Ухвала суду № 80552561, 19.03.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/3/19 ун. № 759/3498/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі суду присяжних:

головуючого - судді Дячука С.І.,

судді Оздоби М.О.;

присяжних: Щербакова Ю.Д., Годлевського А.П., Конєва О.П.,

при секретарі Миколаєнко О.О.,

розглянувши в приміщенні суду під час судового розгляду кримінального провадження за обвинувальними актами стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бобровиця Чернігівської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ніжин Чернігівської області, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, які, кожний окремо, обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 262 КК України, а також стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Києві, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Києві, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України, клопотання сторони захисту про допит свідків в порядку міжнародної правової допомоги,

сторони провадження: прокурори Сімонов Я.Г, Земсков І.С., обвинувачені та цивільні відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. та ОСОБА_8, їх захисники - ВАРФОЛОМЄЄВ І.В., ГОРОШИНСЬКИЙ О.О., РЕШКА С.С.; інші учасники: представники цивільних відповідачів ГУ МВС України в місті Києві та ГУ НП в м. Києві - Білоус А.С., Руленко Ю.В., а МВС України - Зубенко М.О., Щепанський А.М.; потерпілі ОСОБА_17 та інші (всього 180 осіб); цивільні позивачі ОСОБА_18 та інші (всього 74); представники потерпілих: ОСОБА_19 (представник в інтересах малолітньої ОСОБА_20), ОСОБА_21 (в інтересах неповнолітньої ОСОБА_22) та інші, -

В С Т А Н О В И В :

Під час судового розгляду захисники ВАРФОЛОМЄЄВ І.В., ГОРОШИНСЬКИЙ О.О., РЕШКО С.С. заявили спільне письмове клопотання про допит свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_28 в порядку міжнародної правової допомоги шляхом проведення відеоконференції з території іншої держави. При цьому захисники посилалися на те, що ці свідки були безпосередніми учасниками подій 20 лютого 2014 року, що охоплюються межами обвинувачення, є прямими носіями інформації щодо часу, місця та обставин застосування вогнепальної зброї вказаного дня як по відношенню до учасників протестних акцій, так і до працівників правоохоронних органів і ці обставин підтверджуються результатами їх опитування, проведеного за правилами ст. 93 КПК України, зміст яких розкрито по тексту клопотання. Ці особи ідентифікували себе та країну свого перебування, надали згоду дати показання як свідки у межах даного провадження в режимі відеоконференції, посилаючись на загрози для свого життя.

Заслухавши думку сторони обвинувачення, та представника потерпілого ОСОБА_26, які заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи його таким, що грунтується на неперевірених даних, думку сторони захисту, яка підтримала своє клопотання, проаналізувавши заявлене клопотання та вивчивши долучені до нього додатки, суд присяжних вважає, що клопотання захисту не підлягає задоволенню з таких.

Ухвалою суду присяжних в межах даного провадження від 19 грудня 2017 року аналогічне клопотання сторони захисту свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в порядку міжнародної правової допомоги шляхом проведення відеоконференції з території іншої держави (Республіка Вірменія) - було задоволено.

Приймаючи таке рішення та встановлюючи для його реалізації розумний час, суд присяжних, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів доручення суду (т. 170 а. 1-127; т. 172 а. 231-234), його не було виконано у зв'язку з відсутністю вказаних громадян в Республіці Вірменія, з території якої вони, нібито, готові були свідчити. При цьому, як з'ясувалося, на момент їх звернення до суду (07 грудня 2017 року) один з них на території вказаної країни не був з 2015 року, а інший - взагалі вперше відвідав її у січні 2018 року. Це і стало підставою для повернення доручення суду без виконання. Тобто, суду з боку цих осіб була подана недостовірна інформації про місце їх перебування, хоча б на час звернення до суду. На даний час вказані два свідки повідомляють, що вони готові свідчити з іншої країни - Республіка Білорусь. Доказів перебування цих осіб на території цієї держави не надано.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для повторного задоволення клопотання про допит вказаних осіб.

Що ж стосується допиту ОСОБА_25 та ОСОБА_28, то з огляду на зміст їх заяв від 25 лютого 2019 року, на які посилається захист обґрунтування свого клопотання, то в них відсутні відомості, які є підстави вважати новими даними з тим, щоб застосовувати процедури, як передбачені ч. 11 ст. 290 КПК України, так і міжнародної правової допомоги.

Враховуючи викладене, суд присяжних, керуючись ст. ст. 369-372, 383, 391 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисту про допит свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_28 в порядку міжнародної правової допомоги шляхом проведення відеоконференції з території іншої держави - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ПРИСЯЖНІ: ЩЕРБАКОВ Ю.Д.,

ГОДЛЕВСЬКИЙ А.П.,

КОНЄВ О.П.;

СУДДІ: ОЗДОБА М.О.,

ДЯЧУК С.І.