Рішення № 80566273, 20.03.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2019 рокуСправа №451/59/18 Провадження № 2/451/171/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

з участю: секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові цивільну справу №451/59/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що 19 жовтня 1998 року в селищі Лопатин Радехівського району Львівської області помер ОСОБА_3. Внаслідок смерті відкрилася спадщина. До складу спадкового майна, окрім іншого, входило право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства “Кустин” розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в с. Кустин, Радехівського району Львівської області. За життя спадкодавець особитого розпорядження на випадок своєї смерті заповіту не зробив. Не було дане майно також і об’єктом спадкового договору. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину своєчасно та належним чином шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном є ОСОБА_1. Проте, нотаріус відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно по причині відсутності у позивача відповідного правовстановлюючого документу на нерухоме майно. За таких обставин у позивача не залишається іншого дієвого виходу з ситуації, що наразі склалася, інакше як звернутися до суду з даним позовом з метою захисту свого невизнаного майнового права. Просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті 19 жовтня 1998 року ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства "Кустин" розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі(на місцевості), що знаходиться в с.Кустин Радехівського району Львівської області.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на підставі доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги (а.с.48).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Радехівського району, скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, клопотав про розгляд справи за його відсутності (а.с.47).

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206,207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд робить висновки про можливість ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ОСОБА_3, помер 19 жовтня 1998 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СГ № 207911 (а.с.5).

Із сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0113788 від 24 вересня 1996 року вбачається, що ОСОБА_3, належить право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства "Кустин" розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в с. Кустин, Радехівського району Львівської області (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про шлюб, серії І-СГ № 303730 від 24 травня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 06 серпня 1977 року про що 06 серпня 1977 року складено актовий запис № 07. В результаті реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_4 було змінено на “Маковську” (а.с.7).

Із довідки ОСОБА_2 сільської ради Радехівського району №1002 від 21.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 постійно по день смерті(19.10.1998 р.) проживав і був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Виконкомом сільської ради від імені померлого заповіт не посвідчувався (а.с.9).

Із довідки ОСОБА_2 сільської ради Радехівського району № 1003 від 21.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 постійно по день смерті(19.10.1998 р.) проживав і був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дружиною ОСОБА_1, тещею ОСОБА_5 (а.с.8).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя набув право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства "Кустин" розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в с. Кустин, Радехівського району Львівської області.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Перешкодою в реалізації позивача його законних прав та інтересів, є те, що він позбавлений у позасудовому порядку оформити спадщину, після смерті ОСОБА_3, оскільки відсутній оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.

Узагальнюючи вищенаведене,оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що у позивача немає іншого способу захисту порушених прав, суд робить висновки, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,247, 200,206,258-259,263-265 ЦПК України,суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті 19 жовтня 1998 року ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного підприємства «Кустин», розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована в с.Куликів Радехівського району Львівської області, шляхом фактичного вступу в володіння та управління спадковим майном.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Радехівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), жительки с.Батиїв судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

ГоловуючийОСОБА_6

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 20.03.2019 року.