Рішення № 80551856, 18.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16562/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарях Якименко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львів лейтенанта поліції Стадника Тараса Теодозійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване на в автоматизованому режимі від 16 жовтня 2017 року серії ЕАА № 186946 винесену інспектором роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львів лейтенантом поліції Стадником Тарасом Теодозійовичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 жовтня 2017 року інспектором патрульної поліції Стадником Т.Т. винесено постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за невиконання вимог дорожньої розмітки 1.1, вузької суцільної лінії, перетнувши її, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху.

Позивач, з постановою не погоджується, оскільки вважає, що вона винесена незаконно та упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Зокрема зазначає, що відповідно до ст. 276 КУпАП розгляд даної справи мав бути проведений за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Перфецького, 19. Проте, інспектор Стадник Т.Т. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.

Крім того, розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор Стадник Т.Т. не надав йому можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Інспектор також проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Будь-якої підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення проведено не було, не було оголошено посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не досліджені докази, не заслухані особи, які беруть участь у справі, чим порушено вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП.

У судове засідання сторони не з'явились, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.268 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАА № 186946 від 16 жовтня 2017 року убачається, що 16 жовтня 2017 року о 14 годині 34 хвилин на 501 км. а/д Київ-Чоп, с. Великосілки, водій транспортного засобу KIA CEED, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія» перетнувши її, чим порушив п.8.5.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із чим до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 6).

З позовом про скасування означеної постанови позивач звернувся 26 жовтня 2017 року (а.с. 8).

За положеннями ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у строки, передбачені ст. 289 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із ч. 1 статті 7 цього закону визначено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Частиною 1 статті 23 цього закону визначені основні повноваження поліції. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Під час судового розгляду, у суду на підставі досліджених доказів, не виникає обґрунтованого сумніву, щодо достовірності обставин встановлених інспектором роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львів лейтенантом поліції Стадником Т.Т. при здійсненні своїх повноважень під час складання оспорюваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідальність настає в разі, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, тощо.

Згідно із п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Відповідно до п 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

А відтак, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом KIA CEED, державний номерний знак НОМЕР_1, 16 жовтня 2017 року о 14 годині 34 хвилин на 501 км а/д Київ-Чоп, с. Великосілки, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія» перетнувши її, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із чим до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у межах санкції статті вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 6).

Згідно із ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський на місці вчинення адміністративного правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За положеннями ч. 4 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

А відтак, твердження позивача, як підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 186946 від 16 жовтня 2017 року, щодо незаконного розгляду відповідачем справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно 16 жовтня 2017 року виніс постанову про порушення ОСОБА_1 вимог п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України та притягнув останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Відповідачем дотримані вимоги ст.ст. 251, 254, 256, 276, 280 КУпАП та правильно застосовано до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої Кодексом про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5- 9, 77,78, 268-272, 286, 293 КАС України, ст.ст. 33, 122, 222, 245, 251, 254, 256, 268, 276, 278-280, 289, 293, 294 КУпАП, статті 6 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львів лейтенанта поліції Стадника Тараса Теодозійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Cуддя О. О. Астахова