно до ст.7 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на пенсію. Отже, у період отримання цього виду пенсії, працювати можна лише на посадах, які передбачені Переліком закладів і установ, освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №909 від 04.11.1993 року. У разі повернення пенсіонера на роботу на посаду, зазначену в Переліку, виплата пенсії припиняється на весь період роботи і поновлюється після звільнення з роботи. В порушення вказаних норм Закону відповідач своєчасно не повідомила органи Пенсійного фонду України про факт працевлаштування в період з 04.09.2015 року по 16.11.2015 року, з 26.11.2015 року по 29.02.2016 року, з 20.03.2016 року по 30.07.2016 року та з 09.08.2016 року по теперішній час. Про даний факт позивачу стало відомо 11.10.2016 року з індивідуальних відомостей про застраховану особу, у зв’язку з чим виплата пенсії була припинена, але виникла переплата пенсії на суму 24726 гривень 88 копійок. В добровільному порядку відповідач зайво отриману пенсію повернути не бажає, а тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану суму безпідставно виплаченої пенсії.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву з посиланням на невизнання позову, оскільки в період зазначений позивачем в позовній заяві вона проходила службу медичної сестри, брала участь в антитерористичній операції, що не є роботою в розумінні КЗпП України.
Позивачем відповіді на відзив подано не було.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що в період часу з 13.01.2015 року по 30.09.2016 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Коростенському об’єднаному УПФ України в Житомирській області, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до п."є" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При зверненні з заявою про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 була попереджена про обов’язок повідомляти Пенсійний фонд про обставини, що можуть вплинути на її пенсійне забезпечення.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на пенсію. У період отримання цього виду пенсії, працювати можна лише на посадах, які передбачені Переліком закладів і установ, освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №909 від 04.11.1993 року.
У разі повернення пенсіонера на роботу на посаду, зазначену в Переліку, виплата пенсії припиняється на весь період роботи і поновлюється після звільнення з роботи.
Як вбачається з даних наказу №216 від 04.09.2015 року та довідки №399 від 18.11.2016 року ОСОБА_1 призвана на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зарахована до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення; в період з 04.09.2015 року по 16.11.2015 року, з 26.11.2015 року по 29.02.2016 року, з 20.03.2016 року по 30.07.2016 року та з 09.08.2016 року по теперішній час проходить віськову службу.
Про даний факт позивачу стало відомо 11.10.2016 року з індивідуальних відомостей про застраховану особу (належить до категорії працюючих пенсіонерів), у зв’язку з чим виплата пенсії відповідачу у вересні 2016 року була припинена.
Також комісією по розгляду питань щодо відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення було прийнято рішення про відшкодування надміру виплачених коштів (№259 від 01.02.2017 року), а саме пенсії за вислугу років, за період з 04.09.2015 року по 30.09.2016 року в сумі 24726 гривень 88 копійок про, що повідомлено ОСОБА_1 письмово.
Проведений позивачем розрахунок належних до стягнення сум безпідставно виплаченої пенсії відповідачем не оспорений та не спростований, в добровільному порядку кошти не повернуто.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.
Згідно положень абзацу другого частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст.9 вказаного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частина 1 ст.1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року №6-151цс13року та від 02 липня 2014 року №6-91цс14.
Відповідно до ст.102 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, про що відповідач був повідомлений і мається його підпис у заяві про призначення пенсії. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсію, заподіяну шкоду.
Вказаних вимог закону відповідачем дотримано не було.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки майно у виді грошових коштів в сумі 24726,88 гривень було набуто відповідачем за рахунок позивача без достатньої правової підстави, при цьому заперечення відповідача проти позову є безпідставними і не спростовують висновків суду, тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.22,1212,1213,1215 ЦК України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України "Про пенсійне забезпечення", суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість сум безпідставно виплаченої пенсії в сумі 24726 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять шість) гривень 88 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: Коростенське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місце знаходження: м.Коростень, вул.Грушевського, 16/1, ЄДРПОУ 37909216.
Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Суддя: Невмержицька О.А.
Судове рішення № 80570308, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 18.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 279/5964/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: