Рішення № 80558363, 19.03.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2462/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши справу № 916/2462/18:

за позовом Приватного акціонерного товариства „Кременчукм’ясо” (пров. Героїв Бреста, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код - 30068026)

до відповідачів: 1. Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65076, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2, код - 20974052)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Сагітта-Т” (код - 33072323; 65072, Одеська обл., місто Одеса, вул. Святослава Ріхтера, будинок 2)

про стягнення 335524,82 грн.

з підстав порушення умов договору

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність

від відповідача 1: ОСОБА_2 – довіреність

від відповідача 2: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 05.11.2018 року Приватне акціонерне товариство „Кременчукм’ясо” (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – відповідач 1) про стягнення 335524,82 грн., з яких: 282040,95 грн. - сума боргу; 40151,45 грн. – інфляційні витрати; 3% - річних у розмір 13332 грн. 42 коп.

19.11.2018 року після усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.12.2018 року суд отримав відзив на позов, яким позовні вимоги відповідач не визнав.

09.01.2019 року суд залучив до участі у справі № 916/2462/18 в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Сагітта-Т” (далі – відповідач 2), надав залученому відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.01.2019 року за клопотанням Відповідача 2 суд розгляд справи спочатку в порядку спрощеного провадження.

01.02.2019 року Позивач надав суду уточнення позовної заяви в якій просить стягнути з Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю суму боргу у розмірі - 9 939 грн. 54 коп., інфляційних втрат у розмірі 15 140 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 3 510 грн. 13 коп. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітті-Т»: суму боргу у розмірі - 272 101 грн. 41 коп., інфляційних втрат у розмірі 25 010 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 9 822 грн. 29 коп.

12.02.2019 року суд отримав відзив Відповідача 1 на уточнену позовну заяву, яким Відповідач 1 просить суд відмовити у задоволені позову до Відповідача 1.

Під час розгляду справи у судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, представник Відповідача 1 проти позову заперечив.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв’язку із ненадання відповідачем 2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

19.12.2013 року між Позивачем (постачальник) та Відповідачем 1 (покупець) укладено Договір поставки з відстрочкою платежу № 1229/13-Одесса., за яким протягом 2013-2017 років Відповідач 1 одержував продукцію.

Відповідно до п.4.1. протоколу розбіжностей до договору поставки з відстрочкою платежу №1229/13-Одесса, оплату кожної окремої партії Товару (визначеної в накладній) згідно даного Договору Покупець проводить шляхом перерахування 100% вартості цієї партії Товару на розрахунковий рахунок Постачальника у строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту постави Товару.

За твердженням Позивача, Відповідач 1 отримав від нього товар на загальну суму 282040грн. 95 коп.

Позов ґрунтується на тому, що в порушення договірних умов, Відповідач 1 повну та своєчасну оплату за отриманий товар не здійснив.

В подальшому, 15.09.2017 року між Виробничо-комерційною фірмою «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Первісний боржник та Відповідач-1 по справі), Товариством з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (Новий боржник та Відповідач-2 по справі) та Приватним акціонерним товариством «Кременчукм'ясо» (Кредитор та Позивач по справі) укладено Договір переведення боргу №б/н, яким врегульовано правовідносини, пов’язані із заміною Первісного боржника у зобов’язанні, що виникло з Договору поставки з відстрочкою платежу №1229/13 від 19.12.2013 р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором (Основний договір).

Посилаючись на умови Договору поставки з відстрочкою платежу № 1229/13-Одесса від 19.12.2013 року та умови Договору переведення боргу №б/н від 15.09.2017 року, у зв’язку із невиконанням Відповідачами своїх грошових обов’язків Позивач просить суд: стягнути з Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю суму боргу у розмірі - 9 939 грн. 54 коп., інфляційних втрат у розмірі 15 140 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 3 510 грн. 13 коп. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітті-Т»: суму боргу у розмірі - 272 101 грн. 41 коп., інфляційних втрат у розмірі 25 010 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 9 822 грн. 29 коп.

Відповідач 1 заперечуючи проти задоволення позову в частині стягнення з нього суми боргу у розмірі - 9 939 грн. 54 коп., інфляційних втрат у розмірі 15 140 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 3 510 грн. 13 коп., зазначив, що Позивачем не враховано вказаний Договір про переведення боргу.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Первісний борг Відповідача 1 перед позивачем виник на підставі Договору від 19.12.2013 року поставки з відстрочкою платежу № 1229/13-Одесса., за яким протягом 2013-2017 років Відповідач 1 одержував продукцію. Позивач вказує на те, що належно виконував умови вказаного договору поставки та на протязі тривалого часу поставляв відповідачу продукцію, за яку покупець повністю не розрахувався.

15.08.2017 р. між Виробничо-комерційною фірмою «Юна-Сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (Новий боржник) та Приватним акціонерним товариством «Кременчукм'ясо» (Кредитор) було укладено Договір переведення боргу №б/н, яким врегульовано правовідносини, пов’язані із заміною Первісного боржника у зобов’язанні, що виникло з Договору поставки з відстрочкою платежу №1229/13 від 19.12.2013р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

В пункті 2 договору переведення боргу від 15.08.2017р. сторони погодили, що первісний боржник (ПКФ „Юна-Сервіс” ТОВ) передає новому боржнику (ТОВ „Сагітта-Т”) грошове зобов’язання перед кредитором (ПАТ «Кременчукм'ясо») у розмірі 272 101,41грн.

Суд зазначає, що згідно п.3 договору переведення боргу, грошове зобов’язання, що передавалось первісним боржником новому боржнику встановлювалось Актом звірки взаєморозрахунків між первісним боржником та кредитором.

З матеріалів справи вбачається, що укладенню договору переведення боргу від 15.08.2017р. передувало складення між позивачем та відповідачем 1 акту звірки розрахунків станом на 11.08.2017р. відповідно в якому зазначалось про заборгованість ПКФ „Юна-Сервіс” ТОВ перед ПАТ «Кременчукм'ясо» в розмірі 274360,31грн. та з відміткою відповідача про існування такої заборгованості, але в розмірі 272101,41грн.

Слід звернути увагу, що пунктом 4.6. договору поставки з відстрочкою платежу №1229/13 від 19.12.2013р. було встановлено, що постачальник (позивач по справі) зобов’язаний не менше ніж один раз на місяць надавати покупцю (відповідачу 1 по справі) акт звірки взаєморозрахунків. В разі ненадання акту звірки взаєморозрахунків з боку постачальника протягом шести місяців, заборгованість сторін по виконанню умов цього договору встановлюється на підставі показників покупця, при цьому перегляд показників покупця не допускається.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами інших актів звірки взаєморозрахунків ніж акту, складеного 11.08.2017р., суд вважає логічною та обґрунтованою згоду позивача із розміром заборгованості, що ґрунтувалась на підставі показників відповідач 1, а саме - в сумі 272 101,41грн. Така згода була викладена в пункті 2 договору переведення боргу від 15.08.2017р.

Суд зазначає, що відповідно до п.5 Договору переведення боргу, з моменту набрання чинності цим договором новий боржник (ТОВ „Сагітта-Т”) прийняв на себе зобов’язання та права первісного боржника (ПКФ „Юна-Сервіс” ТОВ) за Основним договором, а саме – за вищевказаним договором поставки з відстрочкою платежу № 1229/13-Одесса від 19.12.2013р.

При цьому, договором переведення боргу не передбачалось часткове переведення боргу на нового боржника і залишення за первісним боржником (відповідачем 1) будь-якої частини зобов’язань по вищевказаному договору поставки.

Відповідно до викладеного, грошове зобов’язання по сплаті заборгованості за поставлений товар за Договором поставки з відстрочкою платежу №1229/13 від 19.12.2013 р. перейшло до ТОВ «Сагітта-Т» в повному обсязі, у зв’язку з чим позовні вимоги ПАТ «Кременчукм'ясо» до ВКФ «Юна-Сервіс» ТОВ про стягнення заборгованості за вказаним договором поставки на загальну суму 28 590 грн. 40 коп., з яких 9939,54грн. боргу, 15140,73грн. інфляційних та 3510,13грн. сплати 3% річних - суд вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, укладаючи договір переведення боргу від 15.08.2017р. між первісним боржником, кредитором та новим боржником – зобов’язання по належному виконанню договору поставки з відстрочкою платежу № 1229/13-Одесса від 19.12.2013р. у повному обсязі були передані товариству з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т”.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до спи 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов 'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Сагітта-Т” суми боргу договору поставки з відстрочкою платежу № 1229/13-Одесса від 19.12.2013р. в розмірі 272101, 41грн.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, розраховано інфляційні та 3% річних, які також підлягають до стягнення з відповідача 2. Їх розміри, відповідно, становлять 25 010 грн. 72 коп. – інфляційні та 9 822 грн. 29 коп. – сплата 3% річних.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в частиіні позовних вимог, заявлених до ТОВ „Сагітта-Т” з покладенням на відповідача 2 судових витрат по салаті судовго збору, а у задоволенні позовних вимог, заявлених до ВКФ „Юна-Сервіс” ТОВ – у задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрат в цій частині на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (код - 33072323; 65072, Одеська обл., місто Одеса, вул. Святослава Ріхтера, будинок 2) на користь Приватного акціонерного товариства „Кременчукм’ясо” (пров. Героїв Бреста, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код - 30068026): 272 101 гривню 41 коп. боргу, 25 010 гривень 72 коп. інфляційних, 9822 гривні 29 коп. сплати 3% річних та 4730 гривень 90 коп. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог до Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65076, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2, код - 20974052) - відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Повне рішення складено 20 березня 2019 р.

Суддя О.А. Демешин