Вирок № 80566088, 19.03.2019, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2404/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Бакай І. А.

за участі:секретаря судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам’янка-Бузька обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018140220000427 від 13.09.2018 стосовно

ОСОБА_2, 22 квітня

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уроджнця с.Велике Колодно, Кам'янка - Бузького району,

Львівської області, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, військовозобов'язаного, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, Кам'янка - Бузького району, Львівської області, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю

сторони обвинувачення–прокурора: ОСОБА_3

представника потерпілого: ОСОБА_4

потерпілої: ОСОБА_5, ОСОБА_6

сторони захисту – адвоката: ОСОБА_7

обвинуваченого: ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 12 вересня 2018 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки ”Volkswagen Passat” д.н.з. ЕТМ К067, польської реєстрації, та рухаючись ним по автодорозі сполученням Львів - Луцьк, зі сторони м. Львова у напрямку м. Луцька, яка проходила через територію Кам'янка - Бузького району Львівської області, при проїзді її прямої ділянки на 21 км. + 230 м. та автобусної зупинки, що була розташована з правої сторони по напрямку його руху, біля с. Сапіжанка та с. Дернів, Кам'янка - Бузького району Львівської області, порушив вимоги Р.1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів ”безпечна швидкість”, ”дорожні умови” та ”дорожня обстановка”); Р.2 п.п. 2.3 б), д); Р.11 п. 11.2; Р.12 п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4; Р. 13 п. 13.1; Р.19 п.19.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та її зміни, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та безпечно керувати ним, при наближені до автобусної зупинки, яка знаходилася праворуч, по ходу його руху, не вибрав безпечного бокового інтервалу від правого борта керованого ним транспортного засобу, до бордюрного каменя, що позначав межі заїзду і виїзду із вищевказаної автобусної зупинки, з моменту зміни дорожньої обстановки, яка полягала у погіршені видимості проїзної частини дороги в напрямку його руху, не вибрав правильних прийомів керування, застосував екстрене гальмування, і як наслідок, без причин технічного характеру, втратив контроль над рухом автомобіля та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді бордюрного каменя, що позначав межі заїзду і виїзду автобусної зупинки, внаслідок чого перекинувся, в результаті чого пасажири автомобіля марки ”Volkswagen Passat” д.н.з. ЕТМ К067, польської реєстрації: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_10 також отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у лікувальному закладі.

Внаслідок порушення водієм, ОСОБА_2, Правил безпеки дорожнього руху України: ОСОБА_9, отримала забій м'яких тканин у вигляді синців, саден та ран, ЗЧМТ, струс головного мозку, що міг виникнути незадовго до госпіталізації по механізму удару та відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров'я; ОСОБА_8 отримала забій м'яких тканин у вигляді синців та саден, ЗЧМТ, струс головного мозку, що міг виникнути незадовго до госпіталізації по механізму удару та відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров'я; ОСОБА_5 отримала забій головного мозку важкого ступення, ускладнений коматозним станом, перелом кісток склепіння та основи черепа, лицевого скелету - лобної кістки із зміщенням фрагментів в порожнину черепа, решітчастої та основної кісток, стінок гайморової пазухи верхньої щелепи, лівої виличної кістки, кісток носа, закритий перелом лівої променевої кістки, забій легенів, підкапсулярна гематома селезінки, синці, які утворилися від контактів з тупими твердими предметами лобно - лицевої частини голови, лівого передпліччя, грудної клітки та живота, могли бути причинені 12.09.2018 р., від удару до частин салону автомобіля під час ДТП та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння; ОСОБА_10 отримала поєднану травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, лицевого скелета, шийних та грудних хребців, забою головного мозку важкого ступеня з ураженням базально -стовбурового відділу, яка ускладнилась аспіраційним синдромом, гнійним запаленням легенів, набряком - набуханням головного мозку, могли бути причинені 12.09.2018 р., від удару до частин салону автомобіля під час ДТП та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння, які в подальшому призвели до її смерті.

Суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Показав, що 12.09.2018 року ввечері він відпочивав з дівчатами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 Біля 22 год. вони вирішили на його автомобілі поїхати на каву на автозаправку, що знаходиться в с.Дернів. Видимість дороги була поганою. Він виїхав на бордюр і автомобіль перевернувся. Обставин аварії він не пригадує, оскільки втратив свідомість. Визнає, що саме порушення ним правил дорожнього руху стало причиною дорожньо- транспорної пригоди. Щиро кається у вчиненому та просить суд його суворо не карати. Не заперечив щодо розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 та призвели до смерті потерпілої ОСОБА_10 доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, примирення з потерпілими.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом’якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він виключно позитивно характеризується за місцем проживання, приймав участь у антитерористичній операції та у складі Об"єднаних Сил, позитивну службову характеристику, його молодий вік, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, думку потерпілих, які просять останнього суворо не карати та звільнити такого від відбування покарання з випробуванням, претензій матеріального та морального характеру до обвинувавеного не мають, оскільки мають такі до страхової компанії ПрАТ "СК "Євроінс Україна", у якій була застрахована відповідальність ОСОБА_2, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст.286 КК України у межах санкції цієї частини та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання. Тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням окремих обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті“, у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. Враховуючи обставини справи, думку потерпілих, суд вважає за необхідне позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Судовими витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на залучення експертів, які склали в загальному 14824 грн. 40 коп., оскільки такі здійсненні на отримання висновків експертиз, що лягли в основу обвинувачення, а тому такі підлягають стягненню з обвинуваченого (одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, Код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014).

Керуючись ст. ст. 124, 349, 368, 370, 371, 373-375 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного призначеного судом покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані з залученням експертів 14824 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 40 коп. одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова Код ЄДРПОУ 38007594 р/р 31111115700003 МФО 825014.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Кам’янка-Бузький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Бакай І.А.