Ухвала суду № 80558370, 18.03.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

18.03.2019 року Справа № 917/762/16

Суддя Білоусов С. М. , розглянувши матеріали

заяви Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, адреса для листування: вул. Петра Сагайдачного, 17, м. Київ, 04070 (код ЄДРПОУ 14349442)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "ОСОБА_1", вул. Халаменюка, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39626 (ідентифікаційний код 31574333)

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла від Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" заява про забезпечення позову за вих. № 15-11-б.б/1539 від 13.03.2019 року (вх. № 2551 від 14.03.2019 року (в електронному вигляді) та вх. № 2678 від 18.03.2019 року) шляхом накладання арешту на незавершену будівництвом прибудову адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1691630453104) та заборони до набрання чинності рішенням у справі заборонити особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо незавершеної будівництвом прибудови адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою : м. Кременчук, вул.. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1691630453104).

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов’язковості судових рішень, Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016).

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, на сьогоднішній день власником об’єкта за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка, 1-А є Приватне підприємство "ПАРК-СІТІ", яке не є учасником даного судового процесу.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на вказане нерухоме майно порушить права та інтереси Приватного підприємства "ПАРК-СІТІ" як законного власника об’єкта нерухомості, який не є учасником судового процесу. Внаслідок арешту об’єкта права власності ПП "ПАРК-СІТІ" буде фактично позбавлене можливості здійснювати право розпорядження своїм майном, що є складовим права власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В матеріалах справи міститься заява АТ "РОДОВІД БАНК" про визнання недійсним результатів торгів та договору купівлі-продажу, укладеного за результатами торгів. Вказаною заявою АТ "Родовід Банк" фактично підтвердив, що на сьогоднішній день частина об’єкта за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка, 1-А, а саме частина адміністративно-побутових приміщень та технічного поверху площею 210,9 кв.м не є предметом забезпечення (заставним майном), отже згода кредитора або суду на його продаж чинним законодавством не вимагається.

Також суд звертає увагу, що заявник просить накласти арешт на майно, що не є власністю боржника.

У постанові від 07 червня 2018 року у справі № 5027/398-б/2012 Верховний суд України висловив позицію, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є перебування майна у власності відповідача.

Крім цього, у цій же справі Верховний суд вказує на те, що вказані заходи забезпечення позову ("арешт") не пов'язані з правовою суттю позовних вимог і їх невжиття жодним чином не впливає на виконання рішення суду у спорі за позовом, предметом якого є визнання результатів аукціону недійсним. При цьому суд також зазначив, що заходи забезпечення позову, про які просить заявник, могли би бути адекватними позовній вимозі про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно тощо.

Тобто такий захід забезпечення позову як арешт майна не відповідає заявленим вимогам АТ "Родовід-Банк" про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) та договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні ЄСПЛ “Волошин проти України” зазначено - ключовим для концепції справедливого розгляду справи є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі “Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства” (Steel and Morris v. the United Kingdom), заява № 68416/01, п. 59, ECHR 2005). Принцип рівності сторін вимагає “справедливого балансу між сторонами”, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі “Бацаніна проти Росії” (Batsanina v. Russia), заява № 3932/02, § 22).

Оцінивши співвідношення змісту прав (інтересу), про захист яких просить заявник, а саме забезпечити позов шляхом накладання арешту на незавершену будівництвом прибудову адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1691630453104) та заборони до набрання чинності рішенням у справі заборонити особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо незавершеної будівництвом прибудови адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул.. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1691630453104), застосувавши до вимог заявника принципів розумності, обґрунтованості і адекватності щодо забезпечення позову та наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк".

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Білоусов С. М.