Рішення № 80558223, 11.03.2019, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення
11.03.2019
Номер справи
915/1222/18
Номер документу
80558223
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Справа № 915/1222/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “АЛНАТАН”, 54007, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 43 (код ЄДРПОУ 32283165),

до

відповідача-1: Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 (код ЄДРПОУ 26565573),

відповідача-2: комунального підприємства Миколаївської міської ради “МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС”, 54020, м. Миколаїв, вул. Андрєєва-Палагнюка, 17 (код ЄДРПОУ 03328468),

про: визнання права власності на самочинно збудований нежитловий об’єкт,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача-1: ОСОБА_3, дов. від 14.02.2019 року,

від відповідача-2: ОСОБА_4, адвокат,

СУТЬ СПОРУ.

07.11.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю “Алнатан” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 05.11.2018 року до Миколаївської міської ради, комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” про визнання права власності на самочинно збудований нежитловий об’єкт - громадську будівлю: автомийку з буфетом, загальною площею 210,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 1.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв’язку з наявністю недоліків та зазначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

15.11.2018 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.12.2018 року.

Ухвалою суду від 19.12.2018 року підготовче засідання відкладено на 21.01.2019 року.

21.01.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2019 року.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року розгляд справи відкладено на 11.03.2019 року.

11.03.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року запропоновано відповідачам в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідач-1 копію ухвали суду від 19.11.2018 року отримав 23.11.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 60).

Отже, 15-денний строк на подання відзиву закінчився 10.12.2018 року (включно)

11.03.2019 року до суду від відповідача-1, Миколаївської міської ради, надійшов відзив.

Відзив відповідача-1 не приймається судом до уваги, оскільки він поданий з порушенням встановленого судом строку.

Відповідач-2 копію ухвали суду від 19.11.2018 року отримав 30.11.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 59).

14.12.2018 року до суду від відповідача-2, комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс”, надійшов відзив (а.с. 63-64).

Отже, відповідачем-2 відзив подано у встановлений судом строк.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на приписи ст.ст. 15, 16, 328, 331, 376 Цивільного кодексу України, ст. 41 Конституції України.

Відповідач-1 відзив у встановлений судом строк не подав.

Відповідач-2 в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що у даному випадку відсутні підстави для визнання права власності на нежитловий об’єкт за адресою: м.Миколаїв, Херсонське шосе, 1 за позивачем, оскільки, по-перше, будівля прохідної Депо-3, яка була передана в оренду ТОВ “Алнатан” для використання під автомийку, шиномонтаж, кімнату очікування на сьогоднішній день знаходиться на балансі КП ММР “Миколаївелектротранс”; по-друге, земельна ділянка у встановленому законом порядку ТОВ “Алнатан” у користування під розміщення автомийки не надавалась; по-третє, КП ММР “Миколаївелектротранс” заперечує проти вилучення в нього земельної ділянки на користь ТОВ “Алнатан”; по-четверте, такі дії позивача щодо реконструйованої будівлі прохідної Депо-3, що перебуває на балансі КП ММР “Миколаївелектротранс”, є фактично зловживанням правами та прямим посяганням на чужу власність.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

15.12.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Алнатан”, як орендарем та комунальним підприємством Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс”, як орендодавцем було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №63 (далі – Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме приміщення прохідної Д№3 загальною площею 108,2 кв.м., розташоване по вул. Будівельників, 1 у місті Миколаєві, що знаходиться на балансі КП ММР “Миколаївелектротранс”. Майно передано в оренду з метою використання під магазин, бар, автомийку (а.с. 65-67).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Договору оренди передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається міська громада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 15.12.2004 року по 15.12.2009 року.

Додатковою угодою №1 від 03.12.2015 року до Договору оренди №63 від 15.12.2004 року, змінено площу орендованого майна - 156,8 кв.м., а також змінено призначення переданого в оренду майна “майно передається в оренду з метою використання під автомийку, шиномонтаж та кімнату очікування” (а.с. 68).

Додатковою угодою №3 від 01.02.2018 року до Договору оренди №63 від 15.12.2004 року дію договору оренди продовжено до 31.01.2021року (а.с. 69).

Позивач зазначає, що в процесі використання вказаного майна, ним без отримання відповідного на те дозволу, на земельній ділянці площею 225 кв.м. збудовано нежитловий об'єкт - громадська будівля: автомийка з буфетом загальною площею 210,3 кв.м.

Земельна ділянка, на якій розташований орендований об'єкт, знаходиться в постійному користуванні КП ММР “Миколаївелектротранс” на підставі державного акту про право постійного користування землею ІІ-МК № 001741, виданого Миколаївською міською радою народних депутатів Миколаївської області 11.12.1995 року та зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею №626.

Позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований нежитловий об’єкт - громадську будівлю: автомийка з буфетом, загальною площею 210,3 кв.м., розташований за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що будівництво було здійснено ним з дотриманням чинних будівельних норм та правил.

Також позивач посилається на нотаріально посвідчену заяву від 17.08.2011 року, якою КП ММР “Миколаївелектротранс” надало свою згоду на вилучення частини земельної ділянки площею 225 кв.м., розташованої по вул. Будівельників, 1 у місті Миколаєві на користь ТОВ “Алнатан” (а.с. 18).

В період будівництва позивачем отримано необхідні для проведення будівельних робіт технічні умови, а саме:

- 26.01.2005 року ГУМНС України в Миколаївській області надані технічні умови державного пожежного нагляду №69/362 (а.с. 19);

- 31.01.2005 року ГУ МВС України в Миколаївській області надані технічні умови на проектування автомийки по вул. Херсонське шосе, 1 у місті Миколаєві, вих. №3/194 (а.с. 20).

Крім того, будівництво автомийки з буфетом було погодженого з міською санітарно-епідеміологічною станцією, що підтверджується листом Міської СЕС від 25.03.2005 року №539/7 (а.с. 21).

15.06.2009 року після завершення реконструкції та будівництва КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - автомийка з буфетом по вул. Херсонське шосе у місті Миколаєві, (а.с. 22-27).

Згідно із Звітом №538/10-18 про незалежну оцінку громадської будівлі: автомийка з буфетом, розташованої за адресою: вул. Херсонське шосе у місті Миколаєві, виконаним ТОВ “Незалежний центр оцінки експертизи та аналітики “Пи Кан”, на даний час вартість збудованого позивачем об'єкту становить -149860,00грн. (а.с. 28-32)

Оскільки на даний час право власності товариства з обмеженою відповідальністю “Алнатан” на збудований нежитловий об'єкт - громадська будівлю: автомийка з буфетом відповідачами не визнається, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вбачається із матеріалів справи автомийка з буфетом побудована на земельній ділянці, право користування якою не набуте позивачем у встановленому законному порядку. Позивачем не надано доказів, що земельна ділянка була передана йому у користування власником або земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності.

Натомість право постійного користування землею площею 49348 кв.м по вул. Будівельників, 1 надано КП ММР “Миколаївелектротранс” згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II МК №001741 для розташування тролейбусного депо. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 626 (а.с. 70).

Враховуючи викладене, позовні вимоги не ґрунтуються на нормах ст. 376 ЦК України, в зв'язку із чим є безпідставними, і тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України при відмові у позові покладається на позивача.

Керуючись ст. 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 20.03.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв

Попередній документ : 80558222
Наступний документ : 80558226