Ухвала суду № 80565004, 15.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.03.2019

Справа № 320/2077/19

(1-кс/320/1415/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» березня 2019 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Калугіна І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши в кримінальному провадженні № 12019080140000706 клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

17 грудня 2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю прокурора – Савон А.С.,

слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_3,

захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09 березня 2019 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу палацу культури ім. Т. Шевченко, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пл. Перемоги, буд. 4, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановленою слідством особою, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, керуючись корисливими мотивами, застосувавши насильство та погрозу насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи яка зазнала нападу, а саме невстановлена слідством особа, утримуючи потерпілого ОСОБА_5 невстановленим слідством предметом за шию ззаду та нанісши удар потерпілому під ліве коліно ззаду, від чого потерпілий ОСОБА_5 став навколішки, погрожуючи застосуванням насильства, яка є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого подолав опір останнього.

Після чого, ОСОБА_3, продовжуючи спільні злочинні дії, та скориставшись тим, що невстановлена слідством особа утримує потерпілого ОСОБА_5, опір якого було подолано, заволодів майном потерпілого, що знаходилось у кишенях, а саме:

- грошовими коштами у розмірі 12 000 гривень, купюрами номіналом 500 гривень;

- мобільним телфоном марки «OUKITEL», модель «K6000 Plus», в корпусі чорного кольору, імей 1: 359313080603917, імей 2: 359313080603925, вартістю 4000 гривень, в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, абонентський номер якої 097-47-57-872, на рахунку якої грошові кошти були відсутні, екран якого було вкрито захисною плівкою, яка не становить для потерпілого майнової цінності, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 16020 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 об’єктивно підозрюється в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я особи, що зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

-показаннями потерпілого ОСОБА_5

-пред’явленням особи для впізнання потерпілому ОСОБА_5

-показаннями свідка ОСОБА_6

-пред’явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_6

-показаннями свідка ОСОБА_7

-пред’явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_7

-допитом свідка ОСОБА_8

-допитом свідка ОСОБА_9

-довідкою з ломбарду ПТ «Климчук і компанія «Ломбард Капитал».

15 березня 2019 року о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я особи, що зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_3, будучи особою, раніше засудженою за скоєння тяжкого умисного корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, під час випробувального строку на шлях виправлення не став, вчинивши новий умисний тяжкий корисливий злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Крім того, ОСОБА_3 ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та не має стійких соціальних зв’язків. Враховуючи відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також враховуючи особистість підозрюваного, який повторно, умисно скоїв новий тяжкий корисливий злочин, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши інші кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_3 може:

1)вчинити інше кримінальне правопорушення.

2)незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Слідчий вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов’язується не відлучатися з постійного місця проживання. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та покарання, яке за нього передбачене, а також враховуючи особистість підозрюваного, який повторно умисно вчинив новий тяжкий корисливий злочин, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 зможе продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, та перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. А тому, обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Враховуючи відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України – неможливе.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 ніде не працює, тобто не має постійного джерела доходу, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави – неможливе.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою, тому слідчий звернувся із даним клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід, а саме домашній арешт. На обґрунтування заяви зазначили, що підозрюваний постійно проживає за однією адресою разом із матір’ю та бабусею, якій належить дане помешкання, тобто має міцні соціальні зв’язки. Крім того, намірів щодо ухилення від органів досудового слідства та суду не має, про що свідчить те, що підозрюваний самостійно прибув до суду для розгляду даного клопотання.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання, підозрюваного та його захисника, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному 15 березня 2019 року о 09 годині 00 хвилин.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України, що підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_5, пред’явленням особи для впізнання потерпілому ОСОБА_5, показаннями свідка ОСОБА_6, пред’явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_6, показаннями свідка ОСОБА_7, пред’явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_7, допитом свідка ОСОБА_8, допитом свідка ОСОБА_9, довідкою з ломбарду ПТ «Климчук і компанія «Ломбард Капитал».

Оцінюючи вагомість цих доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 pоку, в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», «при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під вартою може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів», та за наявності доказів, наданих органами досудового розслідування, слідчий суддя вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

Також, стосовно ризику впливу на свідків, то згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим у клопотанні не наведено переконливих доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що всі перелічені у клопотанні ризики, є підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою. Не міститься таких доказів і у доданих до клопотання матеріалах, не в повній мірі обґрунтована думка про те, що інші запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_3 його процесуальних обов’язків.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_3, будучи особою, раніше засудженою за скоєння тяжкого умисного корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, під час випробувального строку на шлях виправлення не став, вчинивши новий умисний тяжкий корисливий злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, в теперішній час не працевлаштований, однак ОСОБА_3 характеризується за місцем проживання позитивно, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв’язки, проживає разом з матір’ю та бабусею, яка є власницею житлового приміщення, намірів, що перешкоджання досудовому розслідуванню та суду не має, про що свідчить те, що він самостійно прибув до суду для розгляду вказаного клопотання. Суд також враховує репутацію підозрюваного ОСОБА_3, який як вбачається з відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України в розшуку не перебував, а отже раніше від слідства та суду не ухилявся.

При цьому слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

З врахуванням вищевикладеного, в т.ч. відомостей про особу підозрюваного, у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, наведеним слідчим в клопотанні можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме: запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ст.194 КПК України.

На думку слідчого судді зазначений запобіжний захід буде достатньою гарантією для виконання підозрюваним ОСОБА_10 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 195, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1, строком до двох місяців, без використання електронних засобів контролю.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді з 15 березня 2019 року по 14 травня 2019 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, такі обов’язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_3.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Калугіна І.О.