Рішення № 80561270, 12.02.2019, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3098/18

Провадження по справі № 2/129/283/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2019 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування за заповітом,

Встановив:

22.11.2018 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, в якому заявила такі позовні вимоги:

- встановити юридичний факт, що ОСОБА_4, яка померла 21.08.2012 року в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, прийняла спадщину після смерті 23.09.1998 року в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області свого чоловіка ОСОБА_5, з яким перебувала в зареєстрованому шлюбі;

- визнати за позивачем, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), жителькою с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, вул. Берегова-3, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після померлої 21.08.2012 року в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, матері ОСОБА_4.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 власною працею та коштами у 1962 р. спорудили житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, записали в погосподарську книгу, проживали у ньому, вели господарство колгоспного двору, але за життя не зареєстрували своє право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами – колгоспний двір, в якому проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_4, однак у свідоцтві № 166 на право особистої власності на житловий будинок від 04.01.1994 р., житловий будинок з господарськими будівлями і спорудаминалежить голові колгоспного двору ОСОБА_4, без визначення її частки у праві спільної власності на будинок та без визначення часток решти членів колгоспного двору (з відповідною державною реєстрацією права власності на будинок усіх членів колгоспного двору).

23.09.1998 р. після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входило право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, яку фактично прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_4, яка постійно проживала і користувалася спадковим майном, але за життя спадкове майно не зареєструвала.

21.08.2012 р. після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, спадкоємицею за заповітом є ОСОБА_1, яка вчасно прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, однак 26.11.2015 р. державним нотаріусом Гайсинської державної нотаріальної контори було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, через те, що в правовстановлюючому документі (свідоцтві про право особистої власності) будинок належить голові колгоспного двору ОСОБА_4, без визначення його частки у праві спільної власності на будинок та без зазначення часток решти членів колгоспного двору (з відповідною державною реєстрацією права власності на будинок усіх членів колгоспного двору), позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини.

Позивач в судове засідання не з’явилася, в поданій до суду заяві просила позов задовольнити та розглядати справу у її відсутність (а.с.48).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві вимоги позову визнав, просив справу розглянути у його відсутність (а.с.36).

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві вимоги позову визнав, просив справу розглянути у його відсутність (а.с.49).

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; у разі неявки осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічним засобом.

З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю з таких міркувань.

Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 власною працею та коштами у 1962 р. спорудили житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, записали в погосподарську книгу, проживали у ньому, вели господарство колгоспного двору, але за життя не зареєстрували своє право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами – колгоспний двір, в якому проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_4, однак у свідоцтві № 166 на право особистої власності на житловий будинок від 04.01.1994 р., житловий будинок з господарськими будівлями і спорудаминалежить голові колгоспного двору ОСОБА_4, без визначення її частки у праві спільної власності на будинок та без визначення часток решти членів колгоспного двору (з відповідною державною реєстрацією права власності на будинок усіх членів колгоспного двору).

23.09.1998 р. після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входило право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, яку фактично прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_4, яка постійно проживала і користувалася спадковим майном, але за життя спадкове майно не зареєструвала.

21.08.2012 р. після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, спадкоємицею за заповітом є ОСОБА_1, яка вчасно прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, однак 26.11.2015 р. державним нотаріусом Гайсинської державної нотаріальної контори було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, через те, що в правовстановлюючому документі (свідоцтві про право особистої власності) будинок належить голові колгоспного двору ОСОБА_4, без визначення його частки у праві спільної власності на будинок та без зазначення часток решти членів колгоспного двору (з відповідною державною реєстрацією права власності на будинок усіх членів колгоспного двору), позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, то позивачу необхідно рішенням суду встановити юридичний факт та визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується такими доказами: постановою державного нотаріуса Гайсинської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2263/02-31 від 26.11.2015 р., технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області від 07.08.2015 р., свідоцтвом № 166 на право особистої власності на житловий будинок від 04.01.1994 р., проектною пропозицією (перепланування) сільського садибного житлового будинку по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, виданою (погодженою) КП «Гайсинське районне архітектурне бюро» 15.04.2013 р., реєстраційний номер 8/01-8.2013, довідкою КП «Гайсинське МБТІ» № 232 від 13.08.2015 р., характеристикою будинку, господарських будівель та споруд, довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 624 від 09.11.2018 р., свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 024751 від 24.09.1998 р., свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 245866 від 21.08.2012 р., заповітом посвідченим секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області 08.02.2000 р., зареєстровано в реєстрі за № 13, витягом із рішення № 71 виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 13.10.2015 р. про перейменування вулиць населених пунктів ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області, свідоцтвом про шлюб серії І-АМ № 150464 від 11.09.2014 р., довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 105 від 12.02.2019 р., довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 106 від 12.02.2019 р., спадковою справою № 342/2014 р. після смерті 21.08.2014 р. ОСОБА_4 (а.с.а.с.6,7-8,9,10-12,13-14,15,16,17,18,19,20-21,22,33,35,40-47).

Спірні правовідносини регламентуються:

- чинними на час їх виникнення ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 123 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 р.), згідно з якими колгоспний двір має у власності житловий будинок, який належить його членам на праві сумісної власності, та ст. 127 цього самого Кодексу, за змістом якої особиста праця є підставою законного набуття права власності, в тому числі членами колгоспного двору та двором в цілому;

- ч.1 ст.328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом;

- ст. 549 ЦК України (в редакції 1993 року), за змістом якої, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини;

- ст.1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю в момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті;

- ч. 5 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини;

- ч. 1 ст. 12 Закону України «Про власність» відповідно якої праця громадян є основою створення i примноження їх власності;

- ч. 2 ст. 315 ЦПК України, згідно з якою, у судовому порядку можуть бути встановленні інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення;

- ч. 1 ст. 13 Закону України «Про власність» відповідно до якої об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення;

- ст. 100, ч. 1, ч. 2 ст. 101 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), згідно з якими в особистій власності громадянина може бути один житловий будинок (або його частина); у подружжя, яке проживає спільно може бути тільки один житловий будинок (або його частина), що належить на праві особистої власності одному з них або є в їх спільній власності;

- відповідно до ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право мирно володіти своїм майном;

-п.9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», за яким документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.

Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 власною працею та коштами у 1962 р. спорудили житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, записали в погосподарську книгу, проживали у ньому, вели господарство колгоспного двору, але за життя не зареєстрували своє право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами – колгоспний двір, в якому проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_4, однак у свідоцтві № 166 на право особистої власності на житловий будинок від 04.01.1994 р., житловий будинок з господарськими будівлями і спорудаминалежить голові колгоспного двору ОСОБА_4, без визначення її частки у праві спільної власності на будинок та без визначення часток решти членів колгоспного двору (з відповідною державною реєстрацією права власності на будинок усіх членів колгоспного двору).

23.09.1998 р. після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входило право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, яку фактично прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_4, яка постійно проживала і користувалася спадковим майном, але за життя спадкове майно не зареєструвала.

21.08.2012 р. після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, спадкоємицею за заповітом є ОСОБА_1, яка вчасно прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, однак 26.11.2015 р. державним нотаріусом Гайсинської державної нотаріальної контори було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, через те, що в правовстановлюючому документі (свідоцтві про право особистої власності) будинок належить голові колгоспного двору ОСОБА_4, без визначення його частки у праві спільної власності на будинок та без зазначення часток решти членів колгоспного двору (з відповідною державною реєстрацією права власності на будинок усіх членів колгоспного двору), то з метою захисту законного права позивача на спадщину суд визнає за необхідне позов задовольнити, встановити юридичний факт, що ОСОБА_4, яка померла 21.08.2012 р., прийняла спадщину після смерті 23.09.1998 р. свого чоловіка ОСОБА_5, з яким перебувала в зареєстрованому шлюбі та визнати за позивачем, ОСОБА_1, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після померлої 21.08.2012 р. матері ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268, ч.3 ст. 200, ст. 315 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_4, яка померла 21.08.2012 року в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, прийняла спадщину після смерті 23.09.1998 року в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області свого чоловіка ОСОБА_5, з яким перебувала в зареєстрованому шлюбі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), жителькою с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, вул. Берегова-3, право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Берегова-3 (колишня назва вулиці Щорса) в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після померлої 21.08.2012 року в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, матері ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: