Рішення № 80558365, 05.03.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2019 Справа № 917/1418/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО", пл. Ярмаркова, буд. 24, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області, вул. Авіаторська, буд. 52, м. Лубни, Полтавська область, 37500

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Лубенської міської ради Полтавської області, вул. Ярослава Мудрого, буд. 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код згідно ЄДРПОУ 04057439

про стягнення 253 219,35 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

за участю представників:

представник позивача ТОВ «Чисте місто ЕКО» ОСОБА_1, ордер ПТ №089223 від 03.10.2018р., посвідчення адвоката №1600 від 04.01.2017р.

представник відповідача КП «Лубниводоканал» Лубенської міської ради ОСОБА_2 посвідчення адвоката №1862 від 10.10.2017р., ордер ПТ №123841

від третьої особи не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області про (1) зобов’язання відповідача в межах договору № 407 укладеного 29 грудня 2017 року з ТОВ “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили визначити нове, тимчасове місце зливу стічних вод/рідких побутових відходів, які вивозяться асенізаційним транспортом товариства, яке б було обладнане для даної мети та надавало фактичну можливість здійснення зливу таких; (2) стягнення із Комунального підприємства “Лубни-водоканал” Лубенської міської ради Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” завдані збитки на загальну суму 100 696,86 грн.

В обгрунтування позову позивач вказав, що в результаті прийняття директором КП “Лубни- водоканал” наказу №373-ОД від 03.09.2018 року, яким визначено точкою зливу рідких побутових відходів саме розподільчу камеру, котра не обладнана для такої мети фактично встановлено заборону на злив в інші місця, чим відповідачем допущено грубе порушення КП “Лубни - водоканал” пунктів 11,2.4,7.3 Договору, пунктів 2.2.2, 6.3 Правил, ст.168 ГК України та паралізовано роботу позивача.

В обгрунтування вимог про стягнення завданих збитків на загальну суму 100 696,86 грн. позивач вказує, що в результаті прийняття відповідачем наказу М373-ОД від 03.09.2018 року з 03.09.2018 року і до 13.09.2018 року підприємство позивача було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність в результаті чого понесло збитки, які полягають у витратах на оплату праці працівників в умовах простою підприємства та не одержаних доходів, які б підприємство отримало за умови належного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань.

На підтвердження позовних вимог позивачем надані наступні документи: Копія договору між ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” та Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області від 23.01.2017 року; Копія договору між ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” та КП “Лубни-водоканал" від 29.12.2017 року; Копія наказу КП “Лубни-водоканал” №353-ОД від 23.08.2018 року; Копія листа ТОВ “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" №30/08 від 30.08.2018 року; Копія листа КП "Лубни-водоканал'' за вих. №01-04/721 від 31.08.2018 року; Копія наказу КП "Лубни-водоканал" №373-ОД від 03.09.2018 року; Копія листа ТОВ “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” за вих. №04/09 від 04.09.2018 року; Копія акту від 17.09.2018 року; Копія претензії ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" від 13.09.2018 року; Копія штатного розпису ТОВ “ ЧИСТЕ МІСТО ЕКО " від 01.06.2018 року; Копія звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень 2018 року; Оригінал розрахунку витрат ТОВ “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО>5 від 04.10.2018 року по заробітній платі по кожному працівнику за період з 01.09.2018 року по 13.09.2018 року; Копія табелю обліку використання робочого часу ТОВ “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” за вересень 2018 року; Копія платіжного доручення №550 від 04.10.2018року; Копія відомостей розподілу виплат від 04.10.2018 року №181004СТ852595; Копія платіжного доручення №542 від 24.09.2018року; Копія відомостей розподілу виплат від 24.09.2018 року №180924СТ657914; Копія платіжного доручення №532 від 21.09.2018року; Копія відомостей розподілу виплат від 21.09.2018 року №180921СТ614860; Копія платіжного доручення №540 від 24.09.2018 року; Копія платіжного доручення №541 від 24.09.2018 року; Копія відомостей розподілу виплат від 24.09.2018 року №180924СТ647889; Копія витягу з журналу реєстрації замовлень на послуги з вивезення РПВ ТОВ “ ЧИСТЕ МІСТО ЕКО ” за період з 01.09.2018 року по 13.09.2018року; Оригінал розрахунку недоотриманих доходів ТОВ “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” в результаті порушення КП “Лубни-водоканал ”умов договору укладеного 29 грудня 2017року під №407; Копії договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів; Копії актів надання послуг до договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.11.2018 р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 06.12.2018 р.; запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, запропонувати позивачу: подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

04.12.2018 р. від позивача надійшла заява, в якій позивач доповнив новими підставами позов та збільшено розмір позовних вимог, зокрема розмір заявлених до стягнення збитків, до 253 219,35 грн.

Зокрема, позивач вказав, що в результаті прийняття директором КП “Лубни- водоканал” наказу №373-ОД від 03.09.2018 року, яким визначено точкою зливу рідких побутових відходів саме розподільчу камеру і фактично встановлено заборону на злив в інші місця, не визначення альтернативного місця в якому може проводитись злив, відповідачем допущено грубе порушення КП “Лубни - водоканал” пунктів 11,2.4,7.3 Договору, пунктів 2.2.2, 6.3 Правил, ст.168 ГК України. Враховуючи вказані порушення допущені умисно відповідачем, починаючи із 14.09.2018 року підприємство позивача вимушене здійснювати вивіз рідких побутових відходів на потужності СКП “СЯЙВО”. в селі Засулля, Лубенського району, Полтавської області, в результаті чого понесло збитки в сумі 152 522,49 грн., які полягають у додаткових витратах на оплату паливно-мастильних матеріалів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 р. суд прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог; відклав підготовче засідання на 18.12.2018 р.; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Лубенської міської ради Полтавської області; відклав підготовче засідання на 18.12.2018 р.

17.12.2018 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. №11804), в яких повідомляється, зокрема, що розпорядженням міського голови № 317р від 21.09.2018 року “Про визначення тимчасового облаштованого місця для зливу рідких нечистот, які вивозяться асенізаційним транспортом від підприємств та приватного сектора та розроблення нових Правил приймання стічних вод у комунальні системи каналізації м. Лубни”, було зобов’язано КП “Лубни- водоканал” до 26.09.2018 року визначити тимчасове місце з облаштованим майданчиком для зливу рідких нечистот, проте на час подання письмових пояснень тимчасове місце для зливу рідких нечистот КП “Лубни-водоканал” не визначене. На підставі вищевикладеного, третя особа просила розглянути справу та винести рішення без участі її представника, при вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 р. суд відклав підготовче засідання, запропонував сторонам вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

26.12.2018 р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить викласти п.3 прохальної частини позову в наступній редакції; "Зобов"язати Комунальне підприємство "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області протягом п"яти календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили шляхом укладення з ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" додаткової угоди до договору № 407 укладеного 29 грудня 2017 року з ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" визначити нове, тимчасове місце зливу стічних вод/рідких побутових відходів, які вивозяться асенізаційним транспортом товариства, яке б було обладнане для даної мети та надавало фактичну можливість здійснення зливу таких".

В обгрунтування необхідності подання даної заяви позивач вказав, що зміна предмету позову необхідна з метою його конкретизації в частині порядку виконання.

Дослідивши зміст поданої позивачем заяви, суд розцінив її як заяву про уточнення позовних вимог та прийняв її до розгляду, про що зазначено в ухвалі суду від 10.01.19

Таки чином, суд розглядає наступні вимоги позивача:

(1) Зобов"язати Комунальне підприємство "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області протягом п"яти календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили шляхом укладення з ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" додаткової угоди до договору № 407 укладеного 29 грудня 2017 року з ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" визначити нове, тимчасове місце зливу стічних вод/рідких побутових відходів, які вивозяться асенізаційним транспортом товариства, яке б було обладнане для даної мети та надавало фактичну можливість здійснення зливу таких;

(2) Стягнути із Комунального підприємства “Лубни-водоканал” Лубенської міської ради Полтавської області (код згідно ЄДРПОУ 36770447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” (код згідно ЄДРПОУ 40729782) завдані збитки на загальну суму 253 219,35 грн.

Від відповідача 08.01.2018р. надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує (вх. № 143).

Частинами восьмою і дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом враховано, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.11.2018 р. суд запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою відповідача, останнім 20.11.2018 отримано ухвалу суду від 15.11.2018.

Разом з тим, відзив на позов до суду надійшов лише 08.01.2018р., тобто після закінчення строку, що визначений судом для подання відзиву.

Оскільки заява в порядку ст. 119 ГПК України про поновлення строку подана не була, тому, на підставі вищезазначеного, суд залишив без розгляду відзив на позовну заяву та дійшов висновку розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.01.2019 р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 05.02.19, запропонував сторонам вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження, викликав учасників справи в підготовче засідання.

10.01.19. до Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області про витребування доказів (вх. № 219 від 10.01.2019р.), яке суд повернув ухвалою від 11.01.2019р. без розгляду.

01.02.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 920).

05.02.2019р. від Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області 05.02.2019р. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв"язку з розглядом іншої справи стосовно позивача в порядку кримінального судочинства, у задоволенні якого суд відмовив ухвалою від 05.02.2019.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.02.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі №917/1418/18, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14.02.2019р., викликав учасників справи в судове засідання.

14.02.19 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 1455).

Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому, імперативною нормою ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки подані відповідачем пояснення не містить посилання на поважність причин, з яких останні не були подані в підготовчому провадженні, а також приймаючи до уваги, що вони подані після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд залишає їх без розгляду.

В судовому засіданні 14.02.2019р. позивач надав клопотання про визнання поважним строку пропуску подання доказів та прийняття доказів.

Представник відповідача проти прийняття доказів заперечив.

Після заслуховування думки присутніх у судовому засіданні учасників справи суд прийняв подані позивачем докази та долучив їх до справи.

В судовому засіданні 14.02.2019р. відповідач надав клопотання про прийняття доказів.

Представник позивача проти прийняття доказів заперечив.

Після заслуховування думки присутніх у судовому засіданні учасників справи суд з огляду на положення ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України залишив його без розгляду.

В судовому засіданні 14.02.2019р. учасники справи виступили із вступним словом. Суд перейшов до з"ясування обставин справи та дослідження доказів.

В судовому засіданні оголошено перерву до 05.03.2019 р, про що суд ухвалою від 14.02.19 повідомив учасника справи, представники якого не з'явилися в судове засідання (третю особу) ухвалою від 14.02.19.

05.03.19 від позивача надійшло клопотання про встановлення позивачу додаткового строку для подання доказів та прийняття доказів.

В судовому засіданні 05.03.2019р. представник позивача підтримав клопотання про встановлення позивачу додаткового строку для подання доказів та прийняття доказів.

Представник відповідача проти прийняття доказів не заперечив, просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомитися з наданими для залучення доказів та висловити свою позицію щодо необхідності їх залучення.

Суд в судовому засіданні надав представнику відповідача для ознайомлення докази (лист відповідача вих. № 01-04/185 від 21.02.19), які просив залучити позивач згідно клопотання.

Представник позивача проти клопотання про відкладення справи з підстав, зазначених представником відповідача заперечив, посилаючись на те, що доказ, про залучення якого він просить, є листом, витоговленим підприємством відповідача, а отже представник повинен знати про його наявність.

Після заслуховування думки присутніх у судовому засіданні учасників справи суд прийняв подані позивачем докази та долучив їх до справи, а в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовив.

Третя особа правом на участь свого представника у засіданні суду 05.03.19 не скористалася, хоча є належно повідомленою про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 05.03.2019 за відсутності представника третьої особи.

05.03.19 під час розгляду справи, сторони надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю, а відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

При розгляді справи по суті судом досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.03.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” (далі по тексту - товариство/підприємство) створено 09.08.2016 року. Основним видом діяльності товариства згідно КВЕД є "каналізація, відведення й очищення стічних вод”.

23.01.2017 року між товариством та Виконавчим комітетом Лубенської міської ради укладено договір “на надання послуг з вивезення рідких побутових відходів на території м. Лубни”. Згідно пункту 1 Договору; ‘‘виконавець зобов'язується надавати послуги з вивезення рідких побутових відходів на території міста Лубни, а замовник зобов’язується виконати обов’язки, передбачені цим договором”.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює дану сферу відносин є “Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Лубни Полтавської області” затверджені рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 20.1 і .2013 року №293 (далі по тексту - Правила).

З аналізу “Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Лубни Полтавської області” затверджених рішенням: Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 20.11.2013 року №293 (далі по тексту - Правила) вбачається, що Комунальне підприємство “Лубни-водоканал” Лубенської міської ради (далі по тексту - КП “Лубни-водоканал”/ підприємство) є єдиною особою на території міста Лубни, яка уповноважена на приймання стічних вод від підприємств. Тобто, КП “Лубни-водоканал” монополіст в даній сфері.

У відповідності до п.2.7.12 Правил, перевезення рідких нечистот до місця їхнього скидання (зливальної станції) здійснюється силами КП «Лубни-водоканал», Підприємствами або особами, які мають відповідний дозвіл, що надалі йменується - Перевізник. Перевізник зобов’язаний укласти договір з КП «Лубни-водоканал» на цей вид діяльності за умови оплати витрат КП «Лубни водоканал» на прийом й очищення рідких нечистот. Договір укладається строком на один рік (п. 2.7.13 Правил).

З метою виконання вказаних норм, між ТОВ “ ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” ( далі по тексту - Перевізник) та КП "Лубни-водоканал ” (далі по тексту - Виконавець) 29 грудня 2017 року укладено договір №407 “про надання послуг з транспортування, відведення та очистку стічних вод ” (далі по тексту - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору: “Виконавець зобов’язується надати Перевізнику вчасно послуги з водовідведення, контролю якості, кількості, графіку та очистки скидів стічних вод”.

Приймання стічних вод від Перевізника, які вивозяться асенізаційним транспортом Споживача, здійснюється тільки в місці обладнаному для їх зливу, а саме на мулові майданчики очисних споруд, в разі проведення ремонтних робіт чи змін в технологічному процесі, Виконавець визначає інше місце зливу стічних вод (п. 2.4 Договору). Зливання стічних вод в інших місцях, не обумовлених договором, заборонено (п. 2.5 Договору). Згідно п. 7.3 Договору умови такого можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою.

Згідно пункту 2.2.2 Правил КП “Лубни-водоканал” зобов’язане забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників міських очисних споруд відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод Підприємства умовам укладеного договору та Правилам та за умови відсутності заборгованості за послуги водовідведення.

Пунктом 6.3 Правили чітко визначено, що КП "ЛУБНИ-ВОДОКАНАЛ" забезпечує приймання стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин, ДК, що не перевищують, відповідно до виданих технічних умов на приєднання Підприємств до комунальної системи каналізації, а також нормативних актів зазначених у п. 1.1. Правил.

Враховуючи все вищевикладене, протягом тривало часу у 2018 році злив товариством позивача стічних вод здійснювався у редакції Договору від 29.12.2017 року.

Разом з тим, 23.08.2018 року Відповідачем прийнято наказ №35З-ОД “Про визначення точки зливу рідких нечистот, які вивозяться асенізаційним транспортом від споживачів”.

Пунктом 1 даного наказу встановлено: “В зв’язку з відсутністю зливальної станції, для приймання до системи централізованого водовідведення стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від споживачів, визнати пунктом скиду таких вод каналізаційну насосну станцію №1, яка розташована за адресою: м. Лубни, вул.. Петра Лубенського, буд. 3-А”.

Ознайомившись із вказаним наказом позивач направив на адресу КП “Лубни-водоканал” лист із проханням надати роз’яснення про причини не встановлення нової точки зливу безпосередньо у розподільчу камеру прийому стічних вод від каналізаційних мереж, як того вимагає п. 1.13 Правил та необхідність зміни умов договору виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. У відповідь, отримано лист за вих. № 01-04/721 від 31.08.2018 року, в якому відповідачем повідомлено, що здійснення приймання стічних вод безпосередньо в розподільчу камеру неможливе, так як до неї відсутній під’їзд і вона знаходиться на горі під кутом 50 градусів та наголошено на необхідності зливу стічних вод до каналізаційної насосної станиії МІ.

В подальшому, відповідачем прийнято наказ Ж373-ОД від 03.09.2018 року, яким вирішено внести зміни в п. 1 Наказу № 353-ОД від 23 серпня 2018 року, а саме: «Приймання в каналізацію вод. які вивозяться асенізаційним транспортом Підприємств і приватного сектору, здійснюється на міських очисних спорудах в розподільчу камеру прийому стічних вод від комунальних каналізаційних мереж, яка розташована за адресою: ж. Лубни, вул, Березова. буд. 57»

Позивач вказує, що 04.09.2018 року, в присутності: головного бухгалтера товариства ОСОБА_3, водія ОСОБА_4, начальника очисних споруд, лаборанта та майстра КП “Лубни-водоканал”, спробував здійснити злив рідких побутових відходів з асенізаційного транспорту безпосередньо в розподільчу камеру прийому стічних вод від комунальних каналізаційних мереж, яка розташована за адресою: м. Лубни, вул. Березова, буд. 57.

За твердження позивача, у зв’язку із відсутністю під’їзду до розподільчої камери, майданчику для зливу рідких побутових відходів та її знаходженням на горі під кутом близько 50 градусів, злив виконати не вдалося.

04.09.2018 на адресу міського голови ОСОБА_5П та відоповідачу направлено лист за вих. №04/09 від 04.09.2018 року з проханням забезпечити можливість проведення зливу в розподільчу камеру, а до того часу визначити інше місце зливу рідких побутових відходів.

В подальшому, за участю представників виконавчого комітету Лубенської міської ради та КП “Лубни-водоканал” проведено повторну спробу зливу рідких побутових відходів в розподільчу камеру, яка також не вдалася з причин вказаних вище, про що складено акт від 17.09.2018 року.

Також, на адресу директора КП “Лубни-водоканал” ОСОБА_6 направлялись, в тому числі, і проекти додаткових угод, які давали б можливість визначити альтернативну точку зливу, але до цього часу, будь-яка реакція з його боку відсутня.

Позивач стверджує, що під’їзд до розподільчої камери не облаштований, альтернативна точка зливу рідких побутових відходів не визначена.

З вище викладеного позивач робить висновок, що прийняття директором КП “Лубни-водоканал” наказу М373-ОД від 03.09.2018 року, яким визначено точкою зливу рідких побутових відходів саме розподільчу камеру і фактично встановлено заборону на злив в інші місця, не визначення альтернативного місця в якому може проводитись злив, свідчить про:

- грубе порушення КП “Лубни - водоканал” пункту 1.1 Договору та пунктів 2.2.2, 6.3 Правил , оскільки надання відповідачем вчасно послуг з водовідведення, контролю якості, кількості, графіку та очистки скидів стічних вод фактично припинено;

- грубе порушення КП “Лубни - водоканал ” пункту 2.4 Договору, оскільки визначене наказом нове місце зливу стічних вод не обладнане для такого;

- грубе порушення КП “Лубни - водоканал” пункту 7.3 Договору та ст.. 168 ГК України, оскільки користуючись монопольним становищем відповідач фактично в односторонньому порядку, без укладення додаткової угоди вніс зміни до Договору.

Враховуючи все вищевикладене, на адресу відповідача позивачем направлено претензію від 13.09.2018 року (далі по тексту - претензія) в якій просилось:

" 1. У найкоротші строки, а саме не більше 2 (двох) робочих днів з моменту отримання даної претензії, визначити нове місце зливу стічних вод/рідких побутових відходів, яке б було обладнане для даної мети та надавало фактичну можливість здійснення зливу.

2. Сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ‘ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” (платіжні реквізити: код ЄДРПОУ 40729782 р/р 26001G54628540 в ГРУ ПАТ КБ «Приеатбанк», МФО 331401) кошти в сумі 109107,77 (сто дев’ять тисяч сто сім) грн.. 77 коп. у якості відшкодування збитків завданих неналежним виконанням Вами умов Договору.

3. Розгляд даної претензії здійснити в скорочені терміни, оскільки порушення Вами договірних зобов’язань перед ГОВ “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” продовжує завдавати збитки не тільки нашому підприємству, але і породжує невдоволення серед населення міста, які не мають можливості отримувати послуги з вивезення рідких побутових відходів."

Оскільки відповідач не надав жодної відповіді на претензію, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області, протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, шляхом укладення з ТОВ “ЧИТЕ МІСТО ЕКО” додаткової угоди до договору № 407 укладеного 29 грудня 2017 року з ТОВ “ ЧИТЕ МІСТО ЕКО ”, визначити нове, тимчасове місце зливу стічних вод/рідких побутових відходів, які вивозяться асенізаційним транспортом товариства, яке б було обладнане для даної мети та надавало фактичну можливість здійснення зливу таких (в редакції заяви про зміну предмету позову).

Крім того, позивач ставить вимогу про стягнення із Комунального підприємства “Лубни-водоканал” Лубенської міської ради Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” завданих збитків на загальну суму 253 219,35 грн., зокрема:

загальні витрати товариства з виплати заробітної плати та єдиного соціального внеску за працівників за період з 01.09.2018 року по 13.09.2018 року, що становлять 47241,01 грн

загальний розмір недоотриманих доходів товариства в результаті дій відповідача за період з 03.09.2018 року по 13.09.2018 року, що становлять 53 455,85 грн.

суму додаткових вимушених витрат по паливно-мастильних матеріалах за період з 14.09.2018 року по 16.11.2018 року, що складає 152 522,49 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для сторін, що його уклали (ст. 629 ЦК України).

В ході розгляду справи встановлено, що між ТОВ “ ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” ( далі по тексту - Перевізник) та КП "Лубни-водоканал ” (далі по тексту - Виконавець) 29 грудня 2017 року укладено договір №407 “про надання послуг з транспортування, відведення та очистку стічних вод ”.

Укладений між сторонами договір № 407 за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно пункту 1.1 Договору: “Виконавець зобов’язується надати Перевізнику вчасно послуги з водовідведення, контролю якості, кількості, графіку та очистки скидів стічних вод”.

Приймання стічних вод від Перевізника, які вивозяться асенізаційним транспортом Споживача, здійснюється тільки в місці обладнаному для їх зливу, а саме на мулові майданчики очисних споруд, в разі проведення ремонтних робіт чи змін в технологічному процесі, Виконавець визначає інше місце зливу стічних вод (п. 2.4 Договору). Зливання стічних вод в інших місцях, не обумовлених договором, заборонено (п. 2.5 Договору).

Згідно пункту 2.2.2 Правил КП “Лубни-водоканал” зобов’язане забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників міських очисних споруд відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод Підприємства умовам укладеного договору та Правилам та за умови відсутності заборгованості за послуги водовідведення.

Пунктом 6.3 Правили чітко визначено, що КП "ЛУБНИ-ВОДОКАНАЛ" забезпечує приймання стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин, ДК, що не перевищують, відповідно до виданих технічних умов на приєднання Підприємств до комунальної системи каналізації, а також нормативних актів зазначених у п. 1.1. Правил.

Враховуючи все вищевикладене, протягом тривало часу у 2018 році злив позивачем стічних вод здійснювався у редакції Договору від 29.12.2017 року.

Зазначаючи про встановлення відповідачем заборони на злив рідких побутових відходів у місце, що визначене умовами договору, фактичне припинення відповідачем послуг з водовідведення, контролю якості, кількості, графіку та очистки скидів стічних вод, позивач посилається на прийняття директором КП “Лубни-водоканал” наказу №35З-ОД від 23.08.2018 року “Про визначення точки зливу рідких нечистот, які вивозяться асенізаційним транспортом від споживачів” та наказу М373-ОД від 03.09.2018 року, яким вирішено внести зміни в п. 1 Наказу № 353-ОД від 23 серпня 2018 року, а саме: «Приймання в каналізацію вод, які вивозяться асенізаційним транспортом Підприємств і приватного сектору, здійснюється на міських очисних спорудах в розподільчу камеру прийому стічних вод від комунальних каналізаційних мереж, яка розташована за адресою: ж. Лубни, вул, Березова. буд. 57».

Надаючи правову оцінку наказу №35З-ОД від 23.08.2018 року та наказу М373-ОД від 03.09.2018 року суд зауважує, що факт видання вказаних наказів не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Наказ не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором, адже він не породжує у позивача безумовного обов'язку зі зміни місця надання послуги з водовідведення, контролю якості, кількості, графіку та очистки скидів стічних вод.

Накази відповідача не є дією сторони, що спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків, адже згідно ст. 188 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

При цьому, судом враховано, що сторони при укладанні договору узгодили, що зливання стічних вод в інших місцях, не обумовлених договором, заборонено (п. 2.5 Договору). Згідно п. 7.3 Договору умови такого можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою.

Суд враховує посилання позивача на те, що адресу КП “Лубни-водоканал” направлялись, в тому числі, і проекти додаткових угод, які давали б можливість визначити альтернативну точку зливу. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем не надано доказів на підтвердження факту вчинення дій щодо внесення змін до договору в порядку визначеному ст. 188 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суду відхиляє посилання позивача на наявність наказу №35З-ОД від 23.08.2018 року та наказу М373-ОД від 03.09.2018 року як належні та допустимі докази на підтвердження встановлення відповідачем заборони на злив рідких побутових відходів у місце, що визначене умовами договору, фактичне припинення відповідачем послуг з водовідведення, контролю якості, кількості, графіку та очистки скидів стічних вод, оскільки встановлені у них факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Посилання відповідача на те, що після прийняття відповідачем досліджених судом вище наказів між ним та відповідачем велася переписка щодо неможливості здійснення приймання стічних вод безпосередньо в розподільчу камеру, не є належним доказом порушення КП “Лубни - водоканал ” пункту 2.4 Договору, яким передбачено, що приймання стічних вод від Перевізника, які вивозяться асенізаційним транспортом Споживача, здійснюється відповідачем тільки в місці обладнаному для їх зливу, а саме на мулові майданчики очисних споруд, в разі проведення ремонтних робіт чи змін в технологічному процесі, Виконавець визначає інше місце зливу стічних вод.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які належним чином зафіксували факт відмови відповідача приймати стічні води від Перевізника (позивача) в місці, визначеному умовами договору чи неможливості виконання умов договору.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані позивачем докази та наведені ним обставини в обгрунтування вимог про зобов"язання відповідача протягом п"яти календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили шляхом укладення з ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" додаткової угоди до договору № 407 укладеного 29 грудня 2017 року з ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" визначити нове, тимчасове місце зливу стічних вод/рідких побутових відходів, які вивозяться асенізаційним транспортом товариства, яке б було обладнане для даної мети та надавало фактичну можливість здійснення зливу таких, з'ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Щодо вимог про стягнення із Комунального підприємства “Лубни-водоканал” Лубенської міської ради Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧИСТЕ МІСТО ЕКО” завданих збитків на загальну суму 253 219,35 грн (загальні витрати товариства з виплати заробітної плати та єдиного соціального внеску за працівників за період з 01.09.2018 року по 13.09.2018 року, що становлять 47241,01 грн., загальний розмір недоотриманих доходів товариства в результаті дій відповідача за період з 03.09.2018 року по 13.09.2018 року, що становлять 53 455,85 грн., суму додаткових вимушених витрат по паливно-мастильних матеріалах за період з 14.09.2018 року по 16.11.2018 року, що складає 152 522,49 грн.) суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

З огляду на те, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем протиправної поведінки (в даному випадку порушення КП “Лубни - водоканал” пункту 1.1 Договору та пунктів 2.2.2, 6.3 Правил щодо припинення надання відповідачем послуг з водовідведення, контролю якості, кількості, графіку та очистки скидів стічних вод; зміни в односторонньому порядку, без укладення додаткової угоди до Договору), яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого б порушували права позивача, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення збитків з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).

За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати, в тому числі по сплаті судового збору та витрат на отримання правової допомоги, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.03.2019 р.

Суддя Киричук О.А.