Вирок № 80563295, 14.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/898/18

1-кп/242/137/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Пономарьова С.О., захисника Старик А.О., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Горлівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, раніше судимого 06.11.2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 29.10.2014 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, 24.05.2017 року звільнений від відбування покарання за ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.05.2017 року умовно - достроково, невідбутий строк 1 рік 1 місяць 8 днів, який зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, раніше судимого 01.08.2018 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, 13.11.2018 року покарання відбуто, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2018 року приблизно о 06 годині 00 хвилин у ОСОБА_2, який зайшов в перший під'їзд будинку № 21 по вулиці Гоголя в місті Селидове Донецької області та на майданчику між другим та третім поверхом побачив двоє дитячих санок, раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії невідомі оточуючим, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу викрав двоє дитячих санок, що належать ОСОБА_4, вартістю 236,00 та 220,50 гривень, з викраденим майном місце злочину залишив, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 456 гривень 50 копійок.

Крім того, 06.02.2018 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходився за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_4 де вони разом вживали спиртні напої. Після того, як спиртні напої скінчились, ОСОБА_2 вказану адресу залишив та вирішив піти до нежитлового під'їзду № 1 будинку № 11 по вулиці Карла Маркса в місті Селидове Донецької області з метою відшукування металобрухту. Підійшовши до вказаного будинку, ОСОБА_2, пройшовши через отвір в стіні, опинився у середині під'їзду, де перебуваючи на першому поверсі, побачив на навісах в дверному отворі металеві двері. В цей час у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих дверей, котрі знаходились на першому поверсі на навісах залізної рами дверного отвору, та які належать ОСББ «Карла Маркса 11». ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії невідомі оточуючим, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу викрав вищевказані металеві двері, що належать ОСББ «Карла Маркса 11», які виготовлені з чорного металу загальною вагою 89 кілограмів 700 грамів вартістю 654 гривні 81 коп., після чого залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСББ «Карла Маркса 11» матеріальну шкоду на загальну суму 654 гривні 81 коп.

Крім того, 07 лютого 2018 року в період часу з 11 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись на території Центальної площі в м. Селидове, вживав спиртні напої разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В процесі розпиття спиртних напоїв ОСОБА_6 почав хизуватися належним йому цифровим фотоапаратом торгівельної марки «Canon» моделі «PowerShot А 470», який знаходився у поліетиленовому пакеті на лавці біля ОСОБА_6 В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме цифрового фотоапарата торгівельної марки «Canon» моделі «PowerShot А 470». Дочекавшись, коли ОСОБА_6 відійде по своїх справах та залише пакет з майном без нагляду, ОСОБА_2, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії невідомі оточуючим, таємно, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, з корисливою метою, викрав цифровий фотоапарат торгівельної марки «Canon» моделі «PowerShot А 470», сірого кольору, вартістю 337 гривні 50 коп., що належить ОСОБА_6, та місце вчинення злочину залишив, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 337 гривні 50 копійок.

Крім того, 10.07.2018 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись біля пам'ятника «Козаки» за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Берегова, разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, попросив у ОСОБА_7 мобільний телефон останнього для здійснення дзвінка. Але ОСОБА_7 не дав ОСОБА_2 мобільний телефон для здійснення дзвінка. ОСОБА_2 побачив мобільний телефон марки «Samsung» моделі «С3322і» у ОСОБА_8, в цей момент у ОСОБА_2 раптово виник умисел на заволодіння мобільним телефоном, що належить ОСОБА_8, шляхом зловживання довірою. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння мобільним телефоном марки «Samsung» моделі «С3322і» шляхом зловживання довірою, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_8 з проханням дати йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «С3322і»» немов би для здійснення дзвінка, обіцяючи повернути мобільний телефон, але завідомо не збираючись цього робити. Після того, як ОСОБА_8 передала мобільний телефон ОСОБА_2, він став імітувати дзвінок іншому абоненту та відійшов в іншу сторону, нібито розмовляти, запевнивши ОСОБА_8, що поверне телефон після розмови, і таким чином умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном марки «Samsung» моделі «С3322і» вартістю 252 гривні 83 коп., який належить ОСОБА_8 та після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 252 гривні 83 коп.

Крім того, 11 серпня 2018 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов в гості до ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, де вони удвох почали розпивати спиртні напої та спілкуватися між собою. В ході розмови ОСОБА_2 запропонував вчинити крадіжку металевої труби, яку побачив незадовго до цього за адресою: АДРЕСА_5, на що ОСОБА_3 погодився. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 з метою вчинення крадіжки направилися на вищевказану адресу.

11.08.2018 року приблизно у період часу з 14 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки металевої труби, діючи за попередньою змовою групою осіб разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 прийшли до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5, де у дворі, застосувавши фізичну силу, демонтували металеву трубу. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перекопавшись, що їх дії нікому невідомі та за ними ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, за попередньою змовою групою осіб, викрали металеву трубу загальною вагою 42,50 кг, вартістю 243 гривні 10 копійок, що належить ОСОБА_9 та з місця вчинення злочину зникли, згодом розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 243 гривні 10 коп.

Крім того, 27 вересня 2018 року приблизно о 17годині 00 хвилин ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки металевої ванни, яку побачив раніше до цього за адресою: АДРЕСА_5, коли вчиняв іншу крадіжку, прийшов до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії нікому не відомі та за ним ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, викрав металеву ванну вартістю 300 гривень, що належить ОСОБА_9, з викраденим з місця вчинення злочину зник, згодом розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 300 гривень.

Крім того, 11 жовтня 2018 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_2 прийшов на запрошення до ОСОБА_10, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6, де в цей час також перебували ОСОБА_11 та ОСОБА_12, та розташувавшись в кухонній кімнаті, вони почали розпивати спиртні напої та спілкуватися між собою. В цей же період часу всі присутні знаходились в стані сильного алкогольного сп'яніння. Побачивши планшет, який знаходився біля телевізору в зальній кімнаті, у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме планшету, який належить ОСОБА_13 Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони нікому не відомі, скориставшись безконтрольністю з боку присутніх, які знаходились в цей час у кухонній кімнаті та не повідомляючи про свої злочинні наміри присутнім, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу викрав планшет марки «Sigma» X-Style Tab А103 ІМЕІ1:НОМЕР_1, IMЕІ2:НОМЕР_2, вартістю 2596 гривень 67 копійок, що належить ОСОБА_13, та із викраденим майном з місця вчинення злочину пішов, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 2596 гривень 67 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю та пояснив, що 19 січня 2018 року вранці він повертався до дому та, проходячи по вулиці Гоголя в м. Селидове, вирішив зайти в під'їзд будинку погрітися, зайшовши в під'їзд, він піднявся на другий поверх, де на майданчику між другим та третім поверхом, побачив двоє дитячих санок, які він забрав, його дії ніхто не бачив, в подальшому він їх продав знайомому, гроші від їх продажу витратив на власні потреби. 06.02.2018 року у вечорі він знаходився за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_5, де вони разом вживали спиртні напої. Після того, як спиртні напої скінчились, він вказану адресу залишив, пішов до будинку № 11 по вулиці К. Маркса в м. Селидове, через отвір в стіні опинився у середині нежитлового під'їзду, де на першому поверсі побачив на навісах металеві двері, які він зняв та відтянув за магазин «Строймаркет», де за будівлею магазину сховав, наступного дня продав викрадене малознайомому чоловіку. 07 лютого 2018 року вдень він, знаходячись на Центальній площі м. Селидове, вживав спиртні напої разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В процесі розпиття спиртних напоїв ОСОБА_6 хвалився належним йому фотоапаратом «Canon», який потім поклав до поліетиленового пакету. Коли ОСОБА_6 відійшов та залишив пакет з фотоапаратом без догляду, він викрав фотоапарат, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. 10.07.2018 року приблизно о 13 годині він підійшов до свого знайомого ОСОБА_7, який разом з ОСОБА_8 знаходився біля пам'ятника «Козаки» м.Селидове, розпочав спілкуватися та попросив у ОСОБА_7 дати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка. Але ОСОБА_7 не дав мобільний телефон, він побачивши мобільний телефон у ОСОБА_8, вирішив звернутися до ОСОБА_8 з проханням дати йому мобільний телефон немов би для здійснення дзвінка, обіцяючи повернути мобільний телефон, однак наміру повертати телефон у нього не було. ОСОБА_8 передала йому мобільний телефон, він став імітувати дзвінок та відійшов в сторону нібито розмовляти, а сам сів в машину таксі, поїхав до магазину АТБ, де продав вказаний телефон. 11 серпня 2018 року вдень до нього додому прийшов ОСОБА_3., вони разом розпивали спиртні напої та спілкувалися. В ході розмови він запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку металевої труби, яку побачив незадовго до цього по АДРЕСА_5, на що ОСОБА_3 погодився. Вони разом підійшли до будинку по вул. Берегова, у дворі побачили металеву трубу, демонтували її та викрали,їх дії ніхто не бачив, в подальшому продали трубу в пункті прийому металобрухту, гроші витратили на власні потреби. 27 вересня 2018 року за той же адресою у вечорі він викрав металеву ванну, його дії ніхто не бачив, в подальшому ванну продав. 11 жовтня 2018 року вдень він прийшов на запрошення до ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6, де також знаходились знайома ОСОБА_10 та ОСОБА_12 У чотирьох в кухні почали вживати горілку. Він побачив планшет, який знаходився біля телевізору в зальній кімнаті. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він викрав планшет «Sigma». В скоєному розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 11 серпня 2018 року він зустрівся з ОСОБА_2, вони разом стали вживати спиртні напої. ОСОБА_2 запропонував йому вчинити крадіжку металевої труби, яку побачив незадовго до цього, на що він погодився. Цього ж дня він разом з ОСОБА_2 підійшли до будинку по АДРЕСА_5, у дворі побачили металеву трубу довжиною приблизно 3 метра, витягли її та віднесли на пункт прийому металобрухту, отримані за неї гроші витратили. Їх дії ніхто не бачив. В скоєному розкаюється.

Відповідно до ст. 325 КПК України суд, оголосивши заяви потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_9, законного представника ОСББ «К.Маркса 11» Волкової Т.Є. про неможливість явки в судове засідання, за згодою учасників судового засідання вважає можливим провести судовий розгляд без потерпілих.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд вважає вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою(шахрайство), вчинене повторно.

Дії ОСОБА_3 суд вважає вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачені скоїли кримінальні правопорушення середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

В обвинувальному акті у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, зазначено рецидив злочинів. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то

за змістом частини четвертої статті 67 КК як

повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати

при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує. На підставі вищезазначеного суд не враховує рецидив злочинів у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, оцінюючи поведінку ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_2 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України та вважає, що йому слід призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованих йому статтєй.

Враховуючи, що ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.05.2017 року ОСОБА_2 було звільнено умовно-достроково від відбування покарання за вироком Селидівського міського суду від 29.10.2014року, невідбута частина покарання складає 1 рік 1 місяць 8 днів, а нові злочини вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначити із застосуванням ст. 71 КК України.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим ОСОБА_3, особи винного, фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, приймаючи до уваги другорядну роль в скоєному, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень у виді арешту. У зв'язку з повним відбуттям покарання за попереднім вироком від 01.08.2018 року на момент винесення даного вироку, суд вважає можливим не застосовувати ст.71 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи №2/20-1141 від 05.11.2018 року у розмірі 429 грн. 00 коп., по 214 грн. 50 коп. з кожного. Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням судових товарознавчих експертиз: № 2/20-161 від 16.02.2018 року у розмірі 572 грн.00 коп.; №2/20-145 від 06.03.2018 року у розмірі 858 грн.00 коп.; №2/20-195 від 28.02.2018 року у розмірі 286 грн.00 коп.; №2/20-884 від 23.08.2018 року у розмірі 572 грн.00 коп., №2/20-1094 від 02.11.2018 року у розмірі 572 грн.00 коп.; №2/20-1125 від 31.10.2018 року у розмірі 572 грн.00 коп.; всього у загальному розмірі 3432,00 грн.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2. ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання за вироком Селидівського міського суду від 29.10.2014року визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбування покарання за даним вироком обчислювати з 14 листопада 2018 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 3 (три) місяця.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання, з покладанням такого обов'язку, як не відлучатися з м. Селидове Донецької області без дозволу прокурора або суду.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід змінити на тримання під вартою в ДУ «Бахмутська УВП №6», ОСОБА_3 затримати та направити до міста відбування покарання, відраховуючи строк покарання з моменту його фактичного затримання в порядку приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на користь держави р/р 31111115005070, код ЄРДПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК м. Селидове 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження»(судові витрати), витрати у зв'язку з проведенням судових експертиз у загальному розмірі 3646 (три тисячи шістсот сорок шість)грн.50 коп. (за висновками № 2/20-161 від 16.02.2018 року, №2/20-145 від 06.03.2018 року, №2/20-195 від 28.02.2018 року, №2/20-884 від 23.08.2018 року, №2/20-1094 від 02.11.2018 року,№2/20-1125 від 31.10.2018 року, №2/20-1141 від 05.11.2018 року).

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на користь держави р/р 31111115005070, код ЄРДПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК м. Селидове 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження»(судові витрати), витрати у зв'язку з проведенням судової експертизи у розмірі 214 грн. (двісті чотирнадцять) грн. 50 коп. (за висновком №2/20-1141 від 05.11.2018 року).

Речові докази в кримінальному провадженні - металеві двері, що повернуті представнику потерпілого ОСББ «Карла Маркса 11», залишити ОСББ «Карла Маркса 11»; цифровий фотоапарат «Canon» моделі «PowerShot А 470»,що переданий на відповідне зберігання потерпілому ОСОБА_6, залишити потерпілому ОСОБА_6; планшет марки «Sigma» X-Style Tab А103, що переданий на відповідне зберігання потерпілому ОСОБА_13, залишити потерпілому ОСОБА_13; металеву трубу та металеву ванну,що передані на відповідне зберігання потерпілій ОСОБА_9, залишити потерпілій ОСОБА_9

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченим.

Суддя