Вирок № 80554090, 14.03.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9718/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої- судді ОСОБА_1,

з участю секретарів Кучерук Н.В., Чабанюк І.І.,

прокурора Наконечного В.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240010000239 від 12.01.2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 11.01.2018 близько 23:40 годин, перебуваючи у приміщенні залу «Спорт лото», що по вул. Купріна, 61/1 у м. Хмельницькому, розпочав словесний конфлікт із ОСОБА_2, вході якого на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, привів у бойову готовність та застосував травматичний пістолет «Форт 17Р» кал. 9 мм (ВІ №088762), здійснивши ним близько шести пострілів в сторону ОСОБА_2 влучивши йому в задню поверхню плеча та ліву сідницю.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді трьох сліпих кульових поранень: задньої поверхні нижньої третини лівого плеча, задньої поверхні нижньої третини правого плеча, лівої сідничної ділянки, які за своїми ознаками відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Винність обвинуваченого у вчиненому злочині стверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Так, сам ОСОБА_5 в суді свою вину в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 визнав повністю та пояснив, що у зазначений час та місці, розпочав розмову із потерпілим, яка переросла у конфлікт, в процесі якого він завдав ОСОБА_2 тілесні ушкодження, при цьому здійснив постріли з травматичного пістолета.

Із показань в суді потерпілого ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_5 11.01.2018 близько 23:40 годин, перебуваючи у приміщенні залу «Спорт лото», що по вул. Купріна, 61/1 у м. Хмельницькому, дійсно, з метою зясування стосунків, спровокував з ним конфлікт, в процесі якого умисно здійснив шість пострілів травматичним пістолетом в його сторону, влучивши йому в задню поверхню плеча та ліву сідницю, внаслідок чого його було госпіталізовано.

Під час слідчого експерименту, що зафіксований у відповідному протоколі від 26.02.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, спеціаліста ОСОБА_6, експерта ОСОБА_7, потерпілий детально показав та розповів про механізм нанесення останньому обвинуваченим тілесних ушкоджень.

Протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 12.01.2018 року, в якій ОСОБА_2 просить прийняти міри до ОСОБА_5, який 11.01.2018 року близько 23:40 годин, перебуваючи у приміщенні залу «Спортлото», що по вул. Купріна, 61/1 у м. Хмельницькому, наніс йому тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_8 в суді підтвердив факт суперечки обвинуваченого з потерпілим, в процесі якої ОСОБА_5 на грунті виниклих особистих неприязних відносин, заподіяв потерпілому тілесні ушкодження.

Під час слідчого експерименту, що зафіксований у відповідному протоколі від 18.01.2018 року за участю спеціаліста ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_8, останній детально показав та розповів про обставини, що відбулись 11.01.2018 близько 23:40 годин у приміщенні залу «Спортлото», що по вул. Купріна, 61/1 у м. Хмельницькому.

Факт заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, обєктивно стверджується відповідним висновком судово-медичної експертизи №194 від 15.02.2018 року, із якого вбачається, що у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді трьох сліпих кульових поранень: задньої поверхні нижньої третини лівого плеча, задньої поверхні нижньої третини правого плеча, лівої сідничної ділянки, які за своїми ознаками відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Про вчинення злочину також свідчать: протокол огляду місця події від 12.01.2018 року, де обєктом огляду був автомобіль «БМВ 328», номерний знак ВХ 3003АМ, власником якого є ОСОБА_5, в якому під час огляду виявлено невідомий предмет чорного кольору, ззовні схожий на пістолет з магазином з пятьма набоями, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету №4248307; протокол огляду місця події від 12.01.2018 року, в ході якого оглянуто майданчик перед приміщенням «Спортлото», що по вул. Купріна, 61/1 у м. Хмельницькому; протокол огляду місця події від 12.01.2018 року, де обєктом огляду є сейф-пакету №4248307 із пістолетом; протокол огляду місця події від 12.01.2018 року, в ході якого оглянуто приміщення залу «Спортлото», що по вул. Купріна, 61/1 у м. Хмельницькому.

За висновком судової експертизи зброї №3.1/3.2-0009:18 від 08.02.2018 року, надана на експертизу гільза калібру 9 мм Р.А. виявлена під час огляду місця події 12.01.2018 року в приміщенні залу «Спортлото», що по вул. Купріна, 61/1 у м. Хмельницькому, та гільза калібру 9 мм Р.А., виявлена під час огляду місця події 12.01.2018 року по вул.. Раскової, 89 м. Хмельницького у гр.. ОСОБА_5 були стріляні із пістолета «ФОРТ 17Р» серія ВІ №088762, калібру 9 мм Р.А., що надані на експертизу.

Локалізація тілесних ушкоджень та механізм їх нанесення свідчать про умисний характер їх заподіяння.

Таким чином, суд находить вину обвинуваченого доказаною повністю, та він повинен нести відповідальність згідно вимог закону.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, є інвалідом 2 групи, що помякшує його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Враховуючи наведене,характер діяннята спосібйого вчинення,суспільну небезпекускоєного злочину,особу винного,досудову доповідьоргану пробаціїщодо можливостівиправлення обвинуваченогобез позбавленняабо обмеженняволі напевний строк,суд вважаєможливим призначитийому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у мінімальному розмірі.

На думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, зокрема стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2678,87 грн., втраченого заробітку в розмірі 2876,74 грн. та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. задовольнити частково, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами втрати ймовірного заробітку та розміру понесених моральних страждань.

Так, витрати ОСОБА_2 на придбання лікарських препаратів для лікування та оплату лікарських послуг, становлять 2678 грн. 87 коп., що підтверджується довідками, виписками з історії хвороби та медичної картки, квитанціями, чеками і ніким не оспорюється.

Згідно з ч. 2ст. 23 ЦК Україниморальна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд також враховує положенняПостанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137ЦПК(1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, розмір заподіяної ОСОБА_2 моральної шкоди суд, з врахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичних таморальних страждань потерпілого - визначає в 5000 грн.

Внаслідокпротиправних дійОСОБА_5,ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, що спричинили тимчасову втрату працездатності, а тим самим втрату заробітку. Проте, як встановлено, ОСОБА_2 офіційно ніде не працював, до суду належних тадопустимих доказіввтрати ймовірногозаробітку не надав, не встановлено таких і судом..

Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог діючого законодавства єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

При визначенні обгрунтованого розміру гонорару беруть до уваги такі фактори:

1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання дорученням; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;

2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі;

3) необхідність виїзду у відрядження;

4) важливість доручення для клієнта;

5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;

6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;

7) особливі або додаткові вимоги клієнта щодо строків виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жоден з цих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв"язку щодо обставин кожного конкретного випадку.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до вимог діючого законодавства витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Вказівка законодавця на обмеження розміру компенсації витрат на правову допомогу законом свідчить, що ці витрати не будуть відшкодовуватися в повному розмірі, якщо вони перевищуватимуть певну суму.

На підтвердження відповідності понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги не було надано жодних належних та допустимих доказів. Відсутність відповідних доказів не дає можливості суду визначити відповідність понесених стороною витрат наданій правовій допомозі.

Надана потерпілим додаткова угода до угоди про надання правової допомоги у кримінальному провадженні від 15.01.2018 року та квитанції додані до неї, судом до уваги не беруться, оскільки в матеріалах справи відсутня основна угода про надання правової допомоги.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу немає.

Обвинувачений попередньо увязненим у даному кримінальному провадженні не був. Запобіжний захід відносно нього не обирався і учасники судового провадження клопотання про обрання такого не заявили.

При вирішенні питання відшкодування процесуальних витрат у справі, пов'язаних із залученням експерта в розмірі 3718 гривень 00 копійок, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.2ст.124 КПК Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому, слід зазначити, що дана норма закону не передбачає можливості стягнення таких витрат на користь конкретної експертної установи, оскільки такі витрати, згідно з ч. 2ст. 122 КПК України- залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Таким чином,оскільки матеріаликримінального провадженняне містятьдокументального підтвердженнявитрат державина проведенняекспертизи,а калькуляціяекспертної установине єтаким документом,а єлише підставоюдля проведеннядержавою відповіднихвитрат,підстави длястягнення ззасудженого процесуальнихвитрат напроведення експертизив такомувипадку начас ухваленнявироку відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст..100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Цивільний позов цивільного позивачаОСОБА_2 доОСОБА_5 провідшкодування шкоди,заподіяної внаслідоккримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2678,87 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 3718 грн. 00 коп. віднести нарахунок держави.

Речові докази:

- пістолет «Форт-17р» серія ВІ №088769, калібру 9 мм; сім гільз від пістолета «Форт-17р»серія ВІ№088769,калібру 9мм; предмет ззовні схожий на кулю, які перебувають в камері зберігання речових доказів в ПЗВнП ХВП ГУНП в Хмельницькій області передати до Хмельницького НДЕКЦ МВС України для вміщення до криміналістичної інформаційно-довідкової колекції зброї та боєприпасів.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду ОСОБА_1

Вирок чинності не набрав.