Ухвала суду № 80565631, 11.03.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1488/19

Провадження № 2/461/613/19

У Х В А Л А

11.03.2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області, Львівської міської ради, Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання звільнити нежитлові приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся в суд із цивільним позовом до Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області, Львівської міської ради, Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради з наступними вимогами:

1.визнати незаконною Ухвалу № 3690 Львівської міської ради «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №188» в частині пункту 1 підпунктів 1.1. та 1.2. про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №188 комунальної форми власності на вул. Сміливих, 26 у м. Львові у нежитлових приміщеннях загальною площею 886,4 кв. м, у тому числі: 1.1. Першого поверху під індексами 1-28 площею 442,2 кв. м., 1.2. Другого поверху під індексами 77- 101 площею 442,2 кв.м.;

2.зобов'язати Комунальну установу закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради (ЄДРПОУ 42306733, місцезнаходження: 79044, Львів, вул. Сміливих, буд. 26) звільнити нежитлові приміщення на вул. Сміливих, 26 у м. Львові загальною площею 886,4 кв. м, у тому числі: першого поверху під індексами 1-28 площею 442,2 кв. м., та другого поверху під індексами 77-101 площею 442,2 кв. м.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд Франківського районного суду м. Львова, виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику про захист права власності та інших речових прав» до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, іпотеки, тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з позову і матеріалів, що до нього додані, даний спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення на вул. Сміливих, 26 у м. Львові, що розташоване на території Франківського району міста Львова.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що враховуючи звернення позивача до суду з порушенням правил виключної підсудності, провадження у справі не може бути відкрито в даному суді, а справа підлягає направленню за підсудністю.

Приймаючи до уваги те, що позивачем пред’явлено позов про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення, для якого положеннями ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, за місцем знаходження майна або його основної частини, при цьому нерухоме майно – нежитлове приміщення на вул. Сміливих, 26 у м. Львові, знаходиться на території Франківського району міста Львова, тому, дана справа підлягає передачі за підсудністю до Франківського районного суду міста Львова.

Спори між судами про підсудність, згідно ст.32 ЦПК України, не допускаються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 ч.1, ч.3 ст.31, ст.ст. 30, 32, 187 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області, Львівської міської ради, Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання звільнити нежитлові приміщення – передати за підсудністю на розгляд Франківського районного суду міста Львова (адреса: 79044, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 69).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Волоско І.Р.