Рішення № 80568162, 15.03.2019, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1276/18

Провадження №2/672/53/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 р. м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., прокурора Манилюка М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/1276/18 за позовом Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави до відповідачів, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821284800:02:035:0003), що розташована за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити, а саме: визнати недійсним наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 р. №22-13490-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821284800:02:035:0003), що розташована за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Також просить витребувати у ОСОБА_3 на користь держави вищевказану земельну ділянку.

В підтвердження своїх позовних вимог прокурор пояснив, що ОСОБА_2 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він вже раніше таким правом скористався і отримував у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації площею 2 га на території М"якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, що мало місце 11.11.2016 р.

Відповідач ОСОБА_2 подав на адресу суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю (а.с.66).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. На адресу суду подала відзив, в якому проти задоволення позову заперечила, вказує що спірну земельну ділянку набула правомірно, є добросовісним набувачем, а тому вона не може бути у неї витребувана. Крім того, вказує, що на даний час земельної ділянки із кадастровим номером 6821284800:02:035:0003 фізично не існує і дана обставина підтверджується інформацією, що міститься на Публічній кадастровій карті України (а.с.71-74).

Представник відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про слухання справи за її відсутності. Щодо позиції по суті спору, вказала, що підтримує раніше поданий відзив, де зазначено що відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки в їх діях немає жодних порушень чинного законодавства, оскільки відсутні бази даних, за якими б вони могли перевірити чи зверталась вже особа із заявами про отримання земельних ділянок раніше. Крім того, такого їх обов’язку законодавством не передбачено, а при поданні заяви особа вказує чи вона скористалась вже даним правом. В поданій заяві така інформація була відсутня (а.с.53-59).

Суд, заслухавши пояснення прокурора, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи із такого.

Судом об'єктивно встановлено, що згідно поданої заяви ОСОБА_2 21.03.2017 р. звернувся до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_2 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався (а.с.28).

Наказом ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27.04.2017 р. №22-7627-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об’єкта землеустрою: за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (6821284800:02:035:0003), орієнтовний розмір ділянки 2 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства (а.с.31).

Наказом ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 р. №22-13490-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821284800:02:035:0003 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (а.с.33).

В той же час, як вбачається із копії доданої заяви, 07.06.2016 р. ОСОБА_2 вже звертався до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів М"якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (а.с.21).

Наказом ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.07.2016 р. №22-19524-СГ передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об’єкта землеустрою: за межами населених пунктів М"якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (6821284800:02:035:0003), розмір ділянки 2 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства (а.с.25).

Як вбачається із долученої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 дійсно будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_3 (а.с.17-20).

Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання недійсним наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 р. №22-13490-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821284800:02:035:0003), суд приходить до висновку про її обгрунтованість виходячи із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Отже, станом на 22.06.2017 р. (набуття у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6821284800:02:035:0003) ОСОБА_2 вже набув у власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822481800:09:003:0019, а отже скористався своїм правом, передбаченим ст.116 ЗК України повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

П. (г) ч.3 ст.152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування у ОСОБА_3 на користь держави земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6821284800:02:035:0003, суд приходить до висновку про неможливість її задоволення виходячи із такого.

Відповідно до відомостей, які містяться у Публічній кадастровій карті України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6821281300:03:012:0013 – відсутні.

Про дані обставини вказувала і сама відповідач ОСОБА_3 при подані відзиву на даний позов.

Суд вважає такі докази достатніми в силу положень ст.80, ч.3 ст.82 ЦПК України.

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст.177 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.181 ЦПК України, до нерухомий речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).

Отже, захист цивільних прав може мати місце лише стосовно реально існуючого майна (яке можливо ідентифікувати) чи майнових прав.

У відповідності до положень ст.16 ЗУ "Про Державний земельний кадастр":

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Отже, кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Зважаючи на важливість застосування кадастрового номеру для однозначної ідентифікації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, а також у зв’язку із неприпустимістю прийняття органами влади рішень щодо земельних ділянок без їх належної персоніфікації як об’єктів цивільних правовідносин, ч.5 ст.16 ЗУ "Про Державний земельний кадастр" встановлює правило обов’язковості зазначення у рішеннях органів державної влади кадастрових номерів відповідних ділянок.

Рішення органів влади, що прийняті із порушенням цієї норми, слід розглядати як нікчемні та такі, що не матимуть правових наслідків.

Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2011 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення державного земельного кадастру».

Відповідно до п.п.135-136 Порядку, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі коли відомості вносяться до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості вносяться до відповідної Поземельної книги після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

У разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку (в разі її поділу чи об’єднання з іншою земельною ділянкою), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга була відкрита та закрита, або відомостей про земельну ділянку, що набули статусу архівних відповідно до пункту 138 цього Порядку, такі відомості вносяться до Поземельної книги відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку на підставі відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку із статусом архівних.

п.136. Відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об'єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:

1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об'єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку…

Отже, кадастровий номер земельної ділянки виконую функцію її ідентифікатора – унікальної ознаки, яка служить для виокремлення ділянки та її атрибутів у реєстрах, базах даних, інформаційних системах тощо.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер. При цьому попередній кадастровий номер отримує статус архівного і в подальшому не використовується.

Виходячи із даних положень і положень ч.7 ст.16 ЗУ "Про Державний земельний кадастр", скасовані кадастрові номери земельних ділянок не повинні використовуватися повторно і мають отримати статус архівних. Це необхідно для уникнення плутанини під час ведення державної реєстрації земельних ділянок та однозначної ідентифікації, в тому числі, земельних ділянок, реєстрація яких була скасована і які зникли як об’єкти цивільних правовідносин.

За таких обставин, суд не вправі витребовувати земельну ділянку, якої не існує на час розгляду справи судом, як об’єкта цивільних прав, оскільки ідентифікувати її неможливо, що саме по собі призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суду, в порушення положень ч.1 ст.81 ЦПК України щодо обов’язку доказування стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не було надано будь-яких доказів прокурором з того приводу яка доля земельної ділянки, що витребовується, чому вона відсутня на даний час у кадастровій карті, хто залишається на даний час її власником тощо… Відсутність таких відомостей перешкоджає суду повно та об’єктивно розглянути позовні вимоги в цій частині.

Судом роз’яснювалось право прокурору щодо можливості зміни позовних вимог, однак цього останнім зроблено не було.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави є мотивованим, зважаючи на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних підрозділів щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем у справі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.

Також суд не погоджується з позицією прокурора щодо можливості солідарного стягнення судових витрат, оскільки нормами ЦПК України такого порядку розподілу судових витрат не передбачено.

За таких обставин, судові витрати підлягають пропорційному розподілу відповідно до частини задоволених позовних вимог в порядку, передбаченому ч.1,2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 р. №22-13490-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821284800:02:035:0003), що розташована за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір в сумі по 881 грн. 00 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області, код ЄДРПОУ 02911102, інд.32000, вул. Грушевського 80 м. Городок, Хмельницької області.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479 інд.29016, вул. Інститутська 4/1 м. Хмельницький.

Відповідач: ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 інд. 31510, вул. Сонячна 3 с. Волосівці Летичівського району Хмельницької області.

Відповідач: ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2 інд.29000, вул. Селекційна 86 м. Хмельницький.

Повний текст рішення суду виготовлено 20.03.2019 р.

Суддя: