Ухвала суду № 80564765, 19.03.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 204/5403/18

Провадження № 2/317/143/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря Ігнатченко Ю.О.,

представників позивача адвоката ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3 у цивільній справі № 204/5403/18 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ПП «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року частково задоволено заяву представника ПП «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_5 – ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/5403/18 за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Вказаною ухвалою суду, крім іншого, накладено заборону на відчуження всього рухомого та нерухомого майна відповідача ОСОБА_3 в межах ціни позову – 831091,30 грн.

26.02.2019 до суду від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову. У вказаній заяві представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 просить суд скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, що мешкає за адресою: 03115, АДРЕСА_1.

Заяву обґрунтовано тим, що позивач пред’являє вимоги у зв’язку із ДТП, яка мала місце 07.11.2017 на автодорозі Н-08 Бориспіль-Запоріжжя, 458 км + 500 м, за участю автомобіля Great Wall, держномер АА7819ІО, під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля Hyundai Santa Fe, держномер АЕ8447АА, під керуванням ОСОБА_5 Винним у скоєнні ДТП рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі про адміністративне правопорушення № 367/1762/18 визнаний водій ОСОБА_6, який під час ДТП використовував автомобіль на законних підставах. Однак, за ініціативою позивача, суд наклав арешт на майно формального власника, відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля – ОСОБА_3, хоча автомобілем на законних підставах володів ОСОБА_6, який користувався ним на момент ДТП.

Представник відповідача вважає, що розмір відшкодування, яке позивач просить стягнути з відповідачів є необґрунтованим та безпідставним, оскільки суперечить наданому ним звіту оцінювача. Крім того, адвокат ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до ДТП та спричинення шкоди позивачеві у будь-якому розмірі та не володів автомобілем, причетним до ДТП. Відповідно до законодавства, відповідальність несе не власник, а володілець.

У зв’язку з вищевикладеним, представник відповідача вважає, що наявні всі підстави для скасувати заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 не з’явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив заяву про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3 розглядати без його участі та без участі відповідачів.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3

Представник позивача – адвокат ОСОБА_1 надала суду відзив на заяву про скасування заходів забезпечення позову, в якому зазначено, що вказану заяву фактично вже вирішено Запорізьким апеляційним судом під час перегляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 02.10.2018 про забезпечення позову. Просить суд під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову врахувати постанову Запорізького апеляційного суду від 15.01.2019. Зауважила на обґрунтованості розміру позовних вимог та зазначила, що автомобіль Great Wall, держномер АА7819ІО, який є засобом вчинення правопорушення, на даний час відчужений його власником – ОСОБА_3, якому раніше він належав на підставі Свідоцтва про право власності на автотранспорт.

Розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз’яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно зі ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов’язаний подавати суду докази.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, не заслуговують на увагу доводи заяви про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3 про необґрунтованість та безпідставність розміру відшкодування, яке позивач просить стягнути з відповідачів, а також твердження про те, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до ДТП та спричинення шкоди.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір і відмова в забезпеченні позову призведе до можливості розпорядження відповідачем ОСОБА_3 належним йому майном ще до вирішення спору судом, і тому є реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Адвокат ОСОБА_4 не довів, яким чином порушуються права ОСОБА_3 встановленою забороною на відчуження майна в межах ціни позову.

Оскільки від визначення вартості майна може залежати питання виконання судового рішення, то це питання не може вирішуватися на стадії забезпечення позову.

Згідно з ч. 1, 4 , 5 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

З огляду на викладене та враховуючи характер заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає, що скасування заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення заявленого позову.

Крім того, слід звернути увагу, що ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року накладено заборону на відчуження всього рухомого та нерухомого майна відповідача ОСОБА_3, проте представник відповідача просить скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна, що є зовсім іншим видом забезпечення позову.

Відповідно до п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, крім іншого, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

З мотивів, викладених вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 80, 149-150, 158, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_3 у цивільній справі № 204/5403/18 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судові рішення оскаржуються до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Повний текст ухвали складено 19.03.2019

Суддя С.В. Яркіна