Рішення № 80569803, 15.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/86/19

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_4В, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 митниці ДФС (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2.

В обґрунтування позову вказав, що 10 грудня 2018 року декларантом - Приватним підприємством «Вестброк» (далі - ПП «Вестброк») в його інтересах з метою митного оформлення в режимі імпорту товару «Легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF, номер кузова НОМЕР_1, загальна кількість місць – 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна – дизельний, номер/модель двигуна - невизначений, робочий об’єм циліндрів – 1598 куб.см, потужність – 77 kW, тип кузова – універсал, колісна формула – 4х2, колір – сірий, бувший у використанні, календарний рік виготовлення – 2014, модельний рік виготовлення – 2015, дата введення в експлуатацію – 01 серпня 2014 року, категорія транспортного засобу – за документами виробника – М1» (далі - товар) було подано до ОСОБА_1 митниці ДФС митну декларацію (МД) №UA205100/2018/020327, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за фактурною вартістю у розмірі 6800 євро. При цьому актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06 грудня 2018 року №UA 209020/2018/50190 встановлено, що в автомобіля наявні пошкодження та інші ознаки експлуатації.

Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 11 грудня 2018 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001133/2. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 8700 євро.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 13 грудня 2018 року подав скаргу до ОСОБА_1 митниці ДФС. В подальшому листами від 18 та 19 грудня 2018 року надіслав додаткові копії документів для прийняття рішення за результатами розгляду скарги. Однак листом ОСОБА_1 митниці ДФС від 20 грудня 2018 року №150/19/03-7019-01 у задоволенні скарги було відмовлено.

Позивач вважає рішення ОСОБА_1 митниці ДФС від 11 грудня 2018 року про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001133/2 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларантом було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Їх відповідач необґрунтовано не взяв до уваги. При цьому у відповідача не було підстав, визначених частиною третьою статті 53 МК України, запитувати додаткові документи у декларанта; у повідомленні про надання додаткових документів він не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено позивачем у день його оплати у розмірі 6800 євро з урахування ПДВ в розмірі 0 %); які саме складові митної вартості не підтверджені документально. Позивач зауважує, що транспортування автомобіля не здійснювалося, як і не здійснювалося його страхування (поданий відповідачу страховий поліс підтверджує страхування відповідальності власника транспортного засобу перед третіми особами), також із поданих при митному оформленні автомобіля документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України. Також відповідачем не було виявлено розбіжностей у документах та/або ознак їх підробки.

Позивач звертає увагу, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов’язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Додатково позивач зазначив, що відповідно до відомостей електронного каталогу Schwacke, де вказані середні ціни на автомобілі у європейських країнах, наданих ПП «Вестрборок», що має доступ до вказаного каталогу, станом від 19 грудня 2018 року покупна (ринкова) вартість автомобіля Volkswagen Golf Variant 1.6 TDI Cup без урахування наявності пошкоджень становить 6600 євро з ПДВ (№ оцінки 018797/28354375), тоді як придбаний позивачем автомобіль взагалі не оподатковувався ПДВ. Тобто, ринкова вартість автомобіля відповідної марки та моделі, що й у позивача, є взагалі меншою, ніж сплачена та задекларована останнім, що перекладає на відповідача обов’язок доказування обґрунтованості прийняття рішення про коригування митної вартості автомобіля до рівня 8700 євро.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 18 січня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.42-49). В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов'язковому порядку зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. У свою чергу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Декларантом в інтересах позивача було подано на товар МД №UA205100/2018/020327, згідно з якою митну вартість товару заявлено на рівні 6800 євро. Разом з МД було подано також рахунок-фактуру від 05 грудня 2018 року №200; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01 серпня 2014 року №EJ493034; квитанцію від 05 грудня 2018 року №0.0.1203853641.1 та інші документи. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі – АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів; обов’язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості за VIN- кодом WVWZZZAUZFP524940, валюта - EUR, вартість - 8700 євро.

Декларанту було направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом направлено повідомлення від 11 грудня 2018 року про відмову у наданні витребуваних документів.

За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею 11 грудня 2018 року прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2018/001133/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2018/00019. Митну вартість визначено на рівні 8700 євро за резервним методом у зв’язку з неможливістю застосувати інші методи з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідач зазначає, що подані 12 грудня 2018 року ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС додаткові документи: копія митної декларації країни відправлення не містить відомостей, що підтверджують фактурну вартість товару; платіжний документ, не є банківським; страховий документ не містить відомостей про вартість страхування, перевезення та вартість самого товару.

З огляду на викладене відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим. З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримують та просять його задовольнити з підстав, викладених у ньому. У судовому засіданні представники відповідача у задоволенні позовних вимог просять відмовити з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши усні пояснення учасників справи (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, суд встановив такі обставини.

05 грудня 2018 року позивач ОСОБА_2 у компанії AHG Cars (місцезнаходження - Німеччина, місто Фульда) придбав легковий автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 6800 євро (ПДВ 0 %), що підтверджується квитанцією від 05 грудня 2018 року (а.с.25), рахунком-фактурою продавця від 05 грудня 2018 року №200 (а.с.15), згідно з яким оплата проведена готівкою. 06 грудня 2018 року при перетині митного кордону України до Львівської митниці ДФС представником позивача ПП «Вестброк» було подано попередню митну декларацію ДКД - EE №UA 205100.2018.20059 (а.с.11), в якій зазначено загальну фактурну вартість автомобіля в розмірі 6800 євро та з урахуванням якої зроблено відповідні розрахунки митних платежів, що були сплачені згідно з квитанцією від 05 грудня 2018 року №0.0.1203853641.1 (а.с.12).

У цей же день митним органом було проведено митний огляд автомобіля, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06 грудня 2018 року №UA 209020/2018/50190, яким, серед іншого, встановлено, що автомобіль має пошкодження та такі ознаки експлуатації: пошкоджено лакофарбове покриття по кузову автомобіля, сколи на лобовому склі, капоті, передньому бампері, забруднена та пошкоджена оббивка салону та сидінь, підтікання оливи в моторному відсіку (а.с.13). За результатами огляду було здійснено повний пропуск автомобіля до митного органу призначення - ОСОБА_1 митниці ДФС.

10 грудня 2018 року ПП «Вестброк» було подано митну декларацію №UA205100/2018/020327 (а.с.52-53), у якій вартість автомобіля була визначена за основним методом, а саме за фактурною вартістю у розмірі 6800 євро. До митної декларації додано наступні документи (графа 44 та доповнення №1): рахунок-фактуру від 05 грудня 2018 року №200 (а.с.15), декларацію про походження товару від 05 грудня 2018 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06 грудня 2018 року №UA209020/2018/50190 (а.с.13), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01 серпня 2014 року EJ 493034 (а.с.16), фото від 10 грудня 2018 року, квитанцію про сплату митних та інших платежів від 05 грудня 2018 року №0.0.1203853641.1 (а.с.12), паспортний документ для виїзду за кордон, паспорт громадянина України.

10 грудня 2018 року посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту наступного змісту: «Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості на рівні 6800 євро. ...У зв’язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв’язку із спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості кінетичних товарів. Обов’язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодами: WVWZZZAUZFP524940, валюта - EUR, вартість – 8700,00» запропоновано в 10-денний термін надати: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) – а.с.66. Митним брокером ПП «Вестброк» листом від 11 грудня 2018 року повідомлено про відсутність додаткових документів (а.с.65).

11 грудня 2018 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2018/001133/2 (а.с.50-51). Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є аргументи аналогічні тим, що були викладені у запиті про надання додаткових документів від 10 грудня 2018 року, а саме: «Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості на рівні 6800 євро. ... Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом б/н від 11 грудня 2018 року. У зв’язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв’язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості кінетичних товарів. Обов’язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: WVWZZZAUZFP524940, валюта — EUR, вартість - 8700,00»... митну вартість також визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28 листопада 2018 року «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку», та спрацюванням системи ризиків АСАУР. ... Рівень митної вартості становить 8700 євро».

У зв’язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2018/00019 (а.с.19).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 13 грудня 2018 року подав скаргу до ОСОБА_1 митниці ДФС (а.с.20). В подальшому листами від 18 та 19 грудня 2018 року позивач подав до митниці додаткові копії документів для прийняття рішення за результатами розгляду скарги, серед яких: митна декларація країни відправлення (Німеччина) від 05 грудня 2018 року MRN 18DE343096568803E8 (а.с.57); квитанція про оплату від 05 грудня 2018 року на суму 6800 євро (ПДВ 0 %); страховий поліс від 05 грудня 2018 року 18А104833 (а.с.26). Водночас, 19 грудня 2018 року декларант подав нову МД №UA205100/2018/021007 (а.с.69-70), до якої, крім уже попередньо названих документів, додав сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 07 грудня 2018 року №UA.009.62120-18 (а.с.54-56). За вказаною декларацією ОСОБА_1 митницею ДФС також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2018/02512 (а.с.71) у зв’язку із прийняттям рішення щодо коригування від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2.

ОСОБА_1 митниці ДФС від 20 грудня 2018 року №150/19/03-7019-01 (а.с.27-28) ОСОБА_2 повідомлено про розгляд додатково наданих документів, які також не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості: платіжний документ про оплату від 05 грудня 2018 року не є банківським платіжним документом, що стосується оцінюваного товару в розумінні пункту 4 частини другої статті 53 МК України, а митна декларація країни відправлення та страховий документ не містять відомостей про вартість автомобіля.

20 грудня 2018 року декларантом позивача подану МД №UA205100/2018/021142 (а.с.73-74), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв’язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Позивач ОСОБА_2, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2 незаконним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов’язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб’єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно із частиною другою статті 53 МК України: рахунок-фактуру від 05 грудня 2018 року №200, згідно з яким оплата за товар проведена готівкою (а.с.15, його переклад на а.с.96). З його змісту не вбачається, що за умовами купівлі-продажу витрати на транспортування включені у вартість товару, а також відсутні відомості про вартість страхування.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF, номер кузова WVWZZZAUZFP524940…» у розмірі 6800 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв’язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 8700 євро.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

У повідомленні відповідача від 10 грудня 2018 року містилась вимога надати банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

З наведеного слідує, що відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв’язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв’язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов’язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, у рахунку-фактурі від 05 грудня 2018 року №200, виданому продавцем, вказано про сплату покупцем ОСОБА_2 коштів у сумі 6800 євро при передачі автомобіля (а.с.95-98). При цьому суд погоджується з позицією позивача, що оскільки розрахунок за товар відбувався в готівковій формі безпосередньо продавцю, то цей факт не може бути підтверджений банківськими документами. Копію цього рахунка декларант надавав митному органу разом із митною декларацією та додатково для розгляду скарги та разом із новою МД - також і квитанцію про оплату від 05 грудня 2018 року (а.с.104-105). Зазначені документи підтверджують ціну, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар.

Крім того, відповідач ставить під сумнів митну вартість товару у зв’язку з тим, що не надано додаткових документів. Разом з тим, додаткові документи, зокрема, транспортні (перевізні), мають бути надані, якщо за умовами поставки покупець має нести витрати на транспортування, але вони не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Зі змісту частини другої статті 53 МК України випливає, що визначення конкретного переліку документів із зазначених у цій статті необхідне у кожному окремому випадку. Зокрема, у пункті 2 розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон Україна, затверджених наказом Держмитслужби України від 17 листопада 2005 року№1118, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за №1428/11708, визначено, що документами, які підтверджують право власності на транспортний засіб, є:

а) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо;

б) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-Фактур, інвойсів, інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно з формою відповідного бланка повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна транспортного засобу (ТЗ), його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім’я, по батькові особи, якій продано ТЗ;

в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ або відміткою про зняття ТЗ з обліку; документи контролю за доставкою ТЗ до митного органу призначення (далі - ДКД), оформлені в установленому порядку.

У даному випадку зовнішньоекономічний контракт між сторонами (фізичною особою та юридичною особою) не оформлявся, натомість продавець видав покупцю рахунок-фактуру. Інші умови поставки, ніж ті, що вказані у цьому документі, не визначені, про що митному органу з аналізу такого документа мало бути відомо.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п’ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п’ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов’язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням;

належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів від 10 листопада 2018 року, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено позивачем в день його передачі, при чому ціна у розмірі 6800 євро визначена з урахування ПДВ в розмірі 0 %); які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - компанією AHG Cars (Німеччина, місто Фульда) товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Судом встановлено, що страхування автомобіля не здійснювалося; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає. Наданий відповідачу страховий поліс підтверджує лише страхування відповідальності власника транспортного засобу перед третіми особами, а не страхування самого транспортного засобу. Тому вимога надати документи про вартість страхування автомобіля є необґрунтованою та за наведених умов не виконуваною, оскільки обов’язок застрахувати цей автомобіль у позивача був відсутній.

Також судом встановлено, що транспортування придбаного автомобіля (перевезення) не здійснювалося. На думку суду, витрати на транспортування та витрати, пов’язані із експлуатацію автомобіля, мають різний зміст. З пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що переданий йому продавцем автомобіль був заправлений, тому у нього відсутні документи, які б підтверджували витрати на придбання пального для експлуатації транспортного засобу до кордону. У зв’язку із цим додаткові витрати він не поніс.

Відтак, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов’язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов’язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв’язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... вартість – 8700 євро».

Як встановлено у судовому засіданні, така вартість взята відповідачем з електронного каталогу Schwacke, де вказані середні ціни на автомобілі у всіх європейських країнах (а.с.90-93). При цьому до уваги взято технічні характеристики за VIN-кодом WVWZZZAUZFP524940, а також покази одометра, зафіксовані актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06 грудня 2018 року №UA 209020/2018/50190. У свою чергу, наданий суду витяг має дату оцінки 31 січня 2019 року, у той час як спірне рішення прийняте 11 грудня 2018 року. До того ж, у цьому витягу міститься ціна продажу 8700 євро та ціна придбання 6750 євро, обидві із ПДВ. При прийнятті рішення використано вищу ціну із ПДВ. У той же час з наданих позивачем для митного оформлення документів, виданих продавцем, вбачається, що ОСОБА_2 придбав автомобіль без сплати ПДВ. Позивач також надав суду витяг з електронного каталогу Schwacke станом на 19 грудня 2018 року (на момент подання наступної МД разом із додатковими документами), де продажна ціна становить 8500 євро з ПДВ, а покупна (ринкова) вартість автомобіля Volkswagen Golf Variant 1.6 TDI Cup VIN-код WVWZZZAUZFP524940 - 6600 євро з ПДВ. Позивач же сплатив 6800 євро без ПДВ. Тобто, ринкова вартість автомобіля відповідної марки та моделі, що й у позивача, за каталогом є меншою, ніж сплачена та задекларована останнім.

Щодо можливості визначення відповідачем митної вартості за резервним методом на підставі електронного каталогу Schwacke, що ведеться німецькою мовою, то суд вважає за доцільне звернути увагу, що додатком 8 до ОСОБА_6 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року№1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник «SuperSCHWACKE» - Eurotax, Швейцарія. Разом з тим, ОСОБА_6 встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. ОСОБА_6 є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин. Проте у даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження відповідачем не здійснювалася. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу (актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06 грудня 2018 року №UA 209020/2018/50190 зафіксовано наявність пошкоджень та слідів експлуатації), що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту Schwacke, наданого відповідачем, після даних про «вартість продажу (Schwacke) з ПДВ» і «вартість покупки (Schwacke) з ПДВ» містить запис, безпосередній переклад якого свідчить «підлягає технічній перевірці (експертизі)». Однак оцінка Schwacke здійснена відповідачем без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля. Відповідач не довів, що інформація про реальний стан транспортного засобу була передана для оцінки за допомогою програмного продукту Schwacke.

Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2 обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 8700 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб'єкта.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн., що підтверджуються квитанцією від 08 січня 2019 року №0.0.1232228454.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.2, 36).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (30100, Хмельницька область, місто Нетішин, вулиця Михайлова, 18/46, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до ОСОБА_1 митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11 грудня 2018 року №UA205110/2018/001133/2.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці ДФС судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 20 березня 2019 року