Рішення № 80564164, 14.03.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3630/18

Провадження № 2/309/855/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

при секретарі: Соймик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 до Боронявської сільської ради, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Боронявської сільської ради, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 03.03.2017 року померла її матір ОСОБА_3, а 07.06.1997 року помер батько ОСОБА_4 (ОСОБА_5). Після матері залишилося майно, яке вона заповідала їй відповідно до заповіту від 05.05.2000 року посвідченого Боронявською сільською радою. Звернувшись до нотаріуса щодо успадкування майна за померлою матір’ю їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів. На житловий будинок , що розташований за адресою Хустський район, с. Бороняво, вул. Крайня 5 «А» було надано нотаріусу погоджену всіма необхідними службами декларацію про готовність об’єкту, але як виявилося, вона не може слугувати правовстановлюючим документом на будинок. Мамою позивача було побудовано житловий будинок за номером 5 «А» загальною 193, 2 кв.м., який розміщений на території однієї і тієї ж земельної ділянки, на якій розміщено інший житловий будинок під номером 5, площею 45, 5 кв.м., але за життя вона не реалізувала своє право на реєстрацію оскільки важко захворіла, внаслідок чого померла Згідно записів погосподарської книги сільської ради, головою дворогосподарства є померла мати. В даному житловому будинку як на день смерті матері так і на даний час проживає вона разом із своїм сином. Просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок, що розташований за адресою: с. Бороняво, вул.. Крайня №5 «А» Хустського району.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, подала суду заяву провести розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Боронявської сільської ради в судове засідання не з’явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають, не заперечують проти їх задоволення.

Третя особа – приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надіславши суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на судовий захист гарантується також і статтею 55 Конституції України.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст.1217,1223 ЦК України,спадкування здійснюється за законом або заповітом,право на спадкування мають особи,які визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту,визнання його недійсним,неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом,а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини,право на спадкування за законом одержують особи,визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що після смерті матері позивача ОСОБА_3 , яка померла 03.03.2017 р. відкрилася спадщина на житловий будинок № 5 по вул.. Крайня в с. Бороняво Хустського району Закарпатської області та на земельну ділянку площею 0,2488 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд, яка розташована по вул.. Крайня № 5 в с. Бороняво Хустського району Закарпатської області.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.08.2018 р. позивач є власником житлового будинку № 5 по вул.. Крайня в с. Бороняво Хустського району Закарпатської області та на земельної ділянки площею 0,2488 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд, яка також розташована по вул.. Крайня № 5 в с. Бороняво Хустського району Закарпатської області ( а.с.11.12).

Також у судовому засіданні встановлено, що за час життя мати позивача ОСОБА_3 відповідно до дозволу на право виконання будівельних робіт, який виданий головним архітектором Хустського району Закарпатської області 11.09.2003 р. № 19/03 отримала дозвіл на право виконання будівельних робіт по будівництву будинку господарським способом площею 193,2 кв.м.

Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації № ЗК 142143490433 від 16.12.2014 р. , яка видана померлій ОСОБА_3 стверджується факт закінчення будівництва житлового будинку ( а.с.13-19).

Відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до розяснень, викладених в абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 і та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Враховуючи наведене, а також те, що в судовому засіданні не встановлено даних, які б заперечували факт права власності у ОСОБА_3 на спадкове майно, а також не встановлено інших осіб які б мали право на спадкове майно або які б претендували на це право, окрім ОСОБА_1 суд приходить до переконання про достатність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок в с.Бороняво, вул..Крайня №5 А, Хустського району.

Керуючись вимогами ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України та ст.ст. 392, 1225, 1296 ЦК України, ст. 125 ЗК України, с у д –

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія паспорту ВО231329, мешканкою с.Бороняво, вул..Крайня №5 , Хустського району, Закарпатської області, право власності в порядку спадкування на житловий будинок, що розташований в с.Стеблівка, вул..Крайня №5 «А», що належав ОСОБА_3, яка померла 03.03.2017 року.

Рішення може бути оскаржене через Хустський районний суд до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 березня 2019 року.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: ОСОБА_6

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_6