Ухвала суду № 80564051, 20.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2963/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря Бота О.І.,

прокурора Губаль О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070030004084 від 22.12.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

15.03.2019 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070030004084 від 22.12.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою судді від 18.03.2019 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване, зокрема, тим, що ризики, які були встановлені в ході досудового розслідування не зникли, продовжують існувати, жоден із альтернативних запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

У судовому засіданні захисник заперечував проти заявленого клопотання. Просив розглянути можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

18.02.2019 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А. у справі № 308/14895/18 відносно ОСОБА_1 продовжено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якої закінчується 22.03.2019 року.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України., а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства) що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Приймаючи до уваги те, що судовий розгляд щодо обвинуваченого ОСОБА_1 триває, підстав для зміни чи скасування обраного ухвалою слідчого судді від 18.02.2019 року запобіжного заходу не має, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину,тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні та впливати на інших учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зникли. Стороною захисту не спростована наявність вказаних ризиків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Також, оцінюючи в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 27, 314-316, 369-372, 392 КПК України,суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обрати відносно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України– запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду кримінального провадження, але не більше ніж на 60 днів - до 18 травня 2019 року включно, без можливості внесення застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору і надіслати начальнику відділу Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань№9».

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгордського

міськрайонного суду ОСОБА_3