Ухвала суду № 80565208, 20.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3002/19 2/335/1470/2019

20 березня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И В:

18.03.2019 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.

Позивач при зверненні до суду з позовом, посилаючись на те, що позивач є ветераном війни, перебуває у скрутному матеріальному становище, просить звільнити його від сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір».

Так відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналогічну норму містить і ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом наведених правових норм єдиною підставою звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони. В законі не вказано, який саме майновий стан мається на увазі. Однак, логічно, що питання про звільнення від сплати судового збору постає у разі, коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обов'язку. Іншими словами, суд вправі постановити ухвалу про звільнення від його сплати, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони і остання повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що визначення майнового стану як такого, що дає підстави для звільнення від сплати судового збору є оціночним, тому потребує доказування перед судом і обґрунтування пов'язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або труднощі з оплатою судового збору у розмірах і в строки, встановлені законом, покладається на заінтересовану сторону.

Норма ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» кореспондується з ч .1 ст. 8 вказаного закону, де перераховано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, а тому, відповідно й звільнити від його сплати.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Враховуючи розмір судового збору в даній категорії справ, а також те, що заявник за своїм організаційно-правовим статусом до зазначених осіб у ч. 1 ст.8 Закону України» про судовий збір» не відноситься, а також відсутність достатніх доказів, які підтверджують дійсний майновий стан заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору.

З огляду на викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (в редакції від 15.12.2017 року) з 01 січня 2019 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 764,80 гривень.

Враховуючи вимоги ст. 177 ЦПК України, вважаю, що заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору в сумі 764,80 грн. згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу позовної заяви є: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс./22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ): 38025409; Номер рахунку отримувача: 31216206008007.

Окрім того, суд звертає увагу позивача, що письмові докази, відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, повинні бути подані в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом, тобто копій долучені позивачем до позову мають бути засвідчені належним чином.

Разом із тим, до позовної заяви позивач додав копії документів, які не посвідчені належним чином, відсутня дата посвідчення цих копій.

До того ж, ст. 177 ЦПК України передбачає, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

Позивачем до позовної заяви про визнання договору дарування недійсним не додано копію (або оригінал) оспорюваного договору та одночасно подано клопотання про витребування договору дарування від 28.10.2005 року у ОСОБА_3 та у Третьої Запорізької державної нотаріальної контори.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У порушення п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні не зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання такого доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Так, до клопотання позивача не додано жодного доказу, що існують будь-які перешкоди у поданні витребуваних ним доказів, при тому, що позивач є стороною оспорюваного договору і має можливість в порядку ст. 53 Закону України «Про нотаріат» отримати дублікат оспорюваного договору в нотаріальній конторі або державному нотаріальному архіві.

Враховуючи наведене, вважаю, що вказане клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Отже, позивач у відповідності до вимог ч.5 ст.177 ЦПК України повинен подати до суду копію (або оригінал) оспорюваного договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування, яке відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню буз руху з наданням строку для усунення недоліків.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позову до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,– відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, залишити без руху.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про витребування доказів, відмовити.

Надати позивачу строк - десять днів з моменту отримання копії ухвали суду для надання суду оновленої позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст. ст. 175,177 ЦПК України та її копій відповідно до кількості учасників справи та оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 764,80 грн.

Роз’яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута заявнику.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 та її представнику ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В. Апаллонова